Ухвала суду № 51891759, 10.09.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 року Справа № 876/340/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Федак С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у справі № 2а-6607/11/1370 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - управління Державної автомобільної інспекції Головного управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 45 207,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

08 червня 2011 року Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 у якому просила прийняти постанову про стягнення з громадянина ОСОБА_1 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 45207,00 грн. на рахунок місцевого бюджету Франківського району м. Львова 33219808700005, код платежу 12020200, код ЄДРПОУ 22406168, банк ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у справі № 2а-6607/11/1370 та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов повністю. Апелянт свої вимоги мотивуює тим, що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі, та порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було враховано ту обставину, що ОСОБА_1 не визнаний потерпілим у кримінальних справах по обвинуваченню службових осіб Львівського ВРЕВ УДАІ, що розглядались Личаківським та Шевченківським районними судами м. Львова.

Шевченківським районним судом м. Львова винесено вирок 01.07.13, де в одному з епізодів, встановлено факт реєстрації на ім'я ОСОБА_1 транспортного засобу марки Volkswagen,210, 2001 р.в., 26.12.2009 дата реєстрації та автомобіль марки ІVЕСО, 1999 р.в., д.р.-26.12.2009 р. та підтверджено несплату податку. Висновок експертизи, який надано позивачем в адміністративному провадженні, як доказ певних обставин , не був предметом дослідження в рамках цієї кримінальної справи. В обґрунтуванні судового рішення про відмову позовних вимог суд посилається на висновок експерта, як доказ підтвердження певних обставин.

Суд не може брати до уваги висновки почеркознавчого дослідження та висновок експерта щодо встановлення особи, яка підписувала певні документи, оскільки правомірність їх підписання не була предметом дослідження в цій справі, такі дослідження в рамках справи не призначалися, а відтак, мають бути оцінені органом, який їх призначив.

Представник управління Державної автомобільної інспекції Головного управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в судове засідання на виклик суду не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що КРУ у Львівській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності УДАІ ГУ МВС України у Львівській області за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року. За наслідками проведеної ревізії, складений Акт від 16.11.2010 року № 08-22/52 (а.с.13-15). Так, в ході проведеної ревізії встановлено, що в порушення ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» власниками транспортних засобів у 235-ти випадках частково, у 1711-ти повністю не сплачено податок з власників транспортного засобу на загальну суму 45578132,94 грн., а посадовими особами Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУ МВС України у Львівській області проведено первинну реєстрацію транспортних засобів.

Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач 26.12.2009 року здійснив першу реєстрацію транспортних засобів марки IVECO, 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та VOLKSWAGEN, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2.

Згідно з розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів при першій реєстрації транспортного засобу, сума податку, що підлягає сплаті відповідачем, становить 45 207,00 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.

У відповідності до частини 1 статті 5 цього ж Закону, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.

Згідно з частинами 4, 6 статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами. У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

Відповідно до статті 6 цього ж Закону сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього ж Закону. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки.

У разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом (стаття 7 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»).

Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року N 1388, державна реєстрація транспортних засобів проводиться в числі іншого, з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів.

Відповідно до пункту 8 вказаного Порядку державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів).

Представник відповідача у справі в судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_1 із заявою до Львівського ВРЕР УДАІ про проведення державної реєстрації транспортного засобу не звертався і такої не підписував. Крім того, він не подавав жодних документів, що посвідчують його особу (паспорт громадянина України чи будь-які інші документи). Таким чином, відповідач не вчиняв жодних дій, пов'язаних з придбанням чи реєстрацією транспортних засобів IVECO, 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та VOLKSWAGEN, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2.

В матеріалах справи міститься підтвердження, тобто лист Львівської митниці Міндоходів від 30.07.2013 року №6/14-Г-73-2392, з якого вбачається, що ОСОБА_1 за період з 01.08.2008 року по 30.07.2013 року не здійснювалося жодне митне оформлення будь-якого транспортного засобу.

Згідно з листом Франківського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області від 07.08.2013 року (за вих.№ 2193) ,в період з 2009 по 2013 рік на ім'я ОСОБА_1 не здійснювалося оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Судом першої інстанції встановлено, що вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 01.07.2013 р. (справа № 1-233/11) по обвинуваченню ОСОБА_2, начальника Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУ МВС України у Львівській області встановлено що, протягом січня 2009 - березня 2010 років у Львівському ВРЕР УДАІ ГУ МВСУ у Львівській області проведено реєстрацію транспортних засобів без сплати та із частковою сплатою податку з власників транспортних засобів на фізичних осіб, зокрема на ОСОБА_1 зареєстровано транспортні засоби марки IVECO, 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та VOLKSWAGEN, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 без сплати податку.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Тобто, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вимог законності та обґрунтованості судових рішень, і підстав для її скасування і відповідно задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у справі № 2а-6607/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: О.О. Большакова

І.В. Глушко

Повний текст ухвали складений 11 вересня 2015 року.