Рішення № 51905000, 02.10.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/17918/2012

Провадження № 2/344/72/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої судді Польської М.В.

при секретарі c/з ОСОБА_1.

з участю представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 Ворота» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту №02/355Ф від 07.05.2008 року, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 26.09.2008 року, виселення і зняття з обліку ОСОБА_3Д, стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерно-комерційний банк ОСОБА_5 ворота звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про стягнення солідарно заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №02/355Ф від 07.05.2008 року в розмірі 262 576 гривень 87 коп. У випадку несплати боргу боржниками звернути стягнення на заставне майно двохкімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_3

Згідно ухвали суду від 04 лютого 2011 року позов у частині вимог ПАТ Банк ОСОБА_5 ворота до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про стягнення боргу по кредитному договору залишено без розгляду відповідно до заяви позивача від 04.02.2011 року.

Позивач неодноразово змінював позовні вимоги та остаточно заявою від 13.03.2013 року просив стягнути заборгованість за договором про надання споживчого кредиту у формі мультивованої кредитної лінії (відновлювальної) №02/355Ф від 07.05.2008 року в розмірі 552 475 грн. 56 коп. з ОСОБА_3 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - двохкімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 71.7 м.кв., що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, шляхом проведення прилюдних торгів із початковою ціною 399 906 грн., виселити ОСОБА_3 з даної квартири та зняти її з реєстраційного обліку, стягнути судові витрати.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що згідно Договору іпотеки від 26.09.2008 року забезпечено виконання зобов'язань за Договором про надання споживчого кредиту у формі мультивованої кредитної лінії (відновлювальної) №02/355Ф від 07.05.2008 року. Забезпеченням зобов'язань є двохкімнатна квартира, що розташована за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Вовчинецька (Гагаріна)АДРЕСА_2. Вказане майно, яке є предметом стягнення, належить на праві приватної власності ОСОБА_3.

В свою чергу, ОСОБА_3 подала позов до Акціонерно-комерційного банку ОСОБА_5 ворота про визнання договору іпотеки, укладеного між нею та АКБ ОСОБА_5 ворота філії АКБ ОСОБА_5 ворота у м.Івано-Франківську, недійсним.

Ухвалою суду від 04.02.2011 року було обєднано в одне провадження справу за позовом Акціонерно-комерційний банк ОСОБА_5 ворота до ОСОБА_3 та позовом ОСОБА_3 до Акціонерно-комерційного банку ОСОБА_5 ворота.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 01.03.2012 року в позові Акціонерно-комерційного банку ОСОБА_5 ворота до ОСОБА_3 відмовлено, а позов ОСОБА_3 до Акціонерно-комерційного банку ОСОБА_5 ворота задоволено. Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 31.07.2012 року скасовано рішення Івано-Франківського міського суду від 01.03.2012 року, та відмовлено в задоволенні позову Акціонерно-комерційного банку ОСОБА_5 ворота до ОСОБА_3 та позову ОСОБА_3 до Акціонерно-комерційного банку ОСОБА_5 ворота. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.11.2012 року рішення Івано-Франківського міського суду від 01.03.2012 року та рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 31.07.2012 року скасовано.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 15.03.2013 року до участі у справі залучено третьою особою приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, яка посвідчувала підпис ОСОБА_3 на оскаржуваному договорі іпотеки.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 18.11.2013 року до участі у справі залучено третьою особою ОСОБА_4, як позичальника за кредитним договором.

Заявою від 01.10.2015 року поданою ОСОБА_3, свій позов до Акціонерно-комерційного банку ОСОБА_5 ворота про визнання договору іпотеки, укладеного між нею та АКБ ОСОБА_5 ворота філії АКБ ОСОБА_5 ворота у м.Івано-Франківську, недійсним, залишила без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ Банк ОСОБА_5 ворота поданий ним позов підтримав з мотивів викладених в ньому зі змінами. Просив постановити рішення, яким позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 просила відмовити в позові ПАТ Банк ОСОБА_5 ворота, надавши суду рішення судів, якими відмовлено у стягненні коштів з позичальника ОСОБА_4, а також якими встановлено ті обставини, що договір іпотеки який укладався з іпотекодавцем ОСОБА_3 в забезпечення зобовязань ОСОБА_4,судом не слід було визнавати недійсним в частині, оскільки дії які передували укладенню договору, ОСОБА_3 не вчиняла, а іпотека є похідною від кредитних зобовязань.

Третя особа приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 просила слухати справу без її участі.

Третя особа ОСОБА_4 позов ПАТ Банк ОСОБА_5 ворота вважає безпідставним та необґрунтованим.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, які надані на обґрунтування вимог та заперечень, зясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ПАТ Банк ОСОБА_5 ворота слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно Договору №02/355Ф про надання споживчого кредиту у формі мультивалютної лінії (відновлювальної) від 07.05.2008 року Акціонерно-комерційний банк ОСОБА_5 ворота (в подальшому змінено найменування на Публічне акціонерне товариства ОСОБА_5 ворота) зобов'язався надати ОСОБА_4, як позичальникові, у період з 07.05.2008 року по 24.02.2010 року кредит у рамках мультивалютної відновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею 150000,00 грн. (ліміт) у будь-який день зазначеного періоду, а позичальник зобов'язався повернути кредит у терміни, встановлені графіком платежів у розрізі сум погашення основного боргу за кредитом, сплати процентів за користування кредитом, вартості супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань позичальника за кожним платіжним періодом з розписом сукупної вартості кредиту, але не пізніше 23.04.2010 року та сплачувати проценти за користування ним за ставкою: 22% річних за користування коштами у гривнях, 17% річних за користування коштами у доларах США, 15% річних за користування коштами у євро (а.с. 6-7 т.1). До даного договору внесені зміни від 26.09.2008 року стосовно забезпечення зобовязань іпотекою спірної квартири (а.с.9 т.1).

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 546 ЦК України визначено види забезпечення виконання зобов'язань, якими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

Також встановлено, що згідно Договору іпотеки від 26.09.2008 року за №5454, ОСОБА_3 у забезпечення виконання всіх вимог АКБ ОСОБА_5 ворота до ОСОБА_4 за Договором №02/355Ф про надання споживчого кредиту у формі мультивалютної лінії (відновлювальної) від 07.05.2008 року та всіма додатковими угодами до нього, передала банку в іпотеку, як іпотекодержателю, нерухоме майно разом з усіма його приналежностями, а саме: двохкімнатну квартиру АДРЕСА_3 (колишня назва вул.Гагаріна) в місті Івано-Франківську (а.с.12-15 т.1). При цьому, дана квартира перебувала вже в іпотеці цього ж банку згідно договору від 25.09.2008 року за №5407 (п.1.1, 3.1 договору).

За змістом ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Однак свої зобовязання позичальник, яким вважав банк саме ОСОБА_4, належним чином не виконував, тому банком було направлено в 2009 році претензію позичальнику та іпотекодавцю про наявність заборгованості за кредитним договором (а.с.23-26 т.1).

Станом на 09.01.2013 року заборгованість за договором №02/355Ф про надання споживчого кредиту від 07.05.2008 року становить 552 475.56 грн., згідно поданого розрахунку позивачем (а.с.38-41 т.3).

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 29.04.2014 року з позичальника ОСОБА_4 було стягнуто на користь ПАТ ОСОБА_5 ворота - 523 055.29грн. заборгованості за Договором №02/355Ф про надання споживчого кредиту у формі мультивалютної лінії (відновлювальної) від 07.05.2008 року, однак, дане рішення було скасовано рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12.11.2014року (а.с.1-2 т.4). При цьому апеляційним судом було встановлено, що вироком Івано-Франківського міського суду, який набрав чинності 09.10.2014року (а.с.3-89 т.4), ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст..191 ч.4, 195 ч.5, 209 ч.3, 28 ч.3, 366 ч.2 КК України та ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст..195 ч.5, 209 ч.3, 28 ч.3, 366 ч. КК України. Саме даним вироком встановлено, що кошти за договором №02/355 від 07.05.2008 року укладеного між ПАТ ОСОБА_5 ворота та ОСОБА_4 отримав ОСОБА_9, який розприділив між членами злочинної групи. Також вироком задоволено цивільний позов банку та винних осіб, а тому суд прийшов до висновку, що вимоги банку до ОСОБА_4 є безпідставними.

Встановлені обставини судовим рішенням та вироком суду доказуванню не підлягають (ст..61 ЦПК УКраїїни)

Відповідно до ст. 33 Закону України Про іпотеку визначено підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобовязання забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель вправі задовільнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. За рахунок предмета іпотеки він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

При цьому, позивач ПАТ ОСОБА_5 ворота просить про захист його порушеного права згідно уточнених вимог позову шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно Договору іпотеки, укладеного 26.09.2008 року між ним та ОСОБА_3

Як пояснила суду відповідач, та встановлено судом при розгляді кримінального провадження, до укладення договору іпотеки вона була знайома з ОСОБА_10, який в свою чергу був добре знайомий з ОСОБА_9, з яким познайомив і її (як пізніше зясувалось по матеріалах кримінальної справи ОСОБА_9 працював заступником директора ТзОВ „Устя-Зелене та був одним з членів організованої групи, що створювалась на заволодіння коштами АКБ „ОСОБА_5 ворота). ОСОБА_10 представив ОСОБА_9 як людину, що займається бізнесом і для розвитку бізнесу ТзОВ „Устя-Зелене йому потрібна допомога, а саме, щоб позивач заставила на два місяці свою квартиру по вул.Вовчинецькій у м.Івано-Франківськ. ОСОБА_9 діючи через ОСОБА_10 переконали її про надання 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_4 в заставу по кредиту терміном на два місяці. Позивач нічого не підозрюючи про злочинні наміри самого ОСОБА_9 та, як виявляється, і всієї організованої групи з якою він діяв, погодилась на пропозицію ОСОБА_10, який діяв в інтересах ОСОБА_9, на тих умовах, що іпотека квартири укладається тільки на два місяці, про суму кредитного зобовязання позичальником їй не було відомо, оскільки як вказував ОСОБА_10 та ОСОБА_9, позика незначна і тільки формально треба забезпечити даний кредит іпотекою, при цьому тільки тимчасово.

При цьому, до укладення договору іпотеки будь-якої заяви про згоду передати в іпотеку квартири, ОСОБА_3 не підписувала, як і Акт погодження вартості майна, що передається в заставу, всі ці дії щодо її підпису як майнового поручителя були вчинені, а підпис підроблений членами організованої групи, що також встановлено вже судом в кримінальній справі. Отже діями особи ОСОБА_9 у змові з іншими членами злочинної групи, які були працівниками банку (ОСОБА_11, ОСОБА_6 та інших працівників), позивача було обманним шляхом введено в оману щодо укладення двох договорів іпотеки від 25.09.2008р. та від 26.09.2008р. замість одного. Попри це і щодо п.4.1 договору іпотеки від 25.09.2008р. та 26.09.2008 року, так як дія договору обумовлена була нею як іпотекодавцем виключно на 2 місяці, тобто з 26.09.2008 року по 26.11.2008 року.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18.08.2015р. було скасоване рішення Івано-Франківського міського суду від 22.05.2015р. (а.с.116-118 т.4), судом апеляційної інстанції встановлено, що зважаючи на обставини за яких ОСОБА_3 підписувала договори іпотеки, та також те, що діями ОСОБА_9 у змові з іншими членами злочинної групи працівниками банку було введено ОСОБА_3 в оману щодо укладення договорів іпотеки, то такі довори іпотеки слід було визнавати недійсними не частково, а повністю, а також слід зважити що за вимогами Закону України «Про іпотеку» - іпотека має похідний характер від основного зобовязання.

Відповідно до вимог ст.10 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.

Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі наведеного, у відповідності, ст.ст. 16, 548, 572, 575, 584, 590, 1054 Цивільного кодексу України, Закону України Про іпотеку, керуючись ст.ст.10, 60, 209, 212-215 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 Ворота» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту №02/355Ф від 07.05.2008 року, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 26.09.2008 року, виселення і зняття з обліку ОСОБА_3Д, стягнення судових витрат - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 02 жовтня 2015 року.

Суддя: Польська М.В.