Ухвала суду № 51891492, 26.08.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 р. Справа № 876/966/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Попка Я.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року по справі № 809/1462/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родон» до Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Родон» звернулося до суду з адміністративним позовом, яким після зміни предмету позову просило визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області при складанні розрахунку №350/03-01 від 22.11.2013 року щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії колишньому працівнику Публічного акціонерного товариства «Родон» ОСОБА_1 та визнати недійним вказаний розрахунок.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області постанову суду першої інстанції оскаржило, подало апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити частково в межах загального строку позовної давності.

В апеляційній скарзі покликається на те, що Інструкція не в повній мірі реалізує право органу Пенсійного фонду на захист своїх інтересів тому, що загальні строки позовної давності складають трьохрічний термін, а Інструкція обмежує направлення розрахунку тільки на поточний рік або по новопризначених пенсіях, а інші терміни не враховує. Тому в своєму рішенні суд повинен був застосувати строки позовної давності і зобов'язати управління Пенсійного фонду змінити розрахунок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 в межах загального строку позовної давності.

У зв'язку з відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження згідно з п.1 ч.1 ст. 197 КАС України.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 29.12.2008 року ОСОБА_1 звернувся до відділу пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області із заявою про призначення (перерахунок) пенсії за віком (список № 2). (а.с.30).

За результатами розгляду заяви, комісією при головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийнято рішення № 5 від 27.01.2009 року, яким підтверджено стаж роботи ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком № 2, розділом ХХХІІІ, код 23200000-19756, затвердженим Постановою КМУ від 11.03.1994 року № 162, з 20.06.1986 року по 25.03.1994 року. (а.с.31 - 32).

Управлінням Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області проведено перерахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах по пенсіонеру ОСОБА_1 з дати призначення пенсії до дати формування розрахунку, тобто за період з 19.12.2008 року по 19.12.2013 року донараховано 34400,39 грн.

Вказане підтверджено розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів"б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01.11.2013 року по 31.12.2013 року. (а.с.8).

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Відповідно до абзацу четвертого пункту першого статті другої цього Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

У відповідності до статті 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Абзацом 2 пункту 1 статті 4 цього Закону встановлена ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно положень пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 19.12.22003р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточною року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Пунктом 6.5 передбачено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

У відповідності до пункту 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат па виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які регулюють спірні правовідносини, а також іншими законодавчими актами з питань пенсійного забезпечення не передбачено права управління Пенсійного фонду здійснювати відшкодування витрат по пільговим пенсіям за попередні періоди.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для донарахування додаткової суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередній період, оскільки така можливість передбачена лише на поточний рік або по новопризначених пенсіях.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Вищого адміністративного суду України від 14 березня 2013 року у справі №К/9991/32264/11.

Крім того, слід зазначити, що розміри пенсій пенсіонера, зазначеного у розрахунку, не змінювалися та не перераховувалися, виявлені управлінням Пенсійного фонду помилки у формуванні даних по відшкодуванню фактичних витрат по пенсіонеру ОСОБА_1 допущені з вини УПФУ в Долинському районі Івано-Франківської області, а вказані відповідачем обставини, зокрема зміна правового регулювання, не охоплюються приписами пункту 6.8 Інструкції, тому у відповідача були відсутні законні підстави для формування та надіслання позивачу такого розрахунку.

Проте, в порушення вказаних вимог законодавства, відповідач включив до розрахунку донарахування за попередні періоди щодо пенсіонера, який отримує пенсію вже тривалий період, чи отримував пенсію, що вбачається з графи "3" розрахунку та свідчить про відсутність підстав для включення до графи "15" розрахунку будь-яких донарахувань за попередні періоди відносно ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року по справі № 809/1462/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

Я.С. Попко