Рішення № 51902357, 16.09.2015, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/66/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2015 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Волощука В.В.

секретаря Федорчук О.В.

з участю:

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Олевського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пожежі,

В С Т А Н О В И В :

11.02.2015 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок пожежі, посилаючись на те, що 20 квітня 2013 року, близько 12 години 30 хвилин на території спільного двору по вул.Островського, 11 в м.Олевську Житомирської області, виникла пожежа внаслідок спалювання ОСОБА_3, минулорічного сухого листя. В результаті горіння листя відбулося займання господарської споруди (сараю) позивачки. Пожежею знищено вказаний сарай, в тому числі й належне їй майно, яке у ньому знаходилося.

А тому ОСОБА_1, просить суд стягнути з відповідача: 31480.00 грн., у відшкодування завданої майнової шкоди, згідно наданого до позовної заяви опису знищеного майна і розрахункових документів, де розмір збитків на її думку відповідає вартості знищеного майна; 5000.00 грн., у відшкодування моральної шкоди та 364.80 грн., витрат при сплаті судового збору.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, згідно заявлених позовних вимог, надавши пояснення, що на праві приватної власності позивачці належить 1/2 частки сараю, що розташований за адресою вул.Островського, 11 в м.Олевськ. Так, 20.04.2012 року, близько 12:30 год., відповідач прибирав територію - загрібав опале листя поряд з сараєм позивачки, після чого почав спалювати його, в результаті чого загорівся сарай позивачки. В цей же день комісією у складі інспектора Олевського районного сектору Управління Держтехногенбезпеки у Житомирській області ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та позивачки було складено акт про пожежу, де було встановлено, що пожежею знищено сарай і все майно, що знаходилося у ньому.

В судовому засіданні відповідач та його представник позовні вимоги не визнали заперечуючи проти позову, пояснивши, що позовна заява є необґрунтованою, так як зазначене майно, яке просить відшкодувати позивачка, на їхню думку було відсутнє на місці пожежі (у сараї), оскільки відповідач був присутнім під час пожежі сараю і будь-якого майна у сараї не бачив. Також пояснили, що сарай не є капітальною спорудою і був збудований, на їхню думку ще у 1947 році, а тому з урахуванням його зносу цінності будь-якої немає, а цінні речі: будівельні матеріали, інструмент, автозапчастини, господарське знаряддя, особливо нові не можливо було зберігати в ньому, крім того сарай не замикався.

Свідок ОСОБА_8, є матірю відповідача, з наданих нею в судовому засіданні пояснень вбачається, що 20.04.2013 року згорів сарай ОСОБА_1, який був на її думку збудований у 1947 році, в даний сарай позивачка зносила та зберігала непотрібні речі. ОСОБА_8, прибула на згарище сараю позивачки вже після пожежі, однак згорілих будівельних матеріалів та інструментів вона не бачила.

Свідок ОСОБА_9, у судовому засіданні надав суду свідчення про те, що він на місце згарища сараю по вул.Островського, 11 в м.Олевську Житомирської області прибув вже після пожежі останнього. Він не може ствердити які саме залишки майна, зокрема будівельних матеріалів, інструменту, інвентаря залишилися на місці згарища. Стверджує, що на згарищі залишків бензопили, лобзика, домкрата він не бачив. Зазначає, що якби була у спаленому сараї будівельна дошка то на його думку були б обгорілі її залишки, однак будь-яких залишків він не бачив.

З пояснень в судовому засіданні свідка ОСОБА_10, який є інспектором Олевського районного сектору Управління Держтехногенбезпеки у Житомирській області, вбачається, що у квітні 2013 року диспетчером йому було повідомлено, що пожежний автомобіль виїхав на гасіння пожежі за адресою вул.Островського, 11 в м.Олевську Житомирської області, куди він відразу ж прибув для складання акту про пожежу. Було встановлено, що ОСОБА_11, прибираючи своє подвіря поблизу сараю ОСОБА_1, запалив сміття, в результаті чого, і з необережних винних дій останнього загорівся сарай ОСОБА_1 Пожару було дано відповідну оцінку, як самого слабого ступеня вогнестійкості. Сарай деревяний без фундаменту, без залізобетонних стовпів.

Свідок ОСОБА_7, у судовому засіданні надала свідчення про те, що вона є сестрою відповідача. З наданих нею свідчень слідує, що після пожежі на другий день вона прибула до місця спаленого сараю, де побачила згарище останнього, в середині згарища вона побачила обгорілий стос паперу, на її думку неначе газети чи журнали та тоненькі зложені обрізки, які також були обгорілі. Більше на згарищі нічого не було.

З пояснень наданих в судовому засіданні свідка ОСОБА_12, слідує, що він на місці де сталася пожежа був 21.04.2013 року, де він бачив спалену проволку, диски, інструменти (болгарка, лобзик) та будівельні матеріали, які саме сказати точно не може, бо вони всі були обгорілі.

З пояснень наданих в судовому засіданні свідка ОСОБА_13, вбачається, що він був неодноразово в сараї позивачки, який був заповнений різними товарами, електроінструментами, там була бензопила, будівельна дошка, утеплювач, колеса від автомобіля, трюмо, болгарка, шпаклівка та інше.

З пояснень наданих в судовому засіданні свідка ОСОБА_14, який є чоловіком позивачки, слідує, що все майно, яке було зазначено в акті знаходилося в сараї та було знищено під час пожежі. Залишки знищеного майна він здав в металобрухт в результаті чого мав виручку в розмірі 300.00 грн., а іншу частину викинув, оскільки згоріле майно було непридатне до застосування.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи із наступного.

Так, предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1 ст.179 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом України.

Статтею 60 ЦПК України крім того покладено обовязок доказування і подання доказів сторонами. Із зазначеної статті слідує, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 16.03.1995 року та технічного паспорта на квартиру №9 в житловому будинку №11 по вул.Островського в м.Олевську Житомирської області ОСОБА_15 належить житлова квартира, площею 1/2 частки, та згідно технічної характеристики житлових і підсобних приміщень зазначеної квартири, до неї належить сарай за вказаною адресою, розміром 5.0?3.80 м.кв., (а.с.9-11).

Згідно копії свідоцтва про шлюб позивачка змінила своє дошлюбне прізвище «Кот» на «Іванова», що стверджується записом про прізвище, яке присвоюється дружині після укладення шлюбу у свідоцтві про шлюб, (а.с.8).

Відповідно акту про пожежу від 20.04.2013 року, що складений комісією у складі інспектора Олевського районного сектору Управління Держтехногенбезпеки у Житомирській області ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, слідує, що сарай та майно, яке знаходилося у ньому були знищені вогнем, причиною якого є необережне поводження з вогнем відповідача ОСОБА_3, (а.с.12).

По даному факту були проведенні слідчі дії, в результаті яких постановою від 24.06.2013 року слідчого СВ Олевського РВ УМВС України в Житомирській області лейтенантом міліції ОСОБА_16, кримінальне провадження по даній справі було закрите, у звязку із відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.194 КК України.

В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що 20.04.2013 року близько 13.00 години, ОСОБА_11, прибираючи біля домогосподарства згріб опале листя, яке в подальшому вирішив спалити. Підпаливши опале сухе листя та переконавшись, що воно згоріло ОСОБА_11, пішов додому, однак через 10-15 хв., він побачив, що у нього загорівся його сарай, і під час пожежі також загорівся сарай сусідки ОСОБА_1, в якому знаходилися інструменти, будівельні матеріали та запчастини до автомобіля.

Відповідно до положень ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися обєктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобовязаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно зі ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх субєктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України).

Згідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» - розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи.

Згідно опису знищеного внаслідок пожежі майна, що засвідчений підписами свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_18, (а.с. 16) слідує, що в наслідок пожежі були знищені такі речі, а саме:

бутматеріали сайдинг 20 м? 960 грн.; утеплювач 20 м? 1000 грн.; пластикова вагонка 10 м? 350 грн.; крепежний зонтик 150 грн.; профіль під гіпсокартон 150 грн.; дверний блок деревяний 1200 грн.; балясини деревяні 50 шт. 1000 грн.; електропровід (3х2,5) 25 м 200 грн.; електропровід (3х1,5) 25м 137 грн.; єврорубероїд (4 рулони) 960 грн.; плитка (30 м?) 2100 грн.; дошка (3 м?), рейки, дрова 1000 грн.; оцинковка (8 листів) 800 грн.; фарба (4 банк) 240 грн.; пінотекс і відро 240 грн.; ОЗК (захисний комплект) 360 грн.; паробарєр 75 м? 210 грн.; гідробарєр 72 м? 210 грн.; решітка декоративна 150 грн.; козирок наддверний пластиковий 500 грн.; будівельні ліса 1 шт. 300 грн.; будівельні кріплення (само різи, гайки, добелі та ін.) 200 грн.; металопластикові труби для опалення;

інструменти домкрат 150 грн.; лобзик 470 грн.; перфоратор 1500 грн.; болгарка 1600 грн.; углоріз на планшеті 1300 грн.; бензопила «штиль» - 1800 грн.; свердла 150 грн.; диски на болгарку 100 грн.; електроди 70 грн.; обої 10 рулонів 223 грн.; набір ключів технічних 220 грн.;

автозапчастини шини (резина) всесезонні без дисків 5 шт. 3000 грн.; шини з дисками 4 шт. 3000 грн.; двері задні багажника (модель опель) 800 грн.; сидіння заднє (опель) 150 грн.; барабан тормозний 150 грн.; амортизатор передній (підвіска) 250 грн.; бампер передній 1200 грн.;

інші господарські знаряддя стільці 4 шт., табуретки 2 шт. 500 грн.; балія, каструлі, ванна дитяча 800 грн.; ковер 370 грн.; компютерний стілець дитячий 200 грн.; мінеральні добрива 2 мішка 300 грн.; триляж 150 грн.; лопати 2 шт., граблі 2 шт. 150 грн.; мангали 2 шт. 200 грн.; чоботи рибальські 250 грн.

Отже, з вищенаведеного, і за розрахунками позивачки ОСОБА_1, вбачається, що внаслідок пожежі, необережними діями ОСОБА_3, було спричинено ОСОБА_1, матеріального збитку на загальну суму 31480.00 грн.

Згідно стаття 6 Закону України «Про пожежну безпеку» громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які перебувають на території України, зобовязані виконувати правила пожежної безпеки.

Відповідно ст. 35 Закону України «Про пожежну безпеку» за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного пожежного нагляду, невиконання їх приписів винні і цьому посадові особи, інші працівники підприємств, установ, організацій та громадяни притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п.4.3.7 Правил благоустрою території міста Олевська, які затвердженні рішенням Олевської міської ради №32 від 19.04.2011 року, забороняється складати та/або спалювати опале листя на при будинкових територіях, (а.с.14-15).

Статтею 36 Закону України «Про пожежну безпеку» встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобовязанні відшкодовувати збитки, завданні у звязку з порушенням ними протипожежних вимог, відповідно до чинного законодавства.

Частиною 4 ст. 59 ЦПК України передбачено, що доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Так відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобовязати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При вирішенні даного позову суд приймає до уваги, що позивачкою обрано спосіб захисту шляхом відшкодування збитків.

На підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди ОСОБА_1, надано наступні докази: товарний чек від 15.11.2012 року на будівельні матеріали, а саме: сайдинг 20 м?, на загальну суму 960.00 грн., гідробарєр 75 м? 210.00 грн., паробарєр 75 м? 210.00 грн., електропровід (3х2,5) 25м., 200.00 грн., електропровід (3х1,5) 25м., 137.50 грн., єврорубероїд (5 ролонів) 120.00 грн., (за позовом 4 рулони на суму 960.00 грн., а.с.16) (а.с.49); товарний чек № 642 від 03.05.2012 року на автозапчастини, а саме: шини 4 шт., на загальну суму 2400.00 грн., диски 4 шт., на загальну суму 1400.00 грн., бампер (чери амулет) 1 шт., 1200.00 грн., амортизатор передній 1 шт., 250.00 грн., двері задні (опель кадет) 1 шт., 800.00 грн., барабан тормозний 150.00 грн., (а.с.50); товарний чек від 23.08.2012 року на інструменти, а саме: електродрель ударна (перфоратор) 480.00 грн., лобзик 470.00 грн., набір ключів 220.00 грн. (а.с.51).

Тому, розмір збитків що підлягають до відшкодування позивачці ОСОБА_1, визначається відповідно до наданих позивачкою суду доказів щодо знищеного майна.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про те, що розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи здобуті по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності взаємного звязку у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, підлягають частковому задоволенню, так як доведена нею матеріальна шкода, яка завдана позивачці внаслідок пожежі з вини відповідача, складає 10047.50 грн., відповідно наданих товарних чеків стосовно знищеного майна (а.с.49,50,51), та з урахуванням мінуса 300 (триста) грн., 00 коп., що були виручені ОСОБА_14, - чоловіком позивачки від здачі знищеного майна в металобрухт. Таким чином, загальний збиток від пошкодженого (втраченого, знищеного) майна становить 9747.50 грн., що і підлягає стягненню з винної особи.

Решта позовних вимог в частині стягнення вартості господарських знарядь, будівельних матеріалів, інструментів та автозапчастин, що наведені у позові задоволенню не підлягають, оскільки позивачкою під час розгляду справи не надано належних і допустимих доказів їх наявності, і не доведено належними доказами розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, його реальної вартості та оцінки.

Суд не бере до уваги надані товарні чеки від 20.02.2012 року (а.с.52) щодо придбаного майна, яке в ньому зазначено, а саме: вагонка вільха в/с 1940.00 грн., блокхаус вільха в/с 7040.00 грн., брус сосна 750.00 грн., угол внутрішній 360.00 грн., угол наружний 360.00 грн., товарний чек від 31.10.2012 року щодо придбаного майна на суму 250.00 грн., (а.с.53), та фіксальний чек на суму 362.02 грн., (а.с.54), оскільки позивачка щодо даного майна позовні вимоги не заявляла, тому суд не може вийти за межі позовних вимог відповідно до ст.11 ЦПК України.

Разом із тим, вирішуючи питання щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд дійшов до наступних висновків.

Так, згідно до ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача тавини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, зясовує, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт наявності заподіяної позивачці пожежею, яка виникла 20.04.2012 року та знищенням її майна моральної шкоди, але, щодо заявленої позивачкою суми 5000.00 гривень, в якою було оцінено останньою завдану їй необережними діями ОСОБА_3, моральну шкоду, з урахуванням глибини душевних страждань позивачки, інших обставин, які мають істотне значення та враховуючи вимогу розумності і справедливості, суд вважає її завищеною, тому суд вважає за необхідне позовну вимогу щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 5000.00 гривень задовольнити частково, з урахуванням характеру, глибини душевних страждань та з врахуванням вимог розумності і справедливості, спів розмірності, матеріального стану відповідача (ніде не працює), визначає відшкодування заподіяної моральної шкоди в сумі 3000.00 гривень, що є адекватним моральним стражданням позивачки ОСОБА_1

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки повинно бути стягнуто судові витрати у сумі 364 грн., 80 коп., понесених витрат при сплаті судового збору.

Керуючись: ст.ст.8, 21, 41, 55, 129 Конституції України, ст.ст.1, 16, 22, 23, 319, 386, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст.ст. 6, 35, 36 Закону України «Про пожежну безпеку», та ст.ст. 3, 10, 11, 11-1, 15, 57-61, 88, 179, 209, 213-215, 292 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пожежі - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії ВН № 626288, реєстраційний номер облікової картки платника податків відсутній, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_1, 9747 (девять тисяч сімсот сорок сім) грн., 50 коп., у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 3000 (три тисячі) грн., 00 коп., у відшкодування заподіяної моральної шкоди та 364 (триста шістдесят чотири) грн., 80 коп., понесених витрат, повязаних із сплатою судового збору, а всього на загальну суму 13112 (тринадцять тисяч сто дванадцять) грн., 30 коп.

В решті позову ОСОБА_1, до ОСОБА_3, відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення. А особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_19