Ухвала суду № 51891779, 10.09.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 р. Справа № 876/612/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.11.2014 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

15.09.2014 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача - Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000331702 від 15.08.2014 року та №0000351702 від 15.08.2014 року.

В обґрунтування вимог позовної заяви ОСОБА_1 зазначає, що відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання позивачем законодавства України з питань державної митної справи при митному оформленні товару - легкового автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_1 за ВМД IM 40 ДЕ №305080000/2013/003801 від 04.03.2013 року. Результати даної перевірки відображено в акті перевірки від 05.08.2014 року за № н 0001/4/0716/НОМЕР_2. Перевіркою встановлено порушення статті 279 Митного кодексу України у частині достовірності визначення митної вартості товарів, що, у свою чергу, спричинило несплату до Державного бюджету України належних податків.

Податковий орган прийшов до висновку, що ОСОБА_1 надав митному органу документ, а саме контракт купівлі-продажу від 26.02.2013 року, який містить неправдиві дані щодо вартості автомобіля. Митна вартість автомобіля заявлена у ВМД є на 62 243,88 грн. нижчою за митну вартість, розраховану у відповідності до Митного кодексу України на основі документів, отриманих від митних органів Німеччини.

ОСОБА_1 вважає, що висновок відповідача про те, що контракт купівлі-продажу містить недостовірні дані є безпідставним і належними доказами не підтверджений. Лист Центрального митного управління Німеччини від 17 березня 2014 року про недостовірність документів, поданих ОСОБА_1 при розмитненні автомобіля в Україні не може бути належним доказом. Також в акті перевірки зазначено, що в листі, отриманому від Центрального митного управління Німеччини встановлено, що підробленим є рахунок №241/2012 від 26.02.2013 року, а в самому висновку акті перевірки зазначено, що не рахунок, а наданий ОСОБА_1 контракт купівлі-продажу містить неправдиві відомості.

Виходячи з наведеного, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить суд такі скасувати.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.11.2014 р. у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000331702 від 15.08.2014 року та №0000351702 від 15.08.2014 року. - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги апелянта слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ст.50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для:

1) нарахування митних платежів;

2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України;

3) ведення митної статистики;

4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

В силу ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно ч.21 ст.58 МК України, використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

В силу ч.1 ст.54 МК України (в редакції, чинній на дату проведення перевірки), контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до положень пп. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі-ПК України), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно п. 58.1 ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

В контексті вищевикладених правових норм МК України та ПК України, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 01.03.2013 р. позивачем був ввезений на митну територію України транспортний засіб марки "VOLKSWAGEN PASSAT", 2010 року випуску.

Під час митного оформлення транспортного засобу, декларантом (ОСОБА_3.) було самостійно визначено митну вартість товару у розмірі 100791,73 грн. (9700 євро).

Митна вартість транспортного засобу визначалась з використанням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Так, з врахуванням офіційного курсу Національного банку України на дату митного оформлення (10.3909 грн. на 1 євро), враховуючи задекларовану фактурну вартість - 9500 євро, та враховуючи задекларовані витрати на транспортування (1558,635 грн. - гр.20 декларації митної вартості) та витрати на страхування - 519,545 грн. - гр.22 декларації митної вартості), митна вартість була задекларована у розмірі 100791,73.

24.03.2013 р., при митному оформленні транспортного засобу по МД № 305080000/2013/003801 позивачем були подані, зокрема, документи - договір куплі-продажу від 26.02.2013 р., що вказували на придбання товару від фірми "AUTOHAUS - BAS" (41564, Kaarst Rurstr, 13) (Німеччина) за ціною 9500,00 євро.

Судами встановлено, що подана ОСОБА_1 до митного оформлення німецька експортна декларація MRN 13DE290672501744E2, під кодом N380 містила посилання на рахунок №241/2012, який був відсутній в поданому до митного оформлення пакеті документів.

На підставі викладеного, згідно ч.1 ст.320, п.5 ст.334, ч.8 ст.336, ст.361 МК України, та відповідно до Угоди між Урядом України та ЄС про партнерство та взаємодопомогу від 14.06.1994 року, Чопською митницею 01.11.2013 р. було ініційовано направлення запиту до митних органів Німеччини щодо отримання документів, що стосуються продажу та експорту транспортного засобу.

На поданий запит, Центральне митне управління ФРН листом від 17.03.2014 р. №111 1U-Z 4663 В-UA-94/13 повідомило, що наданий при оформленні імпорту в Україні рахунок був підроблений та вартість його занижена.

До вказаного листа був доданий рапорт про встановлення обставин справи від 27.01.2014 р. №SVL 104/2013-F22, відповідно до якого: "фірма Autohaus Bas, Rurstrasse 13, 41564 Neuss, продала автомобіль марки Фольксваген Пассат 2.0 TDI. (ідентифікаційний номер автомобіля НОМЕР_1. експортний супровідний документ MRN 13DE290672501744E2) з рахунком №241/2012 від 26.02.2013 р. за загальною вартістю нетто 13017,00 євро особі ОСОБА_1, АДРЕСА_1. Податок на додану вартість у розмір 2473,23 євро був відшкодований покупцем відповідно до наданої квитанції фірми Autohaus Bas. Отже, покупець ОСОБА_1 сплатив фірмі Autohaus Bas, Rurstrasse 13, 41564 Neuss загальний платіж у розмірі 15490,23 евро. Ця загальна сума була 26.02.2013 р. занесена до дебету основного рахунку за № документа КА602."

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 26.02.2013 р. транспортний засіб було продано фірмою Autohaus Bas, Rurstrasse 13, 41564 Neuss ОСОБА_1, загальним платежем у розмірі 15490,23 євро, що підтверджується також копією рахунку №241/2012 від 26.02.2013 р., квитанцією та рапортом митних органів Німеччини, рапорт про встановлення обставин справи від 27.01.2014 р. №SVL 104/2013-F22.

Крім того, 26.02.2013 р. митним органом Німеччини було оформлено експортну декларацію MRN 13DE290672501744E2, згідно якої експортером транспортного засобу було зазначено фірму "Autohaus Bas", а покупцем - ОСОБА_1, (станційна 36, 90154, Довге, Україна). Також, вказана декларація містить посилання на номер рахунка №241/2012.

Як наслідок, судом першої інстанції вірно встановлено, що сукупність документів (як поданих до митного оформлення позивачем, зокрема німецька експортна декларація), так і отриманих від іноземних митних органів, вказували, що транспортний засіб був проданий ОСОБА_1 за загальною ціною 15490,23 евро.

05.08.2014 року працівниками ГУ Міндоходів у Закарпатській області було проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання платником податків ОСОБА_1 законодавства України з питань державної митної справи при митному оформленні товару - легкового автомобіля марки "VOLKSWAGEN PASSAT", 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_1 за ВМД IM 40ДЕ №305080000/2013/003801 від 04.03.2013 року, про що складено Акт від 05.08.2014 року за № н0001/4/0716/НОМЕР_2.

Як слідує із вищевказаного Акту, перевіркою встановлено, що платник податків - ОСОБА_1, надав митному органу документ, а саме контракт купівлі-продажу від 26.02.2013 р., який містить неправдиві дані щодо його вартості. Митна вартість даного товару, заявлена у ВМД, є на 62243,88 гривень нижчою за митну вартість, розраховану у відповідності до Митного кодексу України на основі документів, отриманих від митних органів Німеччини.

Відповідно до пунктів 1 та 4 статті 50 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI: „Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки", подання неправдивих даних про митну вартість транспортного засобу, ввезеного на митну територію України платником податків ОСОБА_1, - призвело до порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 52 та пункту 1 частини 1 статті 279 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI, із змінами та доповненнями, пункту 185.1 (в) статті 185 та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, що діяли на день подання до митного оформлення товару за ВМД від 04.03.13 № 305080000/2013/003801, та, як наслідок, призвело до несплати митних платежів в повному обсязі та заниження податкових зобов'язань на загальну суму 19918,04 грн., з яких 6224,39 грн. - ввізне мито та 13693,65 грн. - ПДВ.

Тому, податкове зобов'язання в сумі 19918,04 грн., в тому числі по ввізному миту - 6224,39 грн., ПДВ - 13693,65 грн., підлягає сплаті до державного бюджету платником податків ОСОБА_1

Позивачем порушено ст. 279 Митного кодексу України у частині достовірності визначення митної вартості товарів, що, у свою чергу, спричинило несплату до Державного бюджету України належних податків. Сума заниження податкового зобов'язання складає 19 918,04 грн. (з них мито - 6 224,39 грн., ПДВ - 13 693,65 грн.). Кошти у сумі 19 918, 04 грн., підлягають сплаті до Державного бюджету України.

На підставі висновків акту перевірки від 05.08.2014 року за №н 0001/4/0716/НОМЕР_2 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 15.08.2014 року № 0000331702, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання 17117,06 грн., з них за платежем "податок на додану вартість" 13 693,65 грн. та "штраф" 3 423,41 грн. та № 0000351702 визначено суму податкового зобов'язання 7 780,49 грн. з них за платежем "ввізне мито" 6 224,39 грн. та "штраф" 1556,10 грн.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про те, що під час митного оформлення транспортного засобу позивач надав Чопській митниці документи, які містять неправдиві дані щодо його вартості, а саме контракт купівлі-продажу від 26.02.2013 року, що призвело до заниження митної вартості товару на 62243,88 гривень, що в свою чергу спричинило недобір митних платежів на суму 19918,04 грн., з яких ввізне мито - 6224,39 грн., ПДВ- 13693,65 грн.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В контексті вищевикладених процесуальних норм КАС України колегія суддів також бере до уваги надані в судовому засіданні суду першої інстанції покази ОСОБА_1, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5

Зокрема, як слідує із матеріалів справи, ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він всі кошти на придбання автомобіля віддав своєму зятю ОСОБА_4, який і розраховувався за автомобіль. Наскільки відомо позивачу, вартість автомобіля становила 9500 євро, проте, при розрахунку він присутній не був.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що він із своїм тестем ОСОБА_1 придбав у Німеччині вищевказаний автомобіль за 9500 євро. Звідки дані у німецької митниці щодо більшої вартості автомобіля йому не відомо.

Однак, як було встановлено судом, такі дані суперечать поясненням ОСОБА_1, які останній давав у Чопській митниці, де вказав, що саме він придбав автомобіль, орієнтовною ціною 13000 євро.

Допитаний в якості свідка співробітник Чопської митниці ОСОБА_5 пояснив, що він відбирав вищевказані пояснення в ОСОБА_1 в присутності його дружини. В даних поясненнях ОСОБА_1 вказав, що ним було придбано автомобіль за 13017 євро. Чому в поданому при оформленні договорі була вказана сума 9500 євро, якщо оплата становила 13017 євро, ОСОБА_1 повідомив, що йому не відомо, оскільки оформленням документів при розмитненні він не займався.

Беручи до уваги встановлені в судовому засіданні обставини справи та наявні в ній належні та допустимі письмові докази, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки в ході судового розгляду справи встановлено порушення декларантом вимог митного законодавства щодо декларування вартості товару, в результаті чого занижено митні платежі, тому донарахування податкових зобов'язань спірними податковими повідомленнями-рішеннями №0000331702 від 15.08.2014 року та №0000351702 від 15.08.2014 року - є правомірними.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.11.2014 р. по справі № 807/2968/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик

Ухвала складена в повному обсязі 11.09.2015 року.