Рішення № 51901165, 24.09.2015, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/5096/15-ц

Категорія 26

2/295/1823/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2015 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі Білінській Л.С.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

третя особа без самостійних вимог ОСОБА_4

про визнання договорів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсними договору іпотеки № 3946 від 28.11.2014 р. та договору про задоволення вимог іпотекодержателя № 453 від 28.02.2015 року, укладені між ОСОБА_2 і ОСОБА_3.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона разом з дочкою зареєстрована та проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, однак рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 16.10.2014 р. за ОСОБА_2 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за набувальною давністю (а.с. 15). Зазначене рішення скасоване рішенням апеляційного суду Житомирської області від 18.05.2015 р. та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

Разом з тим, 28.11.2014 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки № 3946, згідно якого іпотекодержателю з метою виконання грошового зобовязання ОСОБА_2 в іпотеку передана квартира АДРЕСА_1.

28.02.2015 року у звязку із не виконанням боржником грошового зобовязання між сторонами укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя № 453, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5Є, на підставі якого право власності на квартиру АДРЕСА_2 було зареєстровано за ОСОБА_3.

Позивач просить визнати договір іпотеки від 28.11.2014 р. та договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 28.02.2015 року такими, що суперечать нормам цивільного і житлового законодавства та порушують її права.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала, посилаючись на те, що в момент вчинення оспорюваних правочинів сторони діяли в межах чинного законодавства, перешкод для вчинення таких договорів не було.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав, посилаючись на те, що позивач не є стороною спірних договорів та не перебуває з відповідачем ОСОБА_3 у зобов'язальних відносинах, її права не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого статтею 215 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 та її повнолітня донька ОСОБА_4 проживають та зареєстровані як колишні члени сімї наймача у квартирі АДРЕСА_3. (а.с. 12).

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 16.10.2014 р. за ОСОБА_2 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за набувальною давністю (а.с. 15).

Зазначене рішення скасоване рішенням апеляційного суду Житомирської області від 18.05.2015 р. та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю. (а.с.48-49).

Разом з тим, 28.11.2014 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки № 3946, згідно якого іпотекодержателю з метою виконання грошового зобовязання в іпотеку передана квартира АДРЕСА_1. (а.с. 63-65)

28.02.2015 року у звязку із не виконанням боржником грошового зобовязання між сторонами укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя № 453, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5Є, на підставі якого право власності на квартиру АДРЕСА_4 було зареєстровано за ОСОБА_3. (а.с. 66-68)

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленічастинами першою - третьою,п'ятоюташостою статті 203цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки може бути нерухоме майно, яке належить іпотекодавцю на праві власності; нерухоме майно, яке може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку

як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не

встановлено цим Законом.

Враховуючи, що підстава, згідно якої за ОСОБА_2 визнано право власності на спірну квартиру, що дало йому можливість у подальшому передати нерухоме майно в іпотеку та відчужити його за спірними правочинами, скасована; що позивач та третя особа як колишні члени сімї наймача мають право користування квартирою; що укладенням спірних правочинів порушено їх право на використання можливості отримати у безоплатну приватизацію частину квартири АДРЕСА_5, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Судом відхиляються твердження представника відповідача щодо неможливості застосування до добросовісного набувача правового механізму, встановленого статтею 215 ЦК України, скільки оскарження правочину допускається як сторонами правочину так і заінтересованою особою, предметом дослідження у даній справі є відповідність договорів чинному законодавству, позивачем не заявлявся віндикаційний позов, а судом не встановлювалась підстава набуття (добросовісний /недобросовісний набувач) ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_4.

За вказаних обставин, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 88, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір іпотеки № 3946 від 28.11.2014 р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя № 453 від 28.02.2015 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 243,60 грн. з кожного.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» Управлінню державної казначейської служби України у місті Житомирі Житомирської області (ідентиф. код 38035726) повернути ОСОБА_1 надлишково сплачений згідно квитанції від 30.03.2015 р. судовий збір у сумі 3166, 80 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.О.Корицька