Ухвала суду № 51892613, 15.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 478/311/15-а

Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Сябренко І.П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Тропанець О.В.,

за участю: представника прокуратури Одеської області - Кірющенко Алли Вікторівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Володимирівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Казанківського району Миколаївської області на постанову Казанківського районного суду Миколаївської області від 20 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом прокурора Казанківського району Миколаївської області діючого в інтересах ОСОБА_2 до Володимирівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Казанківського району Миколаївської області, за участю третьої особи: Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Казанківської селищної ради Миколаївської області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року прокурор Казанківського району Миколаївської області діючи в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Володимирівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Казанківського району Миколаївської області (далі -Володимирівська ЗОШІ) про визнання бездіяльності щодо невиплати ОСОБА_2, випускнику з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги неправомірною; зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_2, з урахуванням раніше виплаченої в розмірі 6382,66 грн.

Постановою Казанківського районного суду Миколаївської області від 20 квітня 2015 року, яка прийнята в порядку скороченого провадження, позовні вимоги задоволені повністю.

Не погоджуючись з постановою суду, директором Володимирівської ЗОШІ подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

З 23 березня 2013 року по 30 серпня 2014 року ОСОБА_2 навчався у Володимирівській ЗОШІ та знаходився на повному державному забезпечені.

У зв'язку з закінченням 9 класу випускника ОСОБА_2 відраховано з Володимирівської ЗОШІ, та з вересня 2014 року ОСОБА_2 навчається у Казанківському професійному аграрному ліцеї.

Згідно копії видаткового касового ордеру за №20 від 13.08.2014 року та доданої відомості випускнику ОСОБА_2 виплачено грошову допомогу у розмірі 1333,33 грн.

При виплаті зазначеної допомоги Володимирівська ЗОШІ керувалася Постановою Кабінету Міністрів України №226 від 05.04.1994р. "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".

Підставою звернення до суду стала невідповідність суми виплаченої грошової допомоги вимогам Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, виплативши одноразову грошову допомогу у розмірі встановленому п.п.1 п.13 Постанови Кабінету Міністрів України №226 від 05.04.1994р. "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", діяв всупереч вимогам ч.7 ст.8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", якою передбачено розмір одноразової грошової допомоги - не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, молоді із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначаються Законом України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (далі - Закон).

Відповідно до ст.4 Закону заходи соціальної допомоги дітей-сиріт та дітей, що залишилися без батьківського піклування, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.

Статтею 8 Закону передбачено, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.

Витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком (ч.2 ст.9 Закону).

Відповідно до ч.7 ст.8 Закону випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Зміст вищенаведеної норми свідчить про те, що Кабінету Міністрів України доручено визначити порядок забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування одягом і взуттям, в тому числі встановити нормативи такого забезпечення. Мінімальний розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується випускникам, чітко визначений Законом, виплата цих сум в більшому розмірі здійснюється за рахунок навчального закладу або відповідної установи.

При цьому, ч. 7 ст.8 Закону встановлено обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався.

Також, пунктом 2 прикінцевих положень Закону передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набуття чинності цим Законом, діють в частині, що не суперечить цьому Закону. Вказаний Закон набрав чинності 02.02.2005 р.

Відповідно до положень ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час виплати одноразової грошової допомоги випускнику ОСОБА_2, Володимирівська ЗОШІ повинна була керуватись вимогами ст.8 Закону України "Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", а не п.п.1 п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України №226 від 05.04.1994р. "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", оскільки положення цієї Постанови суперечать вимогам вказаного Закону.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 1218 грн.

Відповідно до ст.25 Закону порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Статтею 39-9 Закону встановлено, що порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до статті 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Норми ст.ст. 25, 39-9 Закону регулюють правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в яких виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору у даній справі.

Крім того, як встановлено ст.3 Закону, одним із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій.

Посилання апелянта на те, що одноразова грошова допомога виплачується при працевлаштуванні після закінчення навчального закладу відхиляються колегією суддів, оскільки суперечать вимогам ст.8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування".

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Володимирівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Казанківського району Миколаївської області - залишити без задоволення, а постанову Казанківського районного суду Миколаївської області від 20 квітня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Володимирівської загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІ ступенів Казанківського району Миколаївської обласної ради на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп. шляхом перерахування або внесення на рахунок №31212206781008, отримувач: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 вересня 2015 року.

Головуючий: М.М. Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова