Рішення № 51893937, 30.09.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 158/944/15-ц Провадження № 22-ц/773/1425/15 Головуючий у 1 інстанції: Костюкевич О.К. Категорія: 57 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Шевчук Л.Я.,

суддів - Подолюка В.А., Данилюк В.А.,

при секретарі - Вергуну Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про захист прав споживача, визнання угоди та договору застави недійсними, за апеляційною скаргою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Авто Просто» на заочне рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 12 червня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 12 червня 2015 року позов ОСОБА_1 про захист прав споживача задоволено.

Постановлено визнати недійсними з моменту їх укладення угоду № 341304 від 21 лютого 2011 року, укладену між ОСОБА_1 та ТзОВ «Авто Просто» та договір застави від 23 серпня 2011 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТзОВ «Авто Просто».

Стягнуто з відповідача в дохід держави 487,27грн. судового збору.

Відповідач подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду, у якій, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові ОСОБА_1

В судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з'явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час та місце судового засідання, а тому апеляційний суд розглядав справу у їх відсутності.

Апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що укладена між позивачем і відповідачем угода та договір застави суперечать положенням Закону України «Про захист прав споживачів», внаслідок чого, на думку місцевого суду, ТзОВ «Авто Просто» проводить нечесну підприємницьку практику і, крім того, угода та договір застави є такими, що містять несправедливі умови.

Проте, такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з порушенням вимог закону.

Із матеріалів справи убачається, що 21 лютого 2011 року між позивачем та відповідачем була укладена угода, відповідно до умов якої товариство гарантує надання учаснику права на отримання автомобіля за умови виконання учасником всіх зобов'язань, передбачених угодою (а.с.6-10). До зазначеної угоди між сторонами були укладені: додаток № 1 до угоди, додаток № 2 до угоди, додаток № 3 до угоди, додаток № 4 до угоди та додаток № 5 до угоди (а.с.7-13).

17 серпня 2011 року ПАТ «Рівне -Авто», ТзОВ «Авто Просто» та ОСОБА_1 уклали договір, за умовами якого продавець - ПАТ «Рівне Авто» зобов'язується передати у власність одержувача ОСОБА_1, а платник ТзОВ «Авто Просто» - оплатити вартість автомобіля (а.с.14-16). 23 серпня 2011 року між ОСОБА_1 та товариством був укладений договір застави, за умовами якого заставодавець - ОСОБА_1 передає заставодержателю - ТзОВ «Авто Просто» в заставу автомобіль, визначений в пункті 1.2 цього договору (а.с.24,25).

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про захист прав споживача і просив визнати недійсними укладені угоду та договір застави.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 5 оспорюваної позивачем угоди передбачено, що учасник системи ОСОБА_1 зобов'язується виконувати зобов'язання, передбачені угодою, а саме: сплатити плату за послуги, пов'язані зі вступом до системи при укладенні угоди; сплатити плату за послуги, пов'язані з видачею автомобіля за системою при наданні такого права, щомісячно сплачувати повні внески; сплачувати внески зі страхування автомобіля після отримання автомобіля, отримати автомобіль за умови виконання зобов'язань, встановлених угодою. Також відповідно до статті 10 цієї угоди учасник заявляє, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника товариства, уважно прочитав та зрозумів угоду та додатки до неї.

Відповідно до частин 1,2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1,2,3,5,6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно положень, закріплених у статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється здійснення нечесної підприємницької діяльності. Нечесна підприємницька діяльність включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької діяльності, є недійсними.

Аналіз пункту 7 частини 3 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» дає підстави для висновку, що поняття «пірамідальна схема» у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення оплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.

Відсутність вище означених ознак виключає можливість визнання схеми як «пірамідальної», тобто такої, що порушує норми законодавства України.

Разом з тим, предметом угоди, укладеної між позивачем і відповідачем, в рамках функціонування системи придбання автомобілів у групах «Авто Так», є надання учаснику програми адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою придбання ним автомобіля.

Відповідно до статті 2 угоди ТзОВ «Авто Просто» гарантує надання кожному учаснику право на отримання автомобіля за умови виконання ним усіх зобов'язань, передбачених угодою.

Статтею 3 угоди передбачено, що товариство зобов'язується забезпечити отримання учасником автомобіля згідно з умовами угоди. При цьому, відповідно до статті 8.2 додатку № 2 до угоди поняття «право на отримання автомобіля» означає право учасника одержати власне автомобіль та обов'язок товариства передати автомобіль у зазначений термін, якщо учасник на момент фактичної передачі автомобіля належно виконує свої зобов'язання.

Відповідно до угоди між ТзОВ «Авто Просто» та виробником (дистриб'ютором чи імпортером) останній протягом 30 календарних днів з дня отримання замовлення зобов'язаний передати автомобіль учаснику, який одержав право на отримання автомобіля (п. 8.1. додатку № 2).

Передбачені угодою умови дозволяють учаснику сплачувати ціну автомобіля невеликими щомісячними внесками, які названі в угоді «чисті внески» або «внесок в оплату товару».

Згідно з пунктом 2.6 статті 2 додатку № 2 до угоди «цілий чистий внесок - це частина щомісячного повного внеску, який використовується для оплати автомобіля . Половинний чистий внесок - це половина цілого чистого внеску».

Таким чином, в угоді чітко передбачено, що споживач оплачує кожного місяця частину ціни автомобіля, а сплачені «чисті внески» перерахунку (у зв'язку із зміною ціни автомобіля) не підлягають.

Отже, угодою передбачена щомісячна сплата внесків за автомобіль (товар), який передається споживачу в рамках укладеної угоди, а не за можливість одержання права на купівлю товару.

Споживач, який виконав всі умови укладеної угоди, має повне право вимагати від товариства виконання свого зобов'язання, а саме: оплатити продавцю вартість автомобіля та передати автомобіль споживачу, незалежно від того, чи сплачують кошти інші споживачі.

Відтак, за системою придбання автомобілів в групах «Авто Так» кожний з учасників, який належним чином виконує свої зобов'язання за угодою, отримує автомобіль через механізм, передбачений в угоді, оскільки система функціонує таким чином, що кількість учасників групи, яким надається право на отримання автомобіля, відповідає кількості автомобілів, яку можна придбати за рахунок чистого фонду групи, створеного за рахунок щомісячних внесків учасників групи.

За таких обставин висновок суду першої інстанції, про те, що діяльність ТзОВ «Авто Просто» за угодою сторін є функціонуванням «пірамідальної схеми», суперечить змісту пункту 7 частини 3 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» у зв'язку з відсутністю головних ознак «пірамідальної схеми» - безтоварність та сплати компенсації одним учасником за рахунок інших учасників, оскільки за схемою придбання товарів у групах придбавають товар всі учасники за рахунок об'єднання кожного з них. Різниця між споживачами - учасниками схеми є тільки в часі одержання кожним з них автомобіля за умови виконання своїх зобов'язань.

Крім того, для віднесення схеми до пірамідальної необхідно врахувати інші норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, оскільки діяльність товариства з адміністрування фінансових коштів підлягає під поняття «фінансова послуга».

Відповідно до частини 5 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» під поняттям «фінансова послуга» розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Згідно додатку № 2 до угоди система «Авто Так» - це торгівельна марка, зареєстрована відповідно до законодавства України та використовується для позначення послуг Авто Просто з адміністрування системи придбання автомобілів у групах. Кожна укладена угода включається в групу, кожній сформованій групі надається порядковий номер, кожному учаснику системи - порядковий номер в його групі. Після формування групи залучення інших учасників не відбувається. Право на отримання автомобіля здійснюється в порядку, передбаченому угодою, і відповідно до платежів, здійснених самим учасником, а не відповідно до платежів, здійснених іншими учасниками групи.

З врахуванням того, що ТзОВ «Авто Просто» отримало відповідний дозвіл (ліцензію) на здійснення діяльності (надання фінансової послуги) щодо придбання товарів в групах у Нацкомунфінпослуг, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не можна вважати правильним висновок суду про те, що така діяльність здійснюється товариством не легітимно, у тому числі, і до введення законом ліцензування такої діяльності.

Помилковим є також висновок суду першої інстанції про введення позивача зі сторони відповідача в оману з підстав оплати ним не самого товару, а права купівлі товару та відсутності залучення власних коштів позивача з огляду на наступне.

Стаття 230 ЦК України передбачає, що обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Із матеріалів справи убачається, що під час укладення угоди ОСОБА_4 отримав примірник угоди та додатки до неї, які містять опис послуг ТзОВ «Авто Просто». Відповідно до статті 10 угоди підписання цієї угоди та додатків до неї, які містять опис послуг ТзОВ «Авто Просто», є свідченням факту ознайомлення, розуміння сторонами та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом угоди. Відповідно до умов угоди учаснику надається 7 днів для того, щоб він детально ознайомився з умовами угоди та прийняти чи відмовитися від участі в системі «Авто Так». При цьому в разі розірвання угоди протягом 7 днів з дати її підписання учаснику повертається сума всіх коштів, внесених ним на рахунок товариства. Проте, як установлено судом, позивач заяву про розірвання угоди не подавав, що свідчить про його розуміння та згоду зі всіма умовами угоди.

Також суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, дійшов висновку про те, що укладена сторонами угода порушує права позивача, так як містить в собі несправедливі умови.

При цьому, суд не врахував, що статті 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачають різні взаємовиключні підстави визнання угод недійсними. Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в частині 2 статті 18 Закону «Про захист прав споживачів» - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс прав та обов'язків на шкоду споживача.

Аналізуючи зазначену норму закону, можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: а) умови договору порушують принцип добросовісності; б) умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; в) умови договору завдають шкоди споживачу.

Місцевий суд зазначених положень не врахував та не вказав, на підставі яких ознак, зазначених у частині 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», кваліфікував умови договору несправедливими і чи тягне несправедливість цих умов недійсність договору в цілому.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що укладені між позивачем і відповідачем угода та договір застави відповідають вимогам закону і не можуть бути визнані недійсними.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що із-за порушення норм матеріального права, невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» задовольнити.

Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 12 червня 2015 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про захист прав споживачів та визнання недійсними угоди та договору застави відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: