Рішення № 51909770, 30.07.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3704/15-ц

провадження 2/369/1995/15

РІШЕННЯ

Іменем України

30.07.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Прикмета І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Київоблгаз» про скасування вимоги та відшкодування шкоди, зобовязання вчинити дію, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2015 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що між ним та відповідачем був укладений договір про надання послуг з газопостачання. У січні 2015 року до неї прийшли працівники відповідача та демонтували газовий лічильник, мотивуючи тим, що була пошкоджена пломба і пошкоджений механізм лічильника. Вказала, що при цьому відповідачем було порушені відповідні інструкції. Згодом була проведена експертиза, результати якої не відповідають дійсності, та виставлено вимогу про сплати штрафних санкцій та погрозою відключити газопостачання до будинку. Разом з тим, вони завжди вчасно сплачували за використаний газ, тому будь-яка заборгованість відсутня. Через неправомірні дії відповідача їй було заподіяно моральної шкоди.

Просила суд заборонити ПАТ «Київоблгаз» відключати газ до її будинку через відсутність заборгованості; відмінити штрафні санкції в розмірі 11033,36 грн.; відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10000 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

При розгляді справи позивачка уточнила підстави позову. Свої вимоги мотивувала тим, що остання повірка була проведена ще у 2002 році. При складанні акту про виявлені порушення не було дотримано процедури. Тому виставлена вимога про стягнення коштів є необґрунтованою та незаконною. Також порушені її права як споживача. Через неправомірні дії відповідача їй було заподіяно матеріальної шкоди в розмірі 718,72 грн. та моральну шкоду, яку вона оцінює в 100000 грн.

Остаточно просила суд заборонити ПАТ «Київоблгаз» відключати газ до її будинку через відсутність заборгованості; скасувати неправомірну вимогу щодо нарахування заборгованості за спожитий газ у розмірі 11410 грн.; відшкодувати матеріальну шкоду в розмірі 718,72 грн. та моральну шкоду в розмірі 100000 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали. Просили суд задоволити позов у повному обсязі.

У судовому засіданні представник ПАТ «Київобгаз» проти позову заперечував. Подав суду письмові заперечення, просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При розгляді справи судом встановлено, що 16 травня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Київоблгаз» укладено договір про надання послуг з газопостачання житлового будинку № 54 по вул. Садова в с. Петропавлівська Борщагівка.

13 січня 2014 рорку представниками Києво-Святошинської ФЕГГ ПАТ «Київоблгаз» під час проведення планово-профілактичних заходів були виявлені ознаки порушення конструкції лічильника газу позивача, а саме: заводські пломби рахункового механізму пережимались, скло навколо заводських пломб пошкоджене. Лічильник газу було демонтовано для проведення експертизи, про що складено акт за № 48Е. На момент проведення експертизи, на місце лічильника газу було тимчасово встановлено байпасну лінію, через відсутність лічильників такого ж типу. Даний акт підписаний споживачем без зауважень та застережень.

Згідно п. 27 "Правил надання населенню послуг з газопостачання", затверджених постановою КМУ від 09.12.1999 р. №2246: у разі коли замість тимчасово вилученого лічильника газу неможливо встановити інший лічильник, газові прилади і пристрої споживача тимчасово підключаються до системи газопостачання без лічильника, про що представниками газорозподільного підприємства складається відповідний акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача».

Відповідно до п. 23,29 Правил, споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечити Мереження і цілісність лічильників газу та пломб на них; відповідальність за збереження і цілісність встановлених у споживача лічильників газу та пломб на них несе споживач.

17 січня 2014 року було проведено експертизу лічильника газу, про що складений акт № 8е. Згідно акту при обстеженні виявлено, що права пломба перепломбована, на пломбі видно сліди впливу стороннього предмету; відліковий механізм розбирався, видимі численні подряпини на цанзі осі цифрових роликів; на пластмасовому корпусі в місці фіксації осі цифрових роликів вдавлення від дії стороннього предмету; навколо місця для встановлення пломб з обох сторін численні пошкодження ободків захисного скла відлікового механізму. Висновок комісії: втручання в роботу відлікового механізму лічильника газу, пошкоджені заводські пломби, а також зазначено, що ремонт лічильника газу в умовах СЦ ПАТ «Київоблгаз» неможливий через відсутність запчастин. Після проведення експертизи, лічильник газу було упаковано в пакет, який опломбовано стріч-пломбою № 6549227, та повернуто споживачу. Даний акт підписаний чоловіком позивача без зауважень та застережень.

Відповідно до п. 2.2. «Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання», що затверджений постановою НКРЕ від 29.05.2003 р. № 475, у разі пошкодження лічильника газу, повірочного тавра, цілісності його пломб з вини споживача або дій споживача, що призвели до заниження показань лічильника, розрахунок збитків здійснюється за Нормами споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 р. № 619.

Пунктом 25 Правил, встановлено, що експертиза лічильника газу проводиться відповідно до Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженого наказом Мінпаливенерго від 27.12.2005 р. № 619.

Відповідно до п. 26 Правил, у разі коли підтверджено факт пошкодження шильника газу з вини споживача, він відшкодовує вартість перевірки, ремонту або встановлення нового лічильника. Факт пошкодження (втручання в роботу) лічильника газу, що призвело до заниження його показань, засвідчується спеціалізованою організацією, яка має право проводити експертизу.

Згідно п. 6, 7 "Правил надання населенню послуг з газопостачання", затверджених постановою КМУ від 09.12.1999 р. №2246 газопостачання на обєкт та/або газові прилади і пристрої споживача припиняється у разі: несвоєчасної та/або не в повному обсязі оплати послуг з газопостачання з урахуванням вимог пункту 19 цих Правил; самовільного використання газу споживачем; самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання; зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі в будинок, пошкодження або зняття інвентарних заглушок тощо.

У зазначених випадках газорозподільне підприємство зобов'язане поінформувати споживача про причини і строки припинення газопостачання, а газопостачальне підприємство - здійснити протягом одного місяця перерахунок оплати послуг, що надавалися споживачеві.

Припинення постачання газу споживачеві в житлових будинках залежно від обставин здійснюється шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломби та/або інвентарної заглушки перед газовим приладом (пристроєм) або на ввідному газопроводі.

До повноважень газопостачого підприємство входить звертатися до газорозподільного підприємства з письмовою заявою щодо припинення постачання газу споживачеві у разі порушення строків оплати послуг з газопостачання та самовільного використання газу споживачем; вимагати від споживача відшкодування збитків згідно з Порядком відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, а також споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальним або газорозподільним підприємством Правил надання населенню послуг з газопостачання, яким визначається розмір завданих збитків.

За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Ст. 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Встановлено, що між сторонами виник спір щодо дій відповідача, правомірності нарахованої шкоди. Оскільки чинним законодавством не передбачено такого способу захисту як скасування вимоги, спірні акти позивачем не оскаржувались, тому у задоволенні позовних вимоги про заборону вчиняти дії та скасування вимоги суд відмовляє.

За ст. 610 ЦК України порушення зобовязання є його невиконання або його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобовязання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Ст. 526 КЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до норм ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодування в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема повинен зясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Виходячи зі змісту вищезазначеного, при вирішенні вказаного спору, у судовому засіданні підлягала обовязковому встановленню наявність самої такої шкоди; протиправна, винна поведінка у формі дій або бездіяльності відповідача; причинний звязок між діями або бездіяльністю відповідача та наслідками, у вигляді шкоди, що були заподіяні позивачеві.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За ст.22 Закону України «Про захист прав споживача» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Разом з тим, позивачем не надано суду доказів заподіяння матеріальної та моральної шкоди, тому в цій частині позовних вимог суд відмовляє. Суд оцінює критично пояснення позивача, що через неправомірні дії відповідача вона зазнала сильних душевних хвилювань, що вплинуло на її психологічний стан, тобто позивачем не надано доказів на підтвердження причинно-наслідкового звязку між дією та наслідком. Крім того, між сторонами був підписаний договір, в якому визначені наслідки порушення договірних зобовязань.

Враховуючи викладене, керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст.23, 1166, 1167 ЦК України ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київоблгаз» про скасування вимоги та відшкодування шкоди та зобовязання вчинити дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.С. Пінкевич