Постанова № 51908934, 25.09.2015, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/1138/15-к

Провадження № 1-кп/362/117/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2015 року рокуВасильківський міськрайонний суд Київської області у складі:Головуючого судді Степаненка В.В.

при секретарі - Лагуті І.А.,

з участю прокурора Паршутіна А.Б.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

потерпілого - ОСОБА_3,

обвинувачених - ОСОБА_4,ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42014110000000356 від 28.10.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.2 ст. 189 КК України та ОСОБА_5 за ч.5 ст.27, ч.2 ст.189 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду в даному кримінальному провадженні захисник ОСОБА_2 заявив клопотання про визнання недопустимими доказів, а саме протоколу за результатами проведення негласного слідчого (розшукового) заходу від 31.10.2014 року, файли 141030_1520 ch1.avi,141030_1603_ch1.av1,які містяться на оптичному флеш накопичувачі № 51/3238т., відеозапис слідчої дії огляду,який міститься на відеокасеті,грошові кошти у сумі 65000 грн., змиви зовнішньої та внутрішньої частини бардачка автомобіля , висновки експерта № 1690СВЕ від 5.12.2014р. та висновок експерта № 1584ВКЕ від 17.11.2014 року, змиви з рук ОСОБА_6 (конверт №2 змиви з лівої руки, конверт№1 змиви з правої руки ),висновок експерта № 1690СВЕ від 05.12.2014 року в частині висновків з питань:

●Чи є на наданих на дослідження змивах з рук ОСОБА_6, зовнішньої та внутрішньої частини бардачка автомобіля нашарування спеціальної хімічної речовини?;

●Чи є на наданих на дослідження змивах з рук ОСОБА_6, зовнішньої та внутрішньої частини бардачка автомобіля слідами препарату «Промінь1»?

●Якщо на грошових банкнотах в сумі 65000 грн. (225 банкнот по 200грн. та 40 банкнот по 500грн.),змивах з рук ОСОБА_6,зовнішньої та внутрішньої частини бардачка автомобіля є спеціальна хімічна речовина,то чи має спільну родову належність з препаратом «Промінь1»?

Своє клопотання захисник ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що відсутні документи згідно яких можливо встановити походження флеш - накопичувача № 51/3238т та відсутні процесуальні рішення слідчого про приєднання його до матеріалів кримінального провадження чи визнання в якості речових доказів. Також відсутня інформація про їх упакування з метою надійного збереження і для забезпечення несанкціонованого доступу. Під час досудового розслідування дані речові докази слідчим не оглянуто, не вивчено,не описано і не сфотографовано та не складено протокол огляду.. Прокурором не надано достовірних доказів того ким та за допомогою яких технічних засобів здійснено запис розмови ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_3 в автомобілі 30.10.2014 року. При відтворенні записів встановлено, що записи розпочинаються безпосередньо із зустрічей ОСОБА_3,що неможливо без втручання в цілісність файлу,оскільки ОСОБА_3 не керував технічним засобом для здійснення запису. Крім того, інформація зафіксована в протоколі про результати слідчої (розшукової) дії від 31.10.2014 року не відповідає фактичним обставинам зустрічей,хід яких зафіксовано на носії інформації та переглянуто в ході судового засідання.

Також захисник ОСОБА_2 звертає увагу на те, що після дослідження відеозапису затримання ОСОБА_6 було встановлено факт проведення інших слідчих дій,а саме огляд та освідування особи. При цьому протокол огляду місця події не складався,особи, які приймали участь в огляді не були повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, їх характеристику,умови та порядок їх використання. Досудовим розслідуванням не було виконано вимоги п.3 ч.2 ст. 105 КПК України про те, що додатки до протоколів повинні належним чином виготовлені,упаковані з метою надійного збереження,а також засвідчені підписами слідчого,прокурора,спеціаліста,інших осіб,які брали участь у виготовлені та/або вилученні таких додатків. Відеозапис слідчої дії (огляду) до матеріалів кримінального провадження не долучався, протоколи з цього приводу не складалися. В порушення вимог ч.2 ст. 106 КПК України вилучення під час огляду грошових коштів,змивів із внутрішніх та зовнішніх частин бардачка, інших речей належним чином не оформлено. В матеріалах кримінального провадження відсутні документи,що підтверджують долучення вилученого до матеріалів кримінального провадження, а вилучене слідчим не оглянуто і протокол огляду не складено.

Крім того,своє клопотання захисник ОСОБА_2 обґрунтовує тим,що в протоколі затримання ОСОБА_6 зазначено про застосування відеокамери,але про долучення відеозапису до протоколу затримання не вказано та не зазначено про його пакування. Під час затримання ОСОБА_7 його не забезпечено адвокатом,а також проведено іншу слідчу дію огляд та освідування особи,протокол якої не складено . При цьому в порушення вимог ч.2 ст. 241 КПК України підозрюваному не предявлено постанову прокурора про проведення освідування особи і в матеріалах кримінального провадження така постанова відсутня, і в порушення вимог ч.5 ст. 241 КПК України протокол про проведення слідчої дії - освідування не складено.

●

Зазначені обставини, як вважає захисник ОСОБА_2 дають підстави зробити висновок про очевидну недопустимість вищевказаних доказів у відповідності до ст.. 89 КПК України,що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні,якщо таке дослідження було розпочате.

Адвокат ОСОБА_1 та обвинувачені дане клопотання підтримали, акцентуючи увагу саме на очевидну недопустимість оспорюваних ними доказів.

Прокурор та потерпілий заперечували проти задоволення клопотання вважаючи, що названі захисником ОСОБА_2 обставини не дають підстав зробити висновок про очевидну недопустимість зазначених ним доказів, а тому вважають,що в задоволенні клопотання слід відмовити.

Заслухавши думку всіх учасників кримінального провадження суд приходить до слідуючого висновку.

Згідно ч.1 ст.89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 89 КПК України суд визнає доказ недопустимим під час судового розгляду лише у разі встановлення очевидності недопустимості доказу.

У відповідності до ст.94 КПК України жоден доказ немає наперед встановленої сили,а оцінка доказів має ґрунтуватись на всебічному,повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження.

Враховуючи,що на даній стадії судового розгляду без всебічної оцінки доказів в їх совокупності суд не може дати об`єктивну оцінку всім доказам,наданих прокурором та зробити однозначний висновок про очевидність недопустимості доказів, вказаних адвокатом ОСОБА_2,а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання зазначених у клопотанні доказів недопустимими, в зв`язку із чим в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 84-86,87,89,94,350 КПК України,суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про визнання доказів недопустимими відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Степаненко В.В.