Ухвала суду № 51900301, 21.07.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1151/15 Справа № 201/13483/15-к Слідчий суддя - Мельниченко С. П. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді доповідача Кондакова Г.В.,

суддів Іванченко О.Ю.,

Кір*яка А.В.,

секретаря судового засідання Букреєвій О.Б.

прокурора Недоруби О.С.

підозрюваного ОСОБА_2 захисників ОСОБА_3,

ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2015 р. щодо міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13 жовтня 2015 р. з розміром застави у сумі 1827000 грн. відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, який займає посаду старшого інспектора відділення Військової інспекції безпеки дорожнього руху Дніпропетровського зонального відділу Військової служби правопорядку зі спеціальним військовим званням прапорщик, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

встановила:

Відповідно до наданих органом слідства матеріалів, Бенда підозрюється у тому, що займая посаду старшого інспектора відділення військової інспекції безпеки дорожнього руху Дніпропетровського зонального відділу військової служби правопорядку, 13 серпня 2015 р. об 11 год. 40 хвил., перебуваючи в автомобілі марки «Хюндай-Туссон» на пр. Пушкіна, біля буд. 65, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, одержав від невстановленої особи неправомірну вигоду у сумі 600 доларов США, яку передав ОСОБА_5 за сприяння у відстроченні від призову до лав ЗС України ОСОБА_6 під час шостої хвилі мобілізації.

Після одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_2 було затримано на місці події.

Вищевказані злочинні дії Бенди органом досудового слідства кваліфіковані за ст. 368 ч. 3 КК.

14 серпня 2015 р. ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК та у цей же день оголошено про підозру.

Приймаючи рішення про обрання стосовно Бенди запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції, послався на те, що той обгрунтовано підозрюється у скоєнні інкримінуємого йому злочина, що підтверджено даними, які були здобуті під час обшуку 13 серпня 2015 р. транспортного засобу автомобіля марки «Хюндай-Туссон» та приміщень Амур-Нижньодніпровського районного війського комісаріату з вилученням документів стосовно військовозобов*язаного ОСОБА_6, показами свідків та ін.

Послався на те, що підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, що тяжкість передбаченого покарання буде його спонукати ухилитися від слідства і суду. Займаючи вказану посаду, може вплинути на свідків, скоїти дії, направлені на знищення речових доказів чи документів.

Прийняв до уваги обставини скоєного злочину, вік підозрюваного, його соціальні зв*язки, постійне місце поживання.

Сукупність наведених даних привела суд до висновку про обрання запобіжного заходу у відношення Бенди саме пов*язаного з позбавленням його волі.

Крім того, суд важав за необхідне визначити розмір застави достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов*язків, які будуть на нього покладені. Враховуючи тяжкість скоєного, посаду, яку займає Бенда, вважав за необхідне визначити розмір застави в сумі 1500 розмірів мінімальних зарплат, що складає 1827 000 грн.

Захисник оскаржує судове рішення. В апеляції просить його скасувати, ухвалити нове, яким обрати у відношенні Бенди запобіжний захід - домашній арешт.

Посилається на те, що суд при обранні запобіжного заходу не прийняв до уваги, що Бенда одружений, виховує неповнолітнього сина, не судимий, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем мешкання і роботи, має державні нагороди і відзнаки, є учасником бойових дій в АТО, що має намір сприяти органу слідства.

Стверджує, що прокурором не доведено недостатність застосування більш м*якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні. Вважає, що той не обгрунтував можливого вчинення підозрюваним дій направлених на уникнення від слідства.

Вказує на те, що суд не мотивував свої висновки, не навів достатні підстави, за яких можна вважати, що Бенда може ухилитись від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини по справі і що продовжить злочинну діяльність.

Вважає, що суд при визначенні розміру застави не навів мотивів, що він є виключним, тобто вийшов за межі повноважень.

Заслухав суддю-доповідча, захисників та підозрюваного, які підтримали доводи апеляції, прокурора про законність рішення слідчого судді і про безпідставність апеляції, слідчого про необхідність застосування запобіжного заходу саме тримання під вартою, колегія суддів, вивчивши надані матеріали за клопотанням слідчого та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги дійшла до висновку про те, що вона не може підлягати задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, суд повинен керуватись вимогами ст. ст. 177, 178 КПК.

Надані матеріали дозволяють колегії суддів дійти до висновку про те, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого, дійшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_2 обгрунтовано підозрюється в інкримінуємому йому правопорушенні. Посилання слідчого і судді про наявність ризиків передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК колегія находить такими, що мають місце, оскільки Бенда у зв*язку з тяжкістю злочину і передбаченого за нього покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років може переховуватись від органів слідства і суду. Знаходячись на волі може незаконно впливати на свідків, знищити документи і інші докази, які викривають його у правопорушенні, в інший спосіб перешкоджати кримінальному провадженню.

Сукупність ризиків і обставини, на які послався слідчий суддя свідчать про неможливість в застосуванні менш мякого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Тяжкість злочину і обставини його скоєння, на які послався суд, спростовують доводи апеляції про відсутність мотивування судом ризику ухилення підозрюваним від слідства та суду.

Безпідставними колегія суддів вважає посилання захисту на те, що суд не прийняв до уваги дані про особу підозрюваного. Як вбачається із ухвали він послався на міцні соціальні зв*язки останнього.

Не може колегія суддів визнати обгрунтованими доводи захисту про незаконність розміру застави призначеного слідчим суддею, оскільки таке рішення грунтується на вимогах ст. 182 ч. 5 КПК.

Віповідно до вказаної норми слідчий суддя у виключних випадках, встановив, що застава у межах вказаних у п.п. 2, 3, не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов*язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Обирая саме такий розмір застави, суддя прийшов до обгрунтованого висновку, що застава у розмірі 80 мінімальних заробітних плат не зможе забезпечити виконання ОСОБА_2 процесуальних обов*язків, які на нього будуть покладені у разі її внесення останнім.

Не може являтися визначальним для зміни запобіжного заходу, участь підозрюваного в антитерористичній операції та наявність у нього подяк та нагород, оскільки сукупність вищенаведених ризиків приводить до висновку, що застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання процесуальних обов*язків останнього.

Таким чином, рішення слідчого судді про обрання вказаного запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 у виді його тримання під вартою було прийнято з дотриманням вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Підстав для зміни судового рішення і обрання менш суворого запобіжного заходу, колегія не знаходить.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2015 р. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: