Постанова № 51907416, 02.10.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 3/359/2428/2015

Справа № 359/8524/15-п

М № 0507/125120101/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«2 жовтня 2015 року» м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Криворучко І.В.,

за участі представника Київської митниці ДФС ОСОБА_1,

особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_2І

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу, яка надійшла від Київської митниці ДФС, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Киргизстан, м. Фрунзе, проживає: Україна, м. Кривий Ріг, Миколаївське шосеАДРЕСА_1, пенсіонерка, паспорт громадянина України ЕR156016, виданий 14.02.2014 р., орган, що видав 1224, персональний номер НОМЕР_1, за ст. 471 МК України, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про порушення митних правил, 18.08.2015 р. о 17 год. 15 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянка України ОСОБА_2, яка прилетіла з Польщі м. Варшава до України, літаком а/к «LОТ», рейсом №LО 753, своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиркою «білої лінії», яка позначає початок зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» митниці, пасажирці було задано запитання щодо наявності в неї готівки, на що вона відповіла, що має при собі приблизно 10000 11 000 євро. Після цього пасажирку було запрошено до службового приміщення митниці залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», де нею була видана готівка в розмірі 12 300 євро, що знаходились у одному з відділень жіночої сумочки пасажирки. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянки України ОСОБА_2 готівка належить їй особисто. Пасажирка обрала проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті). З виявленої суми пасажирці було пропущено 10000 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 2 300 євро. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та документів на суму готівки понад 10000 євро пасажирка не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» до інспектора митниці не зверталася. Таким чином, своїми діями громадянка України ОСОБА_2, під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДПМА «Бориспіль» порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У звязку з цим працівниками митниці складено протокол про порушення митних правил № 0507/125120101/15 один примірник якого вручено під підпис громадянці України ОСОБА_2 і в якому було зазначено про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, в рахунок забезпечення штрафу працівниками митниці кошти не вилучались.

Підстав для перенесення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, закриття провадження в справі - судом не встановлено.

Громадянка України ОСОБА_2 в суді свою вину визнала, однак вказала, що це сталося не навмисно. Вилучені кошти були отримані нею цілком легально через банківську установу. Всі зазначені грошові кошти ввозились на територію України з метою лікування її здоровя, оскільки у неї виявленні ознаки гонартрозу I ст., прихованого субкортикального перелому на рівні медіального виростку великогомілкової кістки, розриву заднього рогу латерального меніску, синовіту, підколінної кістки Бейкера лівого колінного суглобу, тому вона потребує операції. Таким чином, враховуючи все вищевикладене, просила призначити їй адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а вилучену в неї валюту, - повернути.

Представник митниці ДФС просив суд застосувати до порушника стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, представника митниці, ознайомившись з матеріалами справи, суддя приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, визначеного ст. 471 МК України.

Так, дійсно громадянка України ОСОБА_2допустила порушення вимог ст. 366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

З цього приводу у суду достатні підстави для визнання громадянку України ОСОБА_2винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, оскільки протокол складено 18.08.2015 року.

Вина правопорушника, підтверджується даними протоколу про порушення митних правил, протоколом опитування, переліком вилученої іноземної валюти, даними доповідної записки, розрахунком еквіваленту та встановлена судом.

Згідно наданих особою пояснень в судовому засіданні, остання визнала, що порушила митні правила, однак таке порушення сталось з необережності та вперше.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «З захисту прав і основних свобод людини», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Правопорушення, яке вчинила громадянка України ОСОБА_2, полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 2300 доларів США, що підлягають обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вичинила громадянка України ОСОБА_2 полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно з ст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Ввезення даної суми в Україну допускається, за умови її декларування митному органу та наявності підтвердження її походження.

Таким чином, єдине діяння, яке вчинила громадянка України ОСОБА_2полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянка України ОСОБА_2підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.

Шкода, яку громадянка України ОСОБА_2 потенційно могла завдати державі, була незначною: вона не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдала державі іншої шкоди, якби вона ввезла гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території України. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.

З огляду на наведене, застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на громадянку України ОСОБА_2«індивідуальний надмірний тягар».

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.

При прийнятті рішення суддя враховує наявність у громадянки України ОСОБА_2 підтверджуючих законне походження валюти документів, а саме: довідка про зняття готівки з банківської установи.

Крім того, громадянка України ОСОБА_2раніше не судима, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувалась.

З цього приводу, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища ОСОБА_2 та ніяк не сприятиме її вихованню та попередженню вчиненню нею нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, виходячи зі змісту ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом виключні обставини (готівка призначена для лікування самої особи та на проведення операції), зазначені норми закону, розмір вилученої у правопорушника валюти, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянкою України ОСОБА_2в подальшому.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з громадянки України ОСОБА_2на яку накладено адміністративне стягнення судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 3, 10, ст. 471 МК України (в редакції 2012 р.), ст. 8, 23, 33 КУпАП -

П О С Т А Н О В И В :

Громадянку України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України ЕR156016, персональний номер НОМЕР_1, визнати винною у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.

Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави (отримувач: Бориспіль УДКСУ/Київська митниця ДФС, ЄДПОУ: 38007070, МФО банку: 821018, КДБ: 21081100, р/р: 31117106705004, 050*).

Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил № 0507/125120101/15 року від 18.08.2015 року валюту в розмірі 2300 (дві тисячі триста) доларів США повернути громадянці України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України ЕR156016, персональний номер НОМЕР_1.

Стягнути з громадянки України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України ЕR156016, персональний номер НОМЕР_1 на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області м. Київ, отримувач коштів Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області: 22030001, призначення платежу *;101;) судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду по справі про адміністративне правопорушення може бути принесена до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом 10(десяти) днів з дня її винесення.

Постанова може бути предявлена до виконання протягом 3(трьох) місяців з дня набрання чинності.

Суддя І.В. Криворучко