Ухвала суду № 51889620, 24.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2015 рокусправа № П/808/109/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

за участю:

представника позивача: Євсеєнко В.В..

представника відповідача: Шавло Р.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі №808/109/14 за позовом Державного підприємства "Державний науково - дослідний та проектний інститут титану" до державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в :

09 січня 2014 року державне підприємство "ДНДП Інститут титану" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення державної податкової інстпекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №0001592201 щодо донарахування податку на прибуток підприємств від 23.12.2013 року у розмірі 2 670 742.25 грн...

Адміністративний позо вобгрунтовано тим, що позивачем правомірно сформовано податкову звітність з податку на прибуток у зв'язку з чим у податкового органу були відсутні підстави для визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток. Отже, на думку позивача податкове повідомлення - рішення прийняте за результатами перервіик ДП "Державний науково - дослідний та проектний інститут титану" є незаконним та необгрутнованим, прийнятим в порушення вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим, його слід скасувати в судовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року адміністративний позов Державного підприємства "Державний науково - дослідний та проектний інститут титану" задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення державної податкової інстпекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №0001592201 щодо донарахування податку на прибуток підприємств від 23.12.2013 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та приянти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є законним та обгрунтованим, прийняте на підставі та у межах повноважень, визначених Законами та Конституцією України, а тому підстави для його скасування відсутні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 18.10.2013 року по 28.11.2013 року посадовими особами державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області було проведено документальну планову виїзну перевірку державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектний інститут Титану» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 15 грудня 2013 року №134/08-29-22-0108/00201081.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

п. 1.32 ст. 1 п. 1.5, п. 5.3.1 ст. 5, п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. 3334/94-ВР (із змінами та доповненнями) п.п. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 , пп. 135.4.1 пп. 135.4.2, п. 135.1 п. 135.4, пп. 135.5.2 п. 135.5 ст. 135, п. 137, пп. 14.1.108, п. 14.1 ст. 14, п. 139.1.13 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІУ (із змінами та доповненнями), наказу ДПА України від 28.09.2011 року №1213 «про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за перевіряє мий період у розмірі 2311922 грн., по періодам:

- 1 квартал 2011 року - на суму 597372 грн.;

- 2 квартал 2011 року - на суму 114296 грн.;

- 2-3 квартал 2011 року - на суму 114296 грн.;

- 2-4 квартал 2011 року - на суму 279273 грн.,

- 3 квартал 2012 року - на суму 108734 грн.;

- 2012 рік - на суму 1435277 грн..

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 23 грудня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток всього на суму 2 670 142.25 грн., в тому числі за основним платежем на суму 2311922 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 358820.25 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення від 23.12.2013 року №0001592201 є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно у відповідності до вимог чинного податкового законодавства було сформовано валові витрати, що мають значення для визначення об'єкту оподаткуванню, а відтак підстави для нарахування підприємству податку на прибуток відсутні.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки податковим органом за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року встановлено, що ДП «Інститут Титану» задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 116321507 грн.

Перевіркою відображених в рядку 03 Декларації «інші витрати» показників за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року у загальній сумі 4977051 грн. встановлено, що у періоді, який перевірявся суб'єкт господарювання відніс до складу інших витрат такі показники: відсотки нараховані на залишок коштів на банківських рахунках на кінець місяця, відсотки по депозитам, позитивне значення курсових різниць, доходи від оренди, отримані штрафні санкції (пені).

Податковий орган вважає що за перевіряємий період, а саме за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року встановлено заниження показників валового доходу за рахунок «інших витрат на загальну суму 1001917 грн., у тому числі по періодам

2-4 квартал 2011 року - на суму 484134 грн.;

3 квартал 2012 року - на суму 517783 грн.;

2012 рік - на суму 517783 грн.

Вказані заниження виявлено за рахунок розбіжностей значень сум валових доходів задекларованих позивачем та значень, що містяться в первинній документації наданій до перевірки.

Також, перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року встановлено їх завищення в розмірі 9203298, у тому числі по періодам:

1 квартал 2011 року - на суму 2389489 грн.;

2 квартал 2012 року - на суму 46941 грн.;

2-3 квартал 2011 року - на суму 46941 грн.;

4 квартал 2011 року - на суму 46941 грн.;

за 2012 рік - на суму 631 6868 грн..

Вказані завищення виявлено за рахунок розбіжностей значень сум валових витрат задекларованих позивачем та значень, що містяться в первинній документації наданій до перевірки. Також, відповідач зазначає, що валові витрати було сформовано за наслідками придбання робіт та послуг з ремонту основних фондів підприємства, внаслідок чого по контрагентам підрядникам позивач збільшив суму фактичних витрат та відповідно зменшив суму доходів з метою мінімізації сплати податку на прибуток.

Однак, із зазначеними висновками податкового органу неможливо погодитись з огляду на наступне.

У відповідності до п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Підпунктом 135.5.11 п. 135.5 ст. 135 ПК України визначено, що інші доходи включають доходи, визначені відповідно до статей 146, 147, 153 і 155-161 цього Кодексу.

Відповідно приписів п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Згідно з пп. 138.12.1 пункту 138.12 статті 138 ПК України визначено, що до складу інших витрат, у тому числі включаються витрати, визначені відповідно до статей 144-148, 150, 153, 155-161 цього Кодексу, які не включені до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із цією статтею.

У відповідності до пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 ПК України визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

При цьому, прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

ДП "ДНДП Інститут титану" здана Податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2-3 квартал 2011 року за рядком 03 ІД (інший дохід) на суму 1 167 077 грн.

По закінченню року ДП "ДНДП Інститут титану" здана Податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартал 2011 року за рядком 03 ІД (інший дохід) на суму 731 802 грн.

За 2-4 квартал 2011 рік інші доходи склали:

відсотки банку 1 663,32

відсотки по депозитам 380 716,70

доходи від оренди 29 550,61

курсові різниці 318652,30

дохід від списаних активів 1 219,07

Разом інших доходів: 731802 грн.

ДП "ДНДП Інститут титану" у Податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартал 2011 року відобразило фактично отриманий інший дохід.

Таким чином, у поточній Податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартал 2011 року було проведено коригування інших доходів по факту, що не суперечить підпункту 135.5.12 пункту 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.

Замість заповнення додатку ВП (до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства), інші доходи були скориговані на фактично отримані у поточній Податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартал 2011 року у поточному рядку 03 ІД.

Отже, як вбачається за наявних в матеріалах справи документів податкової звітності та їх розрахунків ДП "ДНДП Інститут титану" за період 2-3 кварталу 2011 року доходу у сумі 484 133,52 грн. не отримував, відтак не набув обов'язку щодо сплати податку на прибуток з урахуванням цієї суми.

Також, ДП "ДНДП Інститут титану" здана Податкова декларація з податку на прибуток підприємства за рядком 03 ІД (інший дохід) на суму 1 120 956 грн.

За 9 місяців 2012 ріку інші доходи склали:

відсотки банку 15985,90

відсотки по депозитам 2402,14

доходи від оренди 29873,97

курсові різниці 326136,20

отримані штрафи, пені 746557,79

Разом інших доходів: 1120 956 грн.

ДП "ДНДП Інститут титану" у Податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2012 року відобразило фактично отриманий інший дохід.

Згідно підпункту 135.5.12 пункту 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України було скориговано інші доходи на фактично отримані у поточній Податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2012 року замість заповнення додатку ВП (до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства).

З цього розрахунку слідує, що ДП "ДНДП Інститут титану" за період 9 місяців 2012 року доходу у сумі 517 783,01 грн. не отримував.

Таким чином, з урахуванням коригувань податкової звітності, а також розрахунків до них не відбулось заниження валового доходу у сумі 517 783 грн. по ДП "ДНДП Інститут титану" у перевіряємий період.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що під час судового розгляду справи не знайшли своє підтвердження доводи відповідача стосовно заниження підприємством валового доходу з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки податковий орган дійшов висновку, що позивачем завищено валовий дохід за наслідками купівлі робіт та послуг у ПП «Лабіринт», ПП «Промислове будівництво». Відповідач зазначає, що вказані підприємства не знаходяться за місцем своєї юридичної адреси, та не могли надавати позивачу послуги у відповідному об'ємі.

Первинні документи по вказаним господарських операціям вилучені слідчими органами, також контрольно - ревізійною перевіркою позивача що мала місце за період з 01.07.2010 року по 18.07.2011 року, встановлено завишення позивачем витрат на придбання послуг з ремонту основних фондів.

В матеріалах справи міститься постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, якою визнано посадову особу позивача винною в перевитраті державних коштів, зокрема під час купівлі у контрагентів робіт, послуг з приводу ремонту основних фондів підприємства у перевіряємий період.

Відповідач також зазнає, що наявні й інші судові рішення, якими встановлено факти неможливості здійснення контрагентами позивача ТОВ «Лабіринт» та ПП ««Промислове будівництво» будь-якої діяльності, а також встановлено факт, що вказані підприємства створені суто для надання податкової вигоди третім особам.

З метою витребування зазначених судових рішень судом зроблено запит до Заводського районного суду м. Запоріжжя за реквізитами, наданими представником відповідача в судовому засіданні 18.06.2015 року, проте згідно відповіді суду від 30.06.2015 року судового рішення по зазначеним в запиті інформаційним параметрам не приймалось. (а.с.6 т. 4).

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Водночас частиною четвертою статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Наведеними нормамиКАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Водночас передбачене частиною першої статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України.

Як вже зазначалось первинні документи по вказаним господарським операціям було вилучено у позивача УСБУ та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Відтак, для з'ясування дійсних обставин справи судом було витребувано та проаналізовано матеріали позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП ДНД «Інститут титану» за період з 01.07.2010 року по 18.07.2011 року та з'ясовано наступне.

Ревізією правильності та своєчасності відображення в бухгалтерському обліку позивача операцій по розрахункам з підрядними організаціями за виконані роботи встановлено, що за період з 01.07.2010 року по 18.07.2011 року підрядними організаціями ( ПП ОСОБА_3, ТОВ «Лабіринт», ПП «Промислове будівництво») виконано робіт на замовлення позиваа на загальну суму 872 203.53 грн..

Станом на 18.07.2011 року в бухгалтерському обліку заборгованості по розрахункам з вказаними підрядними організаціями не значиться.

В свою чергу, встановлені в ревізії факти завищення обсягів та вартості виконаних робіт призвели до безпідставного перерахування коштів підрядним організаціям на загальну суму 140 924. 96 грн., зокрема, по ПП «Промисловий ремонт» та ПП «ОСОБА_4. фактів завищення обсягу витрат по ТОВ «Лабіринт» ревізією не встановлено.

Також, матеріали перевірки містять зазначення ревізорами факту встановлення виконання ТОВ «Лабіринт» роботи у повному обсязі.

Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що факт дійсного виконання ТОВ «Лабіринт» підрядних робіт на корить позивача у відповідному обсязі та за визначену плату є доведеним, а протилежні доводи відповідача його не спростовують.

Щодо оподаткування придбання робіт та послуг у ПП «Промиловий ремонт», суд зазначає наступне.

Відповідно до укладеного договору підряду № 29.02-11 ПР від 28.02.2011р., ПП "Промислове будівництво" (Підрядник) зобов'язалось відповідно до проектно-кошторисної документації виконати роботи з ремонту крівлі АЛК (м. Запоріжжя, вул. Теплична, 14), а ДП "ДНДП Інститут титану" (Замовник) зобов'язаний створити Підрядникові необхідні умови для виконання робіт, прийняти виконані роботи та оплатити їх відповідно до умов договору.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що у зв'язку із виявленням завищення вартості наданих Послуг ПП "Промислове будівництво", ДП "ДНДП Інституту титану" було подано Додаток ВП (Додаток №6) до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (Додаток №5), яка була прийнята податковим органом 09.11.2011, що підтверджується квитанцією №2. Згідно даного Додатку ВП витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування (рядок 04) були зменшенні відповідно до виявленого завищення.

Отже, позивачем у визначений Законом спосіб скориговано показники податкової звітності в бік зменшення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування. Вказане свідчить на користь необґрунтованості доводів відповідача стосовно завищення позивачем валових витрат за наслідками господарських відносин з ПП «Промислове будівництво».

Крім зазначеного вище, податковим органом встановлено також заниження ДП "ДНДП Інститут титану" суми валових витрат при здійсненні фінансово-господарських відносин із нерезидентами: Bejing Sifang Wantong Engineering Consulting Corporation, CHANGSHA KUNYUAN TECHSERVICE Co, Ltd, Hunan та "Remax LTD".

Таких висновків відповідач дійшов з огляду на недоцільність, на думку перевірячих, використання агентських послуг Bejing Sifang Wantong Engineering Consulting Corporation та KUNYUAN TECHSERVICE Co, Ltd, Hunan у власній господарській діяльності.

Як свідчать матеріали справи, З метою пошуку потенційних замовників послуг на території КНР з організації виробництв FeNi, нержавіючих сталей способом GOR та укладання контрактів з ними на передачу технологій процесів отримання FeNi, нержавіючих сталей, надання інжинірингових послуг, технічної допомоги та навчання, постачання устаткування для вищевказаних технологій ДП "ДНДП Інститут титану" укладено агентську угоду №2/2006 від 27.07.2006 з Bejing Sifang Wantong Engineering Consulting Corporation (далі за текстом - агентська угода).

Згідно умов укладеної агентської угоди Bejing Sifang Wantong Engineering Consulting Corporation є уповноваженим представником ДП "ДНДП Інститут титану" на території КНР.

Bejing Sifang Wantong Engineering Consulting Corporation має право на отримання узгодженої винагороди по кожному укладеному Контракту, розмір якої зазначається у Додатках до Агентської угоди (п. 4.1 агентської угоди).

На виконання зобов'язань за цією агентською угодою, компанією "Bejing Sifang Wantong Engineering Consulting Corporation" було укладено договір №FeNi-01-07 від 02.04.07 на передачу "Робочого проекту заводу з виробництва феронікелю" для "Sinosteel Binhai Industry Co, Ltd" загальною сумою 3 780 000 $ (три мільйони сімсот вісімдесят тисяч доларів США).

В обов'язки Bejing Sifang Wantong Engineering Consulting Corporation окрім надання допомоги по укладанню контрактів, також входять обов'язки щодо інформування про правила, положення та вимоги щодо укладання контрактів, про правила роботи митних органів на договірній території, допомоги в отримані віз та дозволів на виконання робіт, сприяння здійсненню своєчасного виконання своїх обов'язків за контрактом покупцем (оплаті, командирування спеціалістів ДП "ДНДП Інститут" титану тощо) п.п. 2.1-2.14 Агентської угоди).

Згідно із Додатками №1, 2 до агентської угоди № 2/2006 від 27.07.2006 розмір узгодженої агентської винагороди за контрактом №FeNi-01-07 від 02.04.07 складає 320 000 $ (триста двадцять тисяч доларів США), яка виплачується Представникові протягом 30 днів після отримання довірителем (ДП "ДНДП Інститут титану") платежу згідно укладеного договору.

В зв'язку із тим, що строк дії агентської угоди закінчився, а зобов'язання ДП "ДНДП Інститут титану" за умовами даної угоди не були виконанні повною мірою, так як строк дії укладеного контракту №FeNi-01-07 від 02.04.07 не закінчився, відповідно до ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди укласти нову агентську угоду (Агентська угода № 2/2011 від 14.02.2011) в додатках якої включити усі взяті, але невиконані Сторонами зобов'язання за додатками № 1, 2, 3 до Агентської угоди № 2/2006 від 27.07.2006.

Агентська угода № 2/2011 від 14.02.2011 за своєю суттю є фактичним подовженням строку для виконання взятих на себе зобов'язань ДП "ДНДП Інститут титану" перед компанією Bejing Sifang Wantong Engineering Consulting Corporation.

Як свідчать матеріали справи, за період виконання своїх зобов'язань за договором №FeNi-01-07 від 02.04.07, ДП "ДНДП Інститут титану" отримано дохід у розмірі 3 024 000,00 $, у тому числі 756 000,00 $ за перевіряємий період, а витрати у вигляді агентських винагород склали 302 400,00 $, у тому числі за перевіряємий період 75 600,00$.

Таким чином, не знаходять свого підтвердження доводи відповідача, що виплата агентської винагороди компанії Bejing Sifang Wantong Engineering Consulting Corporation, як виконання своїх зобов'язань за агентською угодою № 2/2011 від 14.02.2011 не пов'язана з фінансово-господарською (підприємницькою) діяльністю ДП "ДНДП Інститут титану" у розумінні ст.142 Господарського кодексу України, в зв'язку із тим, що контракт №FeNi-01-07 від 02.04.07 укладений раніше, ніж агентська угода, є безпідставними в зв'язку із вищенаведеним.

З метою пошуку потенційних замовників послуг на території КНР для організації виробництва магнію, титану, кремнію та інших з місцевої сировини та укладання контрактів з ними на передачу технологій процесів отримання магнію, титану, кремнію, надання інжинірингових послуг, технічної допомоги та навчання, постачання устаткування для вищевказаних технологій ДП "ДНДП Інститут Титану" укладено агентську угоду №АА1/04СН від 06.11.2004 з CHANGSHA QIANYUAN INDUSTRIAL CO, LTD (далі за текстом - агентська угода).

Згідно умов укладеної агентської угоди CHANGSHA QIANYUAN INDUSTRIAL CO, LTD є уповноваженим представником ДП "ДНДП Інститут титану" на території КНР.

CHANGSHA QIANYUAN INDUSTRIAL CO, LTD має право на отримання узгодженої винагороди по кожному укладеному Контракту, розмір якої зазначається у Додатках до Агентської угоди (п. 4.1 агентської угоди).

Таким чином, між сторонами за умовами укладеної агентської угоди виникають зобов'язання, які є правовідносинами, згідно яких CHANGSHA QIANYUAN INDUSTRIAL CO, LTD, як Представник, повинен надати послугу з пошуку замовників, укладання договорів тощо, а ДП "ДНДП Інститут титану", як Довіритель, прийняти та оплатити надані послуги.

В обов'язки CHANGSHA QIANYUAN INDUSTRIAL CO, LTD окрім надання допомоги по укладанню контрактів, також входять обов'язки щодо інформування про правила, положення та вимоги щодо укладання контрактів, про правила роботи митних органів на договірній території, допомоги в отримані віз та дозволів на виконання робіт, сприяння здійсненню своєчасного виконання своїх обов'язків за контрактом покупцем (оплаті, командирування спеціалістів ДП "ДНДП Інститут титану тощо) п.п. 2.1-2.14 Агентської угоди).

На виконання цієї угоди за допомогою CHANGSHA QIANYUAN INDUSTRIAL CO, LTD було укладено договір №07UASCY32PGTY38 від 23.05.2007 з Pangang Group International Economic&Trading Co, LTD на створення виробництва губчатого титану потужністю 15000т/рік на площадки Iron and Steel (group) Company на загальну суму 14 080 000 $ (чотирнадцять мільйонів вісімдесят тисяч доларів США). Строк дії контракту 5 років.

Згідно із Додатком №3 до агентської угоди № АА 1/04СН від 07.07.2007 розмір узгодженої агентської винагороди за контрактом №07UASCY32PGTY38 від 23.05.2007 з компанією Pangang Group International Economic&Trading Co, LTD складає 1 408 000 $ (один мільйон чотириста вісім тисяч доларів США), яка виплачується Представникові протягом 30 днів після отримання довірителем (ДП "ДНДП Інститут титану") платежу згідно укладеного Контракту.

Однак, в зв'язку зі зміною найменування з CHANGSHA QIANYUAN INDUSTRIAL CO, LTD на CHANGSHA KUNYUAN TECHSERVICE Co, Ltd, Hunan, China, між сторонами 07.07.2007 було укладено нову агентську угоду №АА 1/04СН відповідно до якої зазначено, що останній як представник є повним правонаступником CHANGSHA QIANYUAN INDUSTRIAL CO, LTD за Агентською угодою №АА1/04СН від 06.11.2004.

В зв'язку з тим, що строк дії агентської угоди закінчився, а зобов'язання ДП "ДНДП Інститут титану" за умовами даної угоди не були виконанні повною мірою, так як строк дії укладеного №07UASCY32PGTY38 від 23.05.2007 не закінчився, відповідно до ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та Протоколу від 04.12.2010 сторони дійшли згоди укласти нову агентську угоду (Агентська угода № АА 1/05СН від 06.12.2010) в додатках якої включити усі взяті, але не виконані Сторонами зобов'язання за додатками № 2, 3, 4_А, 4_В, 5 до Агентської угоди №АА 1/04СН від 07.07.2007.

Агентська угода № АА 1/05СН від 06.12.2010 за своєю суттю є фактичним подовженням строку для виконання взятих на себе зобов'язань ДП "ДНДП Інститут титану" перед компанією CHANGSHA KUNYUAN TECHSERVICE Co, Ltd, Hunan, China.

Як свідчать матеріали справи, за період виконання своїх зобов'язань за договором договір №07UASCY32PGTY38 від 23.05.2007, Позивачем отримано дохід у розмірі 12 672 000,00 $, у тому числі 2 112 000,00 $ за перевіряємий період, а витрати у вигляді агентських винагород склали 1 267 200,00 $, у тому числі за перевіряємий період 211 200,00 $.

Також, даним агентом було укладено договір №07UASCY32PGGQ01 від 21.11.2007 з Компанією Panzhihua Bowei Trading Co., LTD" (Ganlanping, Qianjin Town, Renhe District, Panzhihua, Sichuan, CHINA) на cтворення виробництва з очищеного TiCl4 потужністю 25 000 т/рік для виробництва диоксиду титану на загальну суму 1 780 000 $ (один мільйон сімсот вісімдесят тисяч доларів США).

Як свідчать матеріали справи, за період виконання своїх зобов'язань за договором договір №07UASCY32PGGQ01 від 21.11.2007, Позивачем отримано дохід у розмірі 1 780 000,00 $, у тому числі 178 000,00 $ за перевіряємий період, а витрати у вигляді агентських винагород склали 178 000,00 $, у тому числі за перевіряємий період 17 800,00$.

Отже, доводи відповідача, що виплата агентської винагороди компанії CHANGSHA KUNYUAN TECHSERVICE Co, Ltd, Hunan, China, як виконання своїх зобов'язань за агентською угодою № АА 1/05СН від 06.12.2010 не пов'язана з фінансово-господарською (підприємницькою) діяльністю ДП "ДНДП Інститут титану" у розумінні ст.142 Господарського кодексу України, в зв'язку із тим, що контракти №07UASCY32PGTY38 та №07UASCY32PGGQ01 укладені раніше, ніж агентська угода, є безпідставними в зв'язку із вищенаведеним.

В свою чергу, з метою пошуку потенційних замовників послуг на території Індії, Південної та Північної Америки, ЮАР, Єгипту, Пакистану для надання допомоги з пошуку потенційних замовників та укладання контрактів з ними на передачу технологій для організації виробництва кольорових та інших металів, надання інжинірингових послуг, технічної допомоги та навчання, постачання устаткування для вищевказаних технологій ДП "ДНДП Інститут Титану" укладено агентську угоду №1/2011 від 11.10.2011 "Remax LTD", Tortola British Virgin Islands, Woodburne Hall P.O. Box 3162 Road Town.

Відповідач вважає, що за наслідками укладення даної угоди позивачем завищено валові витрати оскільки "Remax LTD" мас офшорний статус.

Угода між ДП "ДНДП Інститут титану" та "Remax LTD" має оплатний характер, передбачає виконання обов'язків представника з надання допомоги по укладанню контрактів з покупцями за рахунок довірителя на чітко визначеній території.

На виконання даної угоди, було укладено контракт №2012-1-ИТ від 19.01.12 із замовником компанією Solway Industries Ltd (Saint Vincent and the Grenadines) на передачу робочого проекту реконструкції заводу з виробництва феронікелю в Гватемалі.

До того ж, в обов'язки "Remax LTD" окрім з надання допомоги по укладанню контрактів, також входять обов'язки щодо інформування про правила, положення та вимог до укладання контрактів, про правила роботи митних органів на договірній території, здійснювати допомогу для отримання віз та дозволів на виконання робіт, сприяти здійсненню своєчасного виконання своїх обов'язків за контрактом покупцем (оплаті, командирування спеціалістів ДП "ДНДП Інститут титану" тощо) п.п. 2.1-2.14 Агентської угоди).

В свою чергу, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем, на якого покладено обов'язок доведення правомірності його рішення, на підтвердження своєї позиції не надано належних та допустимих доказів на підтвердження офшорного статусу контрагента позивача, чим порушено вимоги ст. 71 КАС України.

Відповідно до пп. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно до 14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до ст.134 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст. 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Підпунктом 139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, чинним, на час виникнення спірних правовідносин, законодавством передбачено, що підставою для не включення витрат до валових є відсутність належного документального підтвердження означених витрат.

Відповідачем під час здійснення перевірки було досліджено обсяг перинної документації щодо зазначених вище господарських відносин, обумовлених агентськими угодами позивача із резидентами КНР.

В свою чергу, як на підставу для невизнання показників податкової звітності позивача сформованої за наслідками вищевказаних господарських відносин слугувала саме невизнання податковим органом доцільності та економічної мети укладення та економічної вигоди від виконання зазначених агентських угод .

Однак, із зазначеним твердженням неможливо погодитись, з огляду на те, що наявність або відсутність економічної вигоди окремої господарської операції, що враховується для цілей оподаткування має визначатись з урахуванням грошових сум, які стосуються саме цієї господарської операції, з урахуванням її економічної мети, змісту та обсягу.

За приписами податкового законодавства звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Під господарською діяльністю, згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, розуміється - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договором комісії, доручення та агентськими договорами.

Правовий аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що приписи Податкового кодексу України, не ставляють в залежність право платника податків на формування доходів та витрат, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування від наявності чи відсутності доходу по окремим господарським операціям, оскільки вказане не може свідчити про відсутність можливості отримання доходу з усієї господарської діяльності.

За аналогією, до визначення поняття підприємницької діяльності, можна зробити висновок, що господарська діяльність також як і підприємницька, проводиться особою на власний ризик, тобто при здійсненні всіх необхідних дій, заходів, укладанні відповідних угод, тощо, особа не може бути впевненою, що той прибуток, на який вона розраховувала протягом провадження господарської діяльності, ще й в тому самому обсязі неодмінно настане.

Під час, судового розгляду справи, було з'ясовано в чому саме полягає доцільність та економічна мета господарської діяльності позивача з укладення та виконання агентських угод, в той же час зазначено, що виправдано було і економічний інтерес та отримано вигоду, що полягла в отриманні нових замовників та укладенні нових контрактів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та необґрунтованими доводи відповідача щодо завищення позивачем валових витрат за рахунок укладення агентських угод з резидентами КНР.

З таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року є законною та обґрунтованою та підстави для її скасування - відсутні.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі №808/109/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим