Ухвала суду № 51900565, 05.10.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8397/15 Справа № 204/3824/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Самсонова В. В. Доповідач - Болтунова Л.М.

Категорія 25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Болтунової Л.М.

суддів - Тамакулової В.О., Козлова С.П.

при секретарі - Безрукавому Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інкомстрах» про відшкодування збитків, матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди - 13 533,78 грн., оплату за послуги експерта - 550 грн. та моральну шкоду - 1000 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

З таким рішенням не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, як незаконне і необґрунтоване та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. ( а.с.114 )

Перевіривши законність та обґрунтованість заочного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Аналізуючи зміст рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що воно відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 грудня 2013 року о 18 годині 15 хвилин, у м. Дніпропетровську по пр. Карла Маркса, ОСОБА_2, керуючи автомобілем ДЕУ «Нубіра», держномер 96852 АВ, у порушення п.13.1 ПДР України, не витримав безпечну дистанцію, внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль Renault Koleos, держномер АЕ 0108 ЕВ, який належить ОСОБА_3

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.01.2014 року ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєному ДТП та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Дана постанова не оскаржена.

Відповідно до ч. З ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження № ZU231213 від 25.12.2013 року про визначення вартості матеріальної шкоди транспортного засобу Renault Koleos, державний номер НОМЕР_1, її розмір складає 15 600,61 грн.

У травні 2014 року позивачка звернулась в суд з позовом до відповідача, вказуючи третьою особою ПАТ «Страхова компанія «Інкомстрах», в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь завдані, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, матеріальні збитки по відновленню ремонтних робіт автомобіля, які виконанні, згідно акту від 28 лютого 2014 року в розмірі 13 533,78 грн., моральну шкоду в сумі 2000 грн., а також витрати за проведення експертного дослідження - 550 грн. та судового збору - 243,60 грн. ( а.с.3)

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В ході розгляду даної справи, позивачкою були надані докази, що підтверджують факт завдання їй шкоди відповідачем, його розмір, а також докази того, що останній є особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачкою був відремонтований пошкоджений автомобіль Renault Koleos, державний номер НОМЕР_1, на СТО ФОП ОСОБА_4 Вартість його ремонту склала 13 533,78 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № П1787 від 28.02.2014 року та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 37 від 28.02.2014 року про сплату ОСОБА_3 вказаної суми. (а.с.26- 28).

Згідно повідомлення агентства "Интерфакс-Україна" Нацкомфінпослуг анулювала ліцензію ПАТ «Страхова компанія «Інкомстрах» на обов*язкове страхування цивільно- правової відповідальності на ОСАЦП за систематичні невиплати за страховим випадком.(сайт- http/forinsurer.com/news/13/18/30097/)

Розглядаючи даний спір, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі наданих доказів, що були досліджені в судовому засіданні та яким була надана належна оцінка, відповідно до норм ЦПК України, стягнув з відповідача на користь позивачки завдану їй матеріальну шкоду, в розмірі 13 533,78 грн. та витрати на проведення експертного дослідження в сумі 550 грн., що підтверджується квитанцією № 2312 від 23.12.2013 року (а.с.9).

Суд першої інстанції, виходячи з положень ч.1 ст. 88 ЦПК України, також правильно вирішив питання стосовно стягнення судових витрат з відповідача на користь позивачки.

В апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що при розгляді справи у попередньому судовому засіданні його представником було надано клопотання про призначення товарознавчої експертизи про встановлення дійсної вартості відновлювального ремонту автомобіля, однак дане питання судом вирішено не було. Крім того, він зазначив, що був позбавлений можливості приймати участь у суді та реалізувати всі свої процесуальні права, а також довести відомі йому суттєві обставини по справі.

Як вбачається з матеріалів, ухвалою від 02 липня 2014 року було відкрито провадження по даній справі і попереднє судове засідання призначено на 22 липня 2014 року. (а.с.34) 21 липня 2014 року до суду, представником ОСОБА_2- ОСОБА_5 надана заява про відкладення розгляду справи у зв*язку з його зайнятістю у адміністративному суді, а за заявою від 30 липня 2014 року, сам ОСОБА_2 просив перенести розгляд справи, призначений на 31.07.2014 року, для підготування до участі у справі. ( а.с. 42,50)

У подальшому, 26 вересня 2014 року, ОСОБА_2 ознайомився з матеріалами справи та зробив з них фотокопії. ( а.с.51) Будучи сповіщеними про розгляд справи, як відповідач, так і його представник на 29.09.2014 року та 23.10.2014 року до суду не з*явились ( а.с. 53,57). 29 вересня 2014 року ОСОБА_2 надано клопотання про призначення експертизи, яке судом було розглянуто 29 грудня 2014 року і в задоволенні клопотання ОСОБА_2 було відмовлено. ( а.с.70)

Отже вказані доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки всупереч вищевказаним вимогам Закону та положенням ст.ст.10,60 ЦПК України відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження того, що матеріальна шкода була завдана позивачці не з його вини.

Крім того, ні зазначені висновки експертного автотоварознавчого дослідження про оцінку вартості матеріальної шкоди у зв*язку з пошкодженням автомобіля позивачки, ні саму постанову суду від 10 січня 2014 року, відповідач у встановленому законом порядку не оскаржував.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновки суду ґрунтуються на вимогах закону та зроблені з врахуванням фактичних обставин справи, рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості. Підстави для скасування даного рішення та ухвалення нового рішення, при розгляді справи в апеляційній інстанції, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити .

Заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: