Ухвала суду № 51891580, 27.08.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2015 року Справа № 876/10799/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С.,Матковської З.М.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Н.І.,

та за участі осіб:

від відповідача - Водолазького І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Диференціал - 4» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Диференціал - 4» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Диференціал - 4», ( далі ТзОВ «Диференціал-4») в вересні 2014 року звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області та просило визнати неправомірними дії ДПІ в Галицькому районі м. Львові Головного управління Міндоходів у Львівській області в частині завищення податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ПП «Петробуд» за травень 2014 року в сумі ПДВ 4866464 грн., та визнати неправомірними дії ДПІ в Галицькому районі м. Львові Головного управління Міндоходів у Львівській області в частині безпіставно сформованного податкового зобов'язання по взаєморозрахунках з ТзОВ НВП «Гетьман» за травень 2014 року в сумі ПДВ 4866464 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що господарські операції з контрагентами підтверджені належними документами бухгалтерського та податкового обліку, є належним чином оформлені та повністю відповідають вимогам Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», відтак повністю підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Крім того, в наявності в матеріалах справи є докази подальшого використання будівельних матеріалів та робіт у господарській діяльності.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року в задоволенні позову було відмовлено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що акт перевірки та дії контролюючого органу не мають обов'язкового характеру та самі по собі не створюють будь-яких правових наслідків для позивача, а відтак зазначені висновки не можуть виступати предметом оскарження в адміністративному суді, у зв'язку з чим у задоволені позову було відмовлено за безпідставністю.

З цією постановою не погодився апелянт ТзОВ «Диференціал-4», яке звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року та винести нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив та просить відмовити в її задоволенні та оскаржувану постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2014 року залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в Галицькому районі м. Львова проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських операціях з ПП «Петробуд» за квітень 2014 року, а також документальне підтвердження використання товарів у власній господарській діяльності позивача.

За результатом перевірки складено акт від 08.09.2014 року №1242/23-04/38958383.

У висновках цього акту встановлено порушення: п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ПП «Петробуд» за травень 2014 року в сумі ПДВ 4866464 грн., та ст. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст.188, п.201.10 ст. 201 ПК України в результаті чого безпіставно сформовано податкове зобов'язання по взаєморозрахунках з ТзОВ НВП «Гетьман» за травень 2014 року в сумі ПДВ 4866464 грн.

Податкові повідомлення-рішення на підставі вищевказаного акту не приймались та із змісту позовної заяви вбачається, що позивач фактично оскаржує висновки акта перевірки щодо встановлених такою перевіркою порушень.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно виходив з того, що висновки акта перевірки та власне сам акт перевірки не є рішенням органу владних повноважень, оскільки акт перевірки є службовим документом, що підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення, а відтак не породжує для осіб, які перевірялись, настання будь - яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначені висновки працівників відповідача не мають обов'язкового характеру та самі по собі не створюють будь-яких правових наслідків для позивача, а відтак зазначені висновки не можуть виступати предметом оскарження в адміністративному суді, у зв'язку з чим у задоволені позову підставно відмовив за безпідставністю.

У відповідності до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права при правильно встановлених обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст.212, ст. 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Диференціал - 4» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року у справі № 813/6551/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: В.М. Каралюс

Судді : В.С.Затолочний

З.М.Матковська

Повний текст ухвали виготовлений 01.09.2015 року.