Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.03.09 Справа № 19/21
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом
Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м.Луганськ
до Приватного підприємця фізичної особи ОСОБА_1, м.Луганськ
про стягнення 5532 грн. 30 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача Калашнікова Г.Л., довіреність № 98-д від 15.12.2008;
від відповідача ОСОБА_3, довіреність № 437 від 19.02.2009.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором постачання теплової енергії № 102 від 01.11.2001 в сумі 3412 грн. 56 коп., інфляційних нарахувань у сумі 1768 грн. 16 коп., 3% річних у сумі 351 грн. 58 коп.
Між Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" (позивачем) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) 01.11.2001 був укладений договір на поставку теплової енергії № 102, за умовами якого позивач Постачальник, прийняв на себе зобов'язання постачати теплову енергію відповідної якості та в необхідних розрахункових або договірних об'ємах, а відповідач Споживач, прийняти та оплатити надану теплову енергію.
Відповідно до п.2.1 теплова енергія постачається Споживачу в об'ємах згідно додатку № 1.
Пунктом 3.1.3 передбачено право Споживача у випадках порушення Постачальником умов договору офіційно викликати його представника для сповіщення та підписання відповідного акту.
До обов'язків Споживача, згідно п.п.3.2.3, 3.2.5, 3.2.9, 3.2.10, 3.2.13 відноситься обов'язок дотримуватися умов та порядку відключення подачі теплової енергії, передбачені додатком до договору; кожного року до 15 вересня, здійснювати підготовку теплоспоживаючих систем с наступною здачею Постачальнику за актом; оплачувати рахунки за отриману теплову енергію у 10-денний термін від дня його отримання; у всіх випадках виявлення витоку теплоносія (гарячої води) терміново повідомляти до диспетчерської служби Постачальника, а у аварійних випадках відключити ушкоджену ділянку, терміново прийняти засоби по виправленню ушкодження власними силами, забезпечити міри проти розмороження власних мереж теплоспоживання; кожного місяця до 10-го числа здійснювати звірення взаємних розрахунків з відділом збуту Постачальника за минулий період.
Відповідно до п.5.1 договору облік теплової енергії здійснюється розрахунковим засобом.
Згідно п.5.4 договору при відсутності прибору обліку теплової енергії або у випадку його пошкодження оплата здійснюється по діючим тарифам та опалювальної площі з початку розрахункового місяця або з моменту виходу приладу із ладу.
Розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться виключно у грошовій формі у відповідності з затвердженими тарифами на підставі наданих Постачальником рахунків (п.6.1 договору).
Пунктом 6.3 договору передбачено, що оплата здійснюється у термін 10 днів від дня отримання рахунку.
За період з грудня 2005 року по квітень 2006 року відповідачем умови договору не виконувались, а саме не були здійснені оплати нарахованих сум за теплопостачання, згідно із отриманими рахунками. Таким чином, сума заборгованості відповідача станом на 01.01.2009 складає 3412 грн. 56 коп.
За листом № 15/42-7/1135 від 11.11.2008 позивачем було надіслано відповідачу претензію (а.с.17).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Отже 3% річних від суми заборгованості складає 351 грн. 58 коп. (за період з грудня 2005 року по листопад 2008 року), а сума інфляційних витрат складає 1768 грн. 16 коп. (за період з грудня 2005 року по грудень 2008 року).
Тобто загальна сума заборгованості відповідача складає 5532 грн. 30 коп.: основного боргу 3412 грн. 56 коп.; 3% річних 351 грн. 58 коп.; інфляційних витрат 1768 грн. 16 коп.
У звязку з тим, що відповідач порушив зобов'язання за договором, а саме не сплатив суму боргу у добровільному порядку, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.01.2009 було порушено провадження по справі та розгляд справи призначений на 05.02.2009.
Розгляд справи неодноразово відкладався, у звязку з неявкою повноважного представника відповідача по справі у судове засідання та для витребування додаткових доказів.
20.02.2009 та 19.03.2009 у судових засіданнях, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, були оголошені перерви.
В судовому засіданні 05.02.2009 представник позивача надав уточнений розрахунок 3% річних, що складає 351 грн. 07 коп.
20.02.2009 представник позивача надав уточнення до позовної заяви № 15/42-7/68 від 18.02.2009, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором на постачання теплової енергії в сумі 3412 грн. 56 коп., інфляційні збитки у розмірі 1768 грн. 16 коп., суму 3% річних, що складає 351 грн. 07 коп., чим фактично зменшив позовні вимоги.
Дане уточнення приймається судом, оскільки це право передбачено ст.22 Господарського процесуального кодексу.
06.03.2009 представник відповідача надав "відзив на претензію", де зазначив, що відповідач не погоджується з претензією на суму 3412 грн. 56 коп. за поставлену теплову енергію у 2006 році. Також відповідач повідомив, що загальна сума наданих рахунків складає 2993,46 грн. за листопад 2005 року - січень 2006 року; 2912,10 грн. за лютий квітень 2006 року, але заборгованість за листопад 2005 року січень 2006 року ним сплачена на суму 2993 грн., у підтвердження цього надав копії квитанцій про сплату. У відзиві відповідач повідомив про відсутність надання послуг, оскільки 03.02.2006 за адресою вул.Лиховида, б.1 відбувся порив теплотраси. На підставі вище викладеного відповідач визнав заборгованість перед позивачем у сумі 0,46 грн.
Надані відповідачем документи, у підтвердження викладеного у відзиві, не можуть сприйматися судом як докази відсутності теплопостачання, оскільки вони фіксують лише факт пориву, а не відсутність теплопостачання взагалі у зазначений період.
Серед наданих відповідачем документів є в наявності лист відповідача до позивача, в якому він звертається до позивача з повідомлення про порив та проханням розстрочити наявну заборгованість за договором. Але це звернення відповідач здійснив лише у жовтні 2006 року про що свідчить реєстраційний № та дата позивача на вхідній кореспонденції (№ 3690 від 25.10.2006) а.с.63.
З пояснень позивача на той період акт відсутності постачання теплової енергії вже не складався оскільки відповідачу не надавалися послуги з постачання теплової енергії на новий опалювальний період (2006-2007), з підстав зазначених у додатку № 3 до договору № 102 від 01.11.2001.
Також мається повідомлення про усунення аварії аварійною ремонтною службою Жовтневого району (а.с.64).
Представник позивача у судовому засіданні 06.03.2009 надав заперечення на відзив відповідача № 15/42-7/82 від 05.03.2009, в якому зазначив, що вважає доводи відповідача, викладені у відзиві необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідач у судовому засіданні 19.03.2009 надав копію рішення Жовтневого районного суду м.Луганська, яке встановлює факт залиття квартири за іншою адресою та факт відсутності опалення за цією адресою на новий опалювальний період 2006-2007 рік. При цьому дане рішення взагалі не стосується Приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_1.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами ст.173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
З вищенаведеного вбачається, що на виконання умов договору на відпуск теплової енергії № 102 від 01.11.2001 позивачем були надані відповідачу послуги з постачання теплової енергії, які останній в свою чергу своєчасно та в повному обсязі не оплатив.
Відповідно до діючого законодавства, відносини сторін регулюються умовами укладеного між ними договору.
За твердженням відповідача, за період з лютого по квітень 2006 року було припинено теплопостачання об'єкта відповідача за адресою: АДРЕСА_1. Не подання послуги, зазначеної в укладеному між сторонами договорі є прямим порушенням договору. Але, відповідачем не були здійсненні дії, направлені на виконання п.3.1.3 договору, а саме: у разі відсутності опалення цей факт підлягає фіксуванню відповідним актом.
За відсутності такого акта у відповідача відсутні докази не подання теплової енергії.
У звязку з невиконанням своїх зобов'язань, за відповідачем утворилась заборгованість, що підтверджується матеріалами справи.
За листом № 15/42-7/1135 від 11.11.2008 позивачем було надіслано відповідачу претензію, яка залишена відповідачем без відповіді (а.с.17).
Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи.
Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача за заявлений у позовній заяві період змінилась та складає 2912 грн. 56 коп., оскільки відповідачем надана копія квитанції від 15.11.2006 про сплату 500 грн. 00 коп., тобто в частині заявленої до стягнення заборгованості у сумі 500 грн. 00 коп. слід відмовити.
Тобто згідно ст.625 Цивільного кодексу України до стягнення з позивача підлягає 3% річних у сумі 316 грн. 20 коп. (за період з грудня 2005 року по грудень 2008 року) та інфляційні нарахування у сумі 1759 грн. 16 коп. (за період з грудня 2005 року по листопад 2008 року).
За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, підлягають до задоволення частково.
Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 23.03.2009 за згодою представників сторін були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 22, 33-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.525-526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємця фізичної особи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1 на користь Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м.Луганськ, вул.К.Маркса, б.54, код 24047779 - заборгованість за договором на постачання теплової енергії № 102 від 01.11.2001 у сумі 2912 грн. 56 коп., інфляційні нарахування у сумі 1759 грн. 16 коп., 3% річних у сумі 316 грн. 20 коп., державне мито у сумі 91 грн. 96 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 106 грн. 39 коп., видати наказ.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 30.03.2009.
Суддя Т.В.Косенко
Помічник суддіС.А.Кулешова
Судове рішення № 5190522, Господарський суд Луганської області було прийнято 23.03.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 19/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: