Справа 2-55
2009 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2009 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої - судді Щабельської І.В.
при секретарі - Іванченко В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Диканька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
ВСТАНОВИВ:
Вказуючи на те, що від спільного життя із відповідачем вона має малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, на утримання якої відповідач надає недостатню матеріальну допомогу, позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача про стягнення з нього на її користь на утримання доньки аліментів в розмірі 1/4 частини усіх видів доходів відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позивач також просила стягти з відповідача різницю суми аліментів за період часу з 01.10 2008 року по 01.02.2009 року, вказавши, що у цей період відповідач сплачував їй аліменти у значно меншому розмірі ніж ј частина його заробітку, як було визначено за усною домовленістю між ними.
У судовому засіданні позивачка позов підтримала та пояснила, що у жовтні 2007 року у зязку з розпадом їхньої сімї вона звернулась до суду з позовними заявами про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини. Однак тоді ж відповідач подав у бухгалтерією за місцем своєї роботи заяву про добровільне відрахування з його заробітку ј частини на її користь на утримання їхньої доньки. Тому в той час вона відмовилась від позову про стягнення аліментів. Однак з 01 жовтня 2008 року відповідач почав сплачувати аліменти у значно менших розмірах, ніж середній розмір аліментів за період з жовтня 2007 року до вересня 2008 року, пояснивши це фактичним зменшенням розміру заробітної плати, хоча в дійсності у вказаний період одержував набагато вищі суми загальних виплат, ніж у попередні періоди. Тому просила стягти з відповідача на її користь на утримання доньки недоплачену різницю аліментів між ј частиною заробітку відповідача та фактично сплаченими ним аліментами за період з 01 жовтня 2008 року по 01 лютого 2009 року, а в подальшому стягувати з відповідача аліменти на утримання доньки у розмірі ј частини його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, пояснивши, що з жовтня 2007 року по вересень 2008 року бухгалтерією за місцем його роботи перераховувались на користь позивачки на утримання доньки аліменти у розмірі ј частини його заробітку згідно поданої ним письмової заяви про добровільну сплату аліментів. З 01 жовтня 2008 року він вказану заяву відкликав, однак продовжував сплачувати аліменти добровільно у розмірах, що значно перевищують мінімальний розмір аліментів, встановлений законом. 16 лютого 2009 року ним знову подана заява до бухгалтерії за місцем своєї роботи про відрахування на користь позивачки аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 у добровільному порядку у розмірі 1/6 частини його заробітку.
Одночасно вказав, що, у разі прийняття судом рішення про стягнення з нього на користь позивачки аліментів, необхідно врахувати наявність у нього на утриманні ще однієї доньки та дружини, яка в даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною, та стягти з нього на користь позивачки аліменти у розмірі 1/6 частини його заробітку.
Вислухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні по справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Як встановлено в судовому засіданні, від спільного життя сторони мають малолітню дитину доньку ОСОБА_3, на утримання якого відповідач в даний час сплачує аліменти у добровільному порядку в розмірі 1/6 частини свого заробітку. До цього часу відповідач також у добровільному порядку сплачував позивачці аліменти на користь доньки у добровільному порядку за поданою ним заявою до бухгалтерії за місцем своєї роботи, а з жовтня 2008 року по січень 2009 року включно самостійно шляхом перерахунку грошових коштів на банківський рахунок позивачки. Суду не було надано достатніх доказів, які б підтверджували факт ухилення відповідача від виконання свого обовязку по утриманню своєї малолітньої дитини. Відповідно до вимог ст.. 187 СК України один з батьків може подати заяву за місцем своєї роботи, виплати пенсії чи стипендії про відрахування аліментів на утримання дитини з його заробітку, пенсії чи стипендії у розмірі та на строк, визначений у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана. Судом було встановлено, що у передбаченому законом порядку та формі угода між сторонами про утримання дитини укладена не була, відповідне рішення судом не виносилось, відповідач подав заяву за місцем роботи про відрахування аліментів 19 жовтня 2007 року, тобто ще до звернення позивачки з таким позовом до суду у жовтні 2007 року, чого не заперечувала в даному судовому засіданні і сама позивачка. Відізвавши вказану заяву він скористався наданим йому відповідним правом, однак після цього продовжував надавати кошти на утримання дитини у розмірах, що перевищують встановлений законом мінімальний розмір аліментів. Тому суд не вбачає передбачених законом підстав для стягнення різниці між фактичним доходом відповідача та сплаченими ним коштами на утримання дитини у період з жовтня 2008 року по січень 2009 року включно, так як, відповідно до норм ст.. 191 ч. 2 СК України, аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів, однак не міг їх одержати у звязку з ухиленням останнього від їх сплати. В судовому засіданні вказані обставини свого підтвердження не знайшли, тому суд вважає необхідним в задоволенні вказаних вимог відмовити.
В той же час з метою охорони права малолітньої дитини сторін на належне матеріальне забезпечення суд вважає необхідним стягти з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини. При визначенні розміру аліментів суд керується нормами ст.. 183 СК України, згідно яких частка заробітку /доходу/ матері чи батька, яка буде стягуватися як аліменти на утримання дитини, визначається судом. При цьому, відповідно до вимог ст.. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне становище дитини, яка в даний час разом з матірю проживає у будинку батьків позивачки, стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів, те що в даний час у нього на утриманні перебуває ще одна малолітня дитина та дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною. При таких обставинах суд вважає необхідним стягти з відповідача на користь позивачки аліменти у розмірі 1/5 частини його заробітку /доходу/, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і вважає, що вказаний розмір буде достатнім для утримання дитини і не буде занадто значним для відповідача з врахуванням вказаних обставин та його матеріально стану.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180 183 Сімейного кодексу України, ст.ст. 60, 213-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця АДРЕСА_1 жителя АДРЕСА_2, фактично проживає АДРЕСА_3, начальника відділу державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції, на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, аліменти в розмірі 1/5 частини усіх видів доходу відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 лютого 2009 року і до досягнення дитиною 18 років.
Стягти з ОСОБА_2 в доход держави судовий збір в сумі 51 (пятдесят одна) грн. 00 коп.
Стягти з ОСОБА_2 витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в розмірі 7 /сім/ грн. 50 коп., які повинні бути сплачені за наступними реквізитами :
Одержувач: УДК у Диканському районі
Код ЄДРПОУ: 34698390
Реєстраційний рахунок: 31213259700107
Банк: ГУДК України в Полтавській області
МФО банку: 831019
Призначення платежу: код 22050000, символ 259
Оплата витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у Диканському районному суді Полтавської області.
Рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Диканський районний суд.
Головуюча: (підпис)
Суддя Диканського
районного суду І.В. Щабельська
Д О В І Д К А
Рішення Диканського районного суду від 18 березня 2009 року вступило в законну силу 31 березня 2009року.
Оригінал рішення зберігається в цивільній справі № 2-55/2009 року в Диканському районному суді.
Суддя Диканського
районного суду І.В.Щабельська
Судове рішення № 5191242, Диканський районний суд Полтавської області було прийнято 18.03.2009. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-55/2009. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: