Ухвала суду № 51891603, 25.08.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 р. Справа № 876/2587/15 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Рибачука А.І.,

за участі секретаря - Щерби С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Львівської області про визнання незаконними та скасування рішення атестаційної комісії та наказу про звільнення, поновлення на роботі,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури Львівської області (далі - Прокуратура) у якому, з врахуванням заяв про зміну позовних вимог (а.с.159, 175-177), просив визнати незаконним та скасувати рішення атестаційної комісії Прокуратури (далі - Комісія), оформлене протоколом від 20.08.2014 №12 (далі - Рішення) та наказ від 28.08.2014 №1554к про його звільнення з роботи на підставі п.2 ст.36 КЗпП України (далі - Наказ), поновити на посаді прокурора прокуратури Сокальського району Львівської області.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що за час перебування на посаді прокурора, належним чином виконував покладені на нього обов'язки, виконував всі вказівки керівництва, не мав жодних зауважень по роботі, а відтак Наказ відповідача та Рішення Комісії є протиправними, оскільки прийняті безпідставно та не у відповідності до чинних норм законодавства. Зазначає, що звільнено його було під час перебування на листку тимчасової непрацездатності, що є неприпустимим у відповідності до ст.40 КЗпП України. Крім того, відповідач не провів із ним повного розрахунку після його звільнення, що також свідчить про порушення трудового законодавства з його боку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року у справі №813/6925/14 у задоволенні заявленого позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив ОСОБА_1, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. У апеляційній скарзі покликається на обставини викладені в позовній заяві, а також вказує, що відповідач навмисне на надає суду його характеристики особистих та ділових якостей за 07.08.2014, в якій не було жодних зауважень до його роботи. Більше того, вважає, що Атестаційна комісія взагалі позбавлена права опитувати стажиста, оскільки зобов'язана перевірити лише його характеристику та заслухати керівника стажування, які в свою чергу свідчать про його належну кваліфікацію та готовність працювати в прокуратурі. Вказує, що жодного опитування під час атестації, в дійсності не проводилось, а Комісія лише схиляла його до звільнення за власним бажанням.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що матеріалами справи підтверджується те, що позивач не виконав індивідуальний план стажування через відсутність у нього належної професійної підготовки та низький рівень знань, а відтак Рішення та Наказ прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, наказом прокурора Львівської області від 28.08.2013 №1472к ОСОБА_1 призначений стажистом на посаду прокурора прокуратури Сокальського району Львівської області на умовах строкового трудового договору терміном на 1 рік з 04.09.2013 по 04.09.2014, як такий, що пройшов конкурсний набір (а.с.9, 131).

В подальшому, у відповідності до Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон №1789-ХII), п.5.1 «Положення про порядок стажування в органах прокуратури України» затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.12.2009 №80 (далі - Положення №80) та «Положення про порядок атестації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України», затвердженого наказом Генерального прокурора України від 12.09.2005 №2958ц (далі - Положення №2958ц) ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням стажування підлягав атестуванню.

08.08.2014 під час атестування позивача Комісія вирішила, що у зв'язку із неотриманням у всіх випадках правильної відповіді від стажиста, перенести атестацію на наступне засідання Комісії у серпні 2014 року (а.с.35-36).

20.08.2014 відбулось друге засідання Комісії, за результатом проведення якого, у зв'язку із недостатнім рівнем знань, було прийнято Рішення, згідно з яким позивач не виконав індивідуального плану стажування через відсутність у нього належної професійної підготовленості і не підготовленість до самостійної роботи на посаді прокурора районної прокуратури. Рекомендовано прокурору Львівської області розірвати трудовий договір у зв'язку із закінченням строку трудового договору (а.с.37-39).

28.08.2014 прийнято Наказ, яким позивача звільнено з 04.09.2014 у зв'язку з закінченням строкового трудового договору на підставі п.2 ст.36 КЗпП України.

Не погодившись із такими рішеннями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу вимог ст.46 Закону №1789-ХII прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості.

Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України.

На виконання вказаної статті, з метою комплектування кадрового складу органів прокуратури фахівцями, які за своїми професійними, діловими та моральними якостями і станом здоров'я найбільш придатні до виконання службових обов'язків прокурорів і слідчих, перевірки професійного рівня, ділових та моральних якостей претендентів на роботу в органах прокуратури, підготовки фахівців-стажистів до самостійної роботи на посадах помічника прокурора чи слідчого прокуратури, забезпечення оволодіння ними навиками прокурорсько-слідчої діяльності, було прийнято Положення №80.

Згідно п.3.1 вказаного Положення стажування проводиться у міських, районних, міжрайонних та прирівняних до них прокуратурах на умовах строкової трудової угоди до одного року на посадах стажистів або стажистів на вакантних посадах помічників прокурорів і слідчих.

Стажування претендентів на посади помічників прокурорів і слідчих прокуратур проводиться за індивідуальними планами.

План стажування має передбачати вивчення законодавства, яке регулює діяльність прокуратури, наказів Генерального прокурора України, основних засад, форм, методів та специфіки наглядової та слідчої роботи, опрацювання позитивного досвіду, методичних рекомендацій, інформаційних листів Генеральної прокуратури України та прокуратур обласного рівня з відповідних питань, освоєння методик прокурорсько-слідчої діяльності, набуття професійних умінь і навиків, необхідних для самостійної роботи помічником прокурора чи слідчим (п.3.4 Положення №80).

Відповідно до п.4.3 Положення №80 стажист зобов'язаний: у повному обсязі та своєчасно виконувати заходи, передбачені індивідуальним планом стажування; оволодіти всіма напрямами прокурорсько-слідчої діяльності, підготуватися до самостійної роботи; набувати та удосконалювати професійні знання, уміння і навики здійснення прокурорського нагляду, підтримання обвинувачення, участі у судових засіданнях, розслідування злочинів, підготовки документів прокурорського реагування, поєднуючи професійне навчання з практичною діяльністю, використовуючи при цьому позитивний досвід прокурорсько-слідчої практики; виконувати вказівки та доручення керівників і наставників, додержуватись професійної етики і культури; за результатами стажування скласти звіт про виконання індивідуального плану.

Пунктом п.5.1 Положення №80 передбачено, що відповідно до ст.46 Закону №1789-ХII та Положення №2958ц стажисти підлягають атестуванню після закінчення стажування, але не раніше 6 місяців від дня призначення на посаду.

Атестування стажистів проводиться з метою оцінки стану їх професійної підготовки та придатності за діловими і моральними якостями до самостійної роботи на посаді помічника прокурора чи слідчого.

Згідно п.5.2 цього ж Положення після завершення стажування на кожного стажиста складається характеристика ділових і особистих якостей та біографічна довідка. У характеристиці відображається ступінь професійної підготовки фахівця, його ділові і моральні якості, організаторські та практичні навики, отримані під час стажування.

Оцінка роботи стажиста, його ділових і особистих якостей має бути конкретною, обґрунтованою та об'єктивною. У характеристиці повинні вказуватися як позитивні його якості, так і недоліки у роботі та поведінці стажиста, надаватися рекомендації з їх усунення.

Характеристика має містити висновок про готовність стажиста до самостійної роботи на посаді помічника прокурора чи слідчого або про продовження строку стажування в межах одного року.

Атестаційна комісія у присутності стажиста розглядає його атестаційні документи, заслуховує з цього приводу керівника стажування та робить висновок про підготовленість претендента до самостійної роботи на посаді помічника прокурора чи слідчого (п.5.3 Положення №80).

Атестація - це управлінська кадрова процедура, спрямована на оцінку кваліфікації стажистів, прокурорів і слідчих, а також працівників Національної академії прокуратури України, яким присвоєно класні чини (п.1 розділу І Положення №2958ц).

Пунктом 3 розділу І вказаного Положення передбачено, що атестації підлягають стажисти - претенденти на посади прокурорів прокуратур чи слідчих, прокурорсько-слідчі працівники та професорсько-викладацький склад навчальних закладів Генеральної прокуратури України, які обіймають посади, за якими передбачено присвоєння класних чинів, зі стажем роботи в органах прокуратури не менше шести місяців

Згідно п.1 розділу ІІІ Положення №2958ц на кожного працівника, який підлягає атестації, складаються атестаційні документи - біографічна довідка та характеристика ділових і особистих якостей.

Атестаційні документи розглядаються, як правило, у присутності працівників, які атестуються, та їх безпосередніх керівників.

Атестаційні документи стажиста атестаційна комісія розглядає в його присутності, заслуховує з цього приводу керівника стажування та робить висновок про підготовленість претендента до самостійної роботи на посаді помічника прокурора чи слідчого (п.2 розділу IV Положення №2958ц).

Відповідно до п.4 розділу IV Положення №2958ц атестація розпочинається з доповіді одного з членів комісії чи відповідального секретаря або безпосереднього керівника атестуємого працівника, який викладає основний зміст атестаційних документів. Головою комісії з'ясовується, чи згоден працівник зі змістом атестаційних документів, після чого члени комісії можуть задавати питання доповідачу та працівнику.

Комісія на підставі оцінки стану професійної підготовленості працівника, його особистих якостей та результатів службової діяльності приймає рішення про відповідність чи невідповідність працівника займаній посаді або про неповну службову відповідність з умовою повторної атестації через шість місяців чи через рік.

У разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді комісія рекомендує відповідному керівникові перевести цього працівника за його згодою на іншу посаду, що відповідає його професійному рівню, або звільнити із займаної посади.

Якщо атестаційна комісія після закінчення встановленого терміну стажування дійде висновку про невиконання стажистом плану стажування через відсутність у нього належної професійної підготовленості, необхідних ділових та моральних якостей, трудовий договір з ним розривається у зв'язку із закінченням строку трудового договору.

Аналогічне положення міститься також у п.5.5 Положення №80.

Також, відповідно до п.5.4 Положення №80 призначення осіб, які пройшли стажування, на посаду помічника прокурора чи слідчого прокуратури можливе лише після позитивного рішення атестаційної комісії.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із витягу з протоколу від 20.08.2012 №12 (а.с.37-39) ОСОБА_1 дійсно не надав вірних відповідей на більшість поставлених йому Комісією питань, при цьому такий низький рівень знань позивач демонстрував і при його первинній атестації, що стало підставою для перенесення такої з 08.08.2014 (а.с.35-36).

Апеляційний суд критично оцінює покликання апелянта на те, що Комісія зобов'язана була прийняти позитивне рішення на підставі його характеристики та рекомендацій керівника стажування, та не мала права задавати йому жодних запитань, оскільки такі є абсолютно неспроможними, адже суперечать п.4 розділу IV Положення №2958ц в якому чітко передбачено таке право Комісії, а також повноваження оцінювати стан професійної підготовленості працівника, його особистих якостей та результатів службової діяльності.

У даному випадку, позивач жодним чином не підтвердив свою готовність до самостійної роботи на посаді прокурора, як і своїх знань, ділових і особистих якостей, ступеню професійної підготовки та організаторських і практичних навичок отриманих під час стажування.

Більше того, відповідно до характеристики ділових і особистих якостей працівника, що атестується від 19.08.2014 (а.с.30-31), з якою позивач був ознайомлений, такий потребував постійної роботи по вивченню вимог чинного законодавства, покращення якості підготовки документів прокурорського реагування, організації планування роботи, що підлягає виконанню. Неодноразово проявляв тяганину при виконанні завдань, потребує постійного контролю і нагадування про своєчасність виконання дорученої ділянки роботи, проявляв нещирість при виконанні службових обов'язків.

Згідно протоколу оперативної наради у прокурора Сокальського району від 06.06.2014 позивач також допускав систематичне порушення вимог трудового законодавства та внутрішнього трудового розпорядку роботи Прокуратури (а.с.54-55).

Вказане не характеризує ОСОБА_1 з позитивної сторони за результатами службової діяльності, та було підтверджено під час його атестування 20.08.2014.

Із оскаржуваним Наказом та Рішенням ОСОБА_1 особисто ознайомився 28.08.2014, однак від підписання таких відмовився, що підтверджується актом про відмову від підпису про ознайомлення з наказом щодо звільнення та з висновком атестаційної комісії від 28.08.2014 (а.с.34).

Слід також звернути увагу, що згідно п.9 розділу IV Положення №2958ц рішення комісії, упродовж 10 днів після ознайомлення з ним атестованого працівника, може бути оскаржено керівнику прокуратури вищого рівня, який при наявності підстав може доручити, згідно зі своєю компетенцією, проведення повторної атестації комісією, рішення якої оскаржується, або атестаційною комісією прокуратури вищого рівня з попередньою перевіркою роботи працівника. Рішення керівника, прийняті за результатами атестації, можуть бути оскаржені до суду.

Однак, позивач зазначеним своїм право не скористався та лише в жовтні 2014 року звернувся за захистом порушених на його думку прав.

При цьому, єдиною підставою для скасування Наказу та Рішення ОСОБА_1 фактично вважав відсутність повноважень у Комісії задавати питання (що апеляційним судом спростовано вище) та на його думку зразкове проходження ним стажування, що жодним чином не підтверджується, враховуючи його характеристику та рівень знань продемонстрованих під час атестування.

Щодо тверджень апелянта про порушення відповідачем ст.40 КЗпП України, оскільки під час звільнення він перебував на листку тимчасової непрацездатності, то такі судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні, оскільки позивач знаходився на лікуванні лише з 01.09.2014, а Наказ про його звільнення прийнято 28.08.2014 і з ним такий був ознайомлений того ж дня.

Також, судом першої інстанції було вірно зазначено, що трудовий договір був укладений з позивачем на визначений строк, а саме на строк до 04.09.2014, в цьому і полягає правова особливість такого роду договорів, а відтак сторони такого повинні розраховувати на те, що ці положення будуть застосовані. Вказане в свою чергу тягне звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку трудового договору. Укладений між позивачем та відповідачем строковий трудовий договір пролонгації не підлягав, що в свою чергу зумовлює припинення трудових відносин, про що ОСОБА_1 був обізнаний ще до своєї тимчасової непрацездатності.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання незаконними Наказу та Рішення, а також поновлення його на роботі.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя А.І. Рибачук

Повний текст виготовлений 31 серпня 2015 року.