Рішення № 51894993, 03.06.2013, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №406/1211/2012

Провадження №2/173/48/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2013

Верхньодніпровський районний суд

Дніпропетровської області

у складі:

головуючого судді Трофимової Н.А.

при секретареві Зубачевській О.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

16.05.2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування. Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.01.2009 року на 353 км. а/д Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя з вини ОСОБА_1, була скоєна дорожньотранспортна пригода. В результаті вищевказаної дорожньо транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «Мазда» державний номерний знак «20211 АЕ» під керуванням ОСОБА_2, (поліс обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/7352227), який належить їй на праві власності. Розмір завданих збитків ОСОБА_2, за пошкоджений транспортний засіб, відповідно до висновку спеціаліста експертного авто-товарознавчого дослідження від 12.02.2009 року складає 52293, 63 гривень. Моторне (транспортне) страхове бюро України відповідно до Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності наземних транспортних засобів» здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо транспортну пригоду і не мав договору обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на підставі чого просить стягнути з відповідача на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України: грошові кошти в розмірі понесених витрат в сумі 25600 гривень, витрати по сплаті державного мита в розмірі 256 гривень, виплати на правову допомогу в розмірі 2000 гривень.

В судове засідання представник позивача не зявився, про час, день та місце судового засідання повідомлений належним чином. Надав суду заяву в якій просив розглянути справу за відсутністю представника позивача та вказував, що не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.26-27;72;88).

Відповідач в судове засідання не зявився, про час, день та місце повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутністю не надав, в звязку з чим справа розглядалася в порядку заочного розгляду на підставі ухвали суду від 03 червня 2013р.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено, що 20.01.2009 року о 20-00 години на 353 км + 100м а/д Бориспіль Дніпропетровськ Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю відповідача, який керував автомобілем ІЖ 27175 д/з АЕ 7871 СА, та гр. ОСОБА_2, який керував автомобілем НОМЕР_1. Постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11.02.2009р., ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. на користь держави (а.с.4).

Відповідно до ч. 4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Отже вчинення відповідачем зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 та вина відповідача в цій дорожньо-транспортній пригоді встановлена Постановою Верхньодніпровського районного суду у справі про адміністративне правопорушення та не підлягає доказуванню в силу ч. 4 ст. 61 ЦПК України.

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Мазда Premasi 1.8» отримав механічні пошкодження, що підтверджуються Довідкою №389 ІДПС Криничанської роти РДПС (а.с. 38) та Протоколом огляду дорожнього транспортного засобу від 27.01.2009 р. (а.с.48-49).

На час зазначеної ДТП відповідач не застрахував свою цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (стаття 22 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 1187, 1188 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-ІV від 01.07.2004 передбачено, що забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункт 1.7 статті 1).

Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого (пункт 9.2 статті 9).

При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22).

Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом (пункт 39.1 статті 39).

МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі (пункт 41.1 статті 41).

Відповідно до Висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста №2968/02/09 від 12.02.2009р., вартість матеріальної шкоди, заподіяної володарю транспортного засобу автомобіля НОМЕР_1, пошкодженого в наслідок ДТП складає 52293 грн. 63 коп. (а.с.8; 44-55).

Збитки у вказаному розмірі особисто винуватцем ДТП - відповідачем у добровільному порядку не були відшкодовані потерпілій особі - власнику транспортного засобу марки «Мазда Premasi 1.8» державний номерний знак НОМЕР_2.

06.04.2009р. ОСОБА_2 звернулася до позивача з заявою про відшкодування шкоди заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу «Мазда» державний номерний знак НОМЕР_2, під час дорожньо-транспортної пригоди з вини ОСОБА_1 (а.с.7).

З метою збору необхідних документів та забезпечення визначення розміру страхового відшкодування позивач залучив аварійного комісара ОСОБА_3 розмір винагороди якого складає 100 грн.(а.с. 34-36)

Відповідно до довідки №1 від 06.05.2009р. та Наказу позивача від 08.05.2009р. за №1202, визначений розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих у сумі 25500 грн., який підлягає перерахуванню ОСОБА_2 (а.с. 9-10).

Платіжним дорученням №1854 від 08.05.2009р. позивач перерахував ОСОБА_2 страхове відшкодування згідно Наказу від 08.05.2009р. за №1202, в сумі 25500 грн. та платіжним дорученням №1550 від 21.04.2009 р. сплатив послуги аварійного комісару в сумі 100 грн. (а.с.11).

Отже, МТСБУ виконало покладений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-ІV від 01.07.2004 обов'язок щодо відшкодування шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

В силу підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», після сплати страхового відшкодування МТСБУ має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Листами від 14.04.2009р. за №5485/3-2-05 та від 29.05.2009р.за №7939/3-2-05 позивач звернувся до відповідача з вимогою добровільного відшкодування в порядку регресу, понесені витрати в загальній сумі 25600 грн., які складаються з страхового відшкодування сплаченого ОСОБА_2 в сумі 25500 грн. та сплати послуг аварійного комісару в сумі 100 грн. (а.с. 32-33).

Зазначені листи отримані відповідачем, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого листа ( зворотній бік а.с. 32-33).

В силу ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказів відшкодування відповідачем позивачу понесених витрат в сумі 25600 грн. суду не надано.

Відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України і підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-ІV від 01.07.2004, Моторне (транспортне) страхове бюро України має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи - відповідача у розмірі виплаченого відшкодування - в сумі 25500 грн., оскільки МТСБУ відшкодувало потерпілому шкоду, завдану відповідачем в зазначеному розмірі, а також в силу ст. 22 ЦК України має право на відшкодування витрат, повязаних з сплатою послуг аварійного комісару.

За таким обставинами позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів в розмірі понесених витрат в сумі 25600 грн., - підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема витрати на правову допомогу.

Як убачається із матеріалів справи між позивачем та адвокатом ОСОБА_4 Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №687 (а.с.31), укладений Контракт про надання правової допомоги №29 від 25.02.2009р. та вартість послуг адвоката за ведення справи за позовом до ОСОБА_1 складає 2000 грн. (а.с. 28-29).

Платіжним дорученням №1775 від 18.04.2009р. позивач перерахував ОСОБА_4В винагороду за надання правової допомоги в сумі 2000 грн. (а.с.30).

Платіжним дорученням №23775 від 26.04.2012р. позивач сплатив судовий збір в сумі 256 грн. за подання позовної заяви до Верхньодніпровського районного суду (а.с.1).

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі та позивачем доведено понесення судових витрат у сумі 2256 грн., які складаються з 2000грн.- витрат на правову допомогу та 256 грн.- судового збору, то зазначені витрати, в силу ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 214-215,217-218, 224, 225, 232 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (розташоване за адресою: 02002 м. Київ, бул. Русанівський, 8, код ЄДРПОУ 21647131; р/рах.№2600101284871 в ПАТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313) витрати, повязані з виплатою страхового відшкодування, в порядку регресу в сумі 25600 (двадцять пять тисяч шістсот)грн. та судові витрати у сумі 2256 (дві тисячі двісті пятдесят шість) грн., а всього 27856 (двадцять сім тисяч вісімсот пятдесят шість) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.А. Трофимова