Постанова № 51893962, 05.10.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2069/15-п Провадження №33/773/253/15 Суддя в 1 інстанції: Войтюк Л.М. Категорія: ст.ст. 471, 472 МК України Доповідач: ХомицькийА. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" жовтня 2015 р. місто Луцьк

Суддя Апеляційного суду Волинської області Хомицький А.М.,

з участю представника митниці Пікалюка М.С.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 непрацюючого, РНОКПП - НОМЕР_1, закордонний паспорт НОМЕР_2 виданий 05.04.2012 року органом 0712,

на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 27 серпня 2015 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст. 471, 472 МК України з накладенням стягнення на підставі ч.2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу в сумі 6622 (шість тисяч шістсот двадцять дві ) грн. 80 коп. з конфіскацією в дохід держави товару: 22 (двадцять дві) упаковки підгузників «Pampers Pieluchy Gigant Pack», загальною вартістю 6622 (шість тисяч шістсот двадцять дві) грн. 80 коп., вилучених згідно протоколу про ПМП Волинської митниці ДФС № 0925/20500/2015 від 21.07.2015 року.

Крім того, стягнуто з ОСОБА_2 в користь Волинської митниці ДФС 239 (двісті тридцять дев'ять ) грн. 12 коп. витрат по справі на зберігання товарів, а також в користь держави 36 грн. 54 коп. судового збору,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 21 липня 2015 року близько 15 год., слідуючи з Республіки Польща в Україну через м/п «Устилуг» Волинської митниці ДФС автомобілем «Фольксваген-Т4» реєстраційний номер НОМЕР_3, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, ввізши на територію України понад неоподатковувану норму товар: підгузники «Pampers Pieluchy Gigant Pack» 22 упаковки вагою 50 кг. на загальну суму 6622,80 грн., що знаходилися в салоні автомобіля без ознак приховування, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Він же при тих же обставинах не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який підлягав обов'язковому письмовому декларуванню, використавши всупереч положенням ст.ст. 257, 366, 374 МК України «зелений коридор» як форму декларування шляхом вчинення дій - заявив митному органу про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановленні законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити постанову судді, виключивши рішення суду про визнання його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, у зв'язку з відсутністю в його діях складу цього правопорушення, наклавши на нього стягнення лише в межах санкції, передбаченої ст. 471 МК України. Посилається на те, що переміщуваний ним, а також особами, які перетинали кордон разом з ним товар знаходився в салоні його автомобіля без ознак приховування і відповідав неоподаткованій нормі, яка не підлягає декларуванню. Також судом неправильно кваліфіковано його дії за ст. ст. 471, 472 МК України, оскільки це суперечить вимогам ст. 61 Конституції України, згідно якій ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Крім цього, при обранні стягнення суд не врахував обставин, що пом'якшують його відповідальність, зокрема, те що він не працює, має на утриманні двох малолітніх дітей та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, які підтримували апеляційну скаргу, представника митниці, який заперечував доводи апеляційної скарги та просив залишити постанову суду без зміни, перевіривши доводи скарги та вивчивши матеріали справи, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Згідно ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст.489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак вказані вимоги закону судом першої інстанції в повному обсязі не були виконані.

Визнавши ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, суд належним чином не мотивував свого рішення з цього приводу і не зазначив доказів, якими стверджується вина останнього.

Відповідно до ст.471 МК України передбаченим у цій статті адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Таким чином, за переміщення через митний кордон України товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення, особа, яка формою проходження митного контролю обрала смугу спрощеного митного контролю, несе відповідальність за ст.471 МК України, за що ОСОБА_2 обґрунтовано притягнутий до адміністративної відповідальності.

Факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України не оспорюються ним і в апеляції.

Разом з тим, кваліфікація тих же дій ОСОБА_2 ще й за ст.472 МК України є зайвою та безпідставною у зв'язку з відсутністю ознак складу даного правопорушення.

Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

У відповідності до вимог ст. 472 МК України, адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Зі змісту статей 257, 366 МК України та диспозиції статті 472 МК України вбачається, що за ст.472 МК України кваліфікуються діяння осіб, які переміщуються через митний кордон України смугою митного контролю «червоний коридор» і допустили зазначене у диспозиції цієї статті Митного кодексу порушення.

ОСОБА_2 допустив порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що повністю охоплюється диспозицією ст.471 МК України і такі дії додаткової кваліфікації за ст.472 МК України не потребують.

Враховуючи викладене, постанову суду в частині притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст. 472 МК України слід скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу цього правопорушення, наклавши на нього стягнення лише за ст.471 МК України.

При накладенні на ОСОБА_2 стягнення відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП, суд апеляційної інстанції враховує характер вчиненого ним правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, дані про його особу, зокрема, те що він не працює, має на утриманні двох малолітніх дітей та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною.

Обставини, які б обтяжували його відповідальність, в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи, що ОСОБА_2 перевозив товари, ввезення яких через митний кордон України не заборонено і не обмежено чинним законодавством України, вилучений у нього товар, після митного оформлення та сплати митних платежів, підлягає поверненню апелянту.

Керуючись ст. 531 МК України, ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до відповідальності, ОСОБА_2, задовольнити.

Постанову Любомльського районного суду Волинської області від 27 серпня 2015 року в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Цю ж постанову в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України змінити.

На підставі ст.471 МК України накласти на ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Вилучений у ОСОБА_2 згідно протоколу про порушення митних правил № 0925/20500/2015 від 21 липня 2015 року товар - 22 ( двадцять дві ) упаковки підгузників «Pampers Pieluchy Gigant Pack», загальною вартістю 6622 (шість тисяч шістсот двадцять дві) грн. 80 коп., повернути останньому після відповідного їх митного оформлення та сплати митних платежів.

У решті постанову Любомльського районного суду Волинської області від 27 серпня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області А.М. Хомицький