Постанова № 51889584, 19.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"19" серпня 2015 р. справа № 808/646/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року у справі №808/646/14

за позовом ОСОБА_2

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

В січні 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до відповідача, в якому, з урахуванням уточнень, просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000531502 від 09.01.2014 року, відповідно до якого згідно пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 та п.286.5 ст.286 ПК України позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб у сумі 49259,48 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року позов задоволено, а саме скасовано податкове повідомлення-рішення №0000531502 видане 09.01.2014 року Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Постанова мотивована тим, що відповідачем не доведено правомірність нарахування позивачу у податковому повідомленні-рішенні №0000531502 від 09.01.2014 року земельного податку у розмірі 49259,48 грн., оскільки відповідно до технічної документації на будівлі та споруди ресторану, лише частина земельної ділянки використовується за комерційним призначенням.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач, зокрема, зазначив, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, відповідно до п.286.1 ст.286 ПК України.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про відмову в задоволенні позову.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у

судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідно до Державного Акту на право власності на земельну ділянку Серія ПГ №085064 від 20.04.2006 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0820 га, що розташована за адресою: пр. Леніна, 20-а, м. Бердянськ, Запорізька область (а.с.20-21). Згідно вказаного Акту цільовим призначенням цієї земельної ділянки є розміщення та обслуговування кафе з торговим майданчиком.

Також у матеріалах адміністративної справи наявний Державний Акт на право власності на земельну ділянку Серія ЯГ №085063 від 20.04.2006, відповідно до якого ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1403 га, що розташована за адресою: вул. Горбенка, 3, м. Бердянськ, Запорізька область (а.с.22-23). Згідно вказаного Акту цільовим призначенням цієї земельної ділянки є розміщення та обслуговування будівель та споруд ресторану.

Отже, спірні земельні ділянки загальною площею 0,2223 га є землею житлової та громадської забудови.

З наданих документів судом першої інстанції з'ясовано, що загальна площа спірних земельних ділянок складає 2223 кв.м, а загальна площа будівель та споруд, розташованих на вищевказаних земельних ділянках складає 1304 кв.м. та повинна обкладатися податком з урахуванням коефіцієнту 2,5. А земельна ділянка, яка залишилася площею 2223-1304=919 кв.м. повинна обкладатися податком на загальних підставах без урахування коефіцієнту функціонального використання 2,5, оскільки на ній комерційна діяльність не здійснюється.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки дані технічної документації (техпаспорта) на будівлі та споруди не є належним джерелом інформації для визначення функціонального призначення земельної ділянки, та має лише довідковий характер щодо розмірів земельної ділянки.

Згідно п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Отже, виключно на підставі цих даних визначається функціональне призначення земельної ділянки.

Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

В матеріалах справи (а.с. 24-26) наявні витяги з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, що належать позивачу, в яких визначений коефіцієнт функціонального використання (Кф), що дорівнює 2,5. Суд першої інстанції, приймаючи рішення, цього не врахував та вийшов за межі своєї компетенції, змінюючи базу оподаткування всупереч наведеній ст. 271 ПКУ.

Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а постанова суду підлягає скасуванню. Як така, що прийнята з порушенням норм матеріального права.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушено порядок нарахування фізичній особі податку та направлення податкового повідомлення-рішення (п.286.5 ст.286 ПК України), оскільки податковим повідомленням-рішенням №0000531502 від 09.01.2014 року податковий орган донарахував позивачу податкові зобов'язання за 2011-2013 роки в січні 2014 року.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки податковим органом було порушено порядок, встановлений п.286.5 ст.286 ПК України, колегія суддів вважає, що відповідач діяв не у спосіб, визначений законом, що і є підставою скасування податкового повідомлення-рішення №0000531502 від 09.01.2014 року.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають цим обставинам, що є підставою для скасування постанови суду з ухваленням нового рішення відповідно до ст. 202 КАС України.

Скасовуючи судове рішення, колегія суддів виходить з положень ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає що суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року у справі №808/646/14 скасувати. Позов задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення №0000531502 від 09.01.2014 року Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області визнати протиправним та скасувати.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун