Ухвала суду № 51889139, 21.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Осіпової Л.О.,

суддів Боголюбської Л.Б., Сілкової І.М.,

при секретарі судового засідання Сологуб В.І.,

розглянувши у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №42012110000000026 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Чернівецької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених п. 1, п. 6, п. 12, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених п. 1, п. 6, п. 12, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м.Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених п. 1, п. 6, п. 12, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Ємця А.А., Марусечко Ю.С.,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

потерпілого ОСОБА_7,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

за апеляційною скаргою прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури міста Києва Яблонського А.С. на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 29 липня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою підготовчого судового засідання Голосіївського районного суду м. Києва від 29 липня 2015 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42012110000000026 відносно ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених п. 1, п. 6, п. 12, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених п. 1, п. 6, п. 12, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених п. 1, п. 6, п. 12, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, повернуто прокурору прокуратури м. Києва.

Таке рішення суд мотивував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки у формулюванні обвинувачення щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які за твердженням сторони обвинувачення діяли за попередньою змовою групою осіб, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство з корисливих мотивів трьох потерпілих, не відображено дії кожного обвинуваченого, наслідком яких було заподіяно смерті, та ступінь участі у вчиненні злочинів кожного обвинуваченого.

Також суд відмітив, що зазначаючи в обвинуваченні про умисне вбивство трьох осіб та кваліфікуючи дії обвинувачених за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, в обвинувальному акті не відображено, що обвинувачені діяли з єдиним умислом, направленим на вбивство двох і більше осіб.

Суд визнав слушним посилання обвинувачених та захисників про недопустимість зазначення в обвинувальному акті місця вчинення злочину щодо ОСОБА_9 - 176 кілометр траси Київ-Одеса без прив'язки до адміністративно-територіальної одиниці, а також взяв до уваги твердження захисника ОСОБА_5 про те, що йому вручено обвинувальний акт, який не співпадає з обвинувальним актом, направленим до суду.

В апеляційній скарзі прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури міста Києва Яблонський А.С., який приймав участь у кримінальному провадженні в стадії підготовчого судового засідання, посилаючись на порушення судом вимог кримінального процесуального закону, порушив питання про скасування ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 29 липня 2015 року у кримінальному провадженні №42012110000000026 щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

За доводами прокурора при складанні даного обвинувального акту вимоги щодо його змісту, передбачені ст. 291 КПК України, дотримані в повному обсязі, в той час, як судом під час підготовчого судового засідання фактично надано оцінку діям обвинувачених та кваліфікації їх дій без проведення судового розгляду.

Також прокурор звертає увагу на те, що обвинуваченим та їх захисникам у даному кримінальному провадженні неодноразово вручались обвинувальні акти. І суд, пославшись на твердження захисника ОСОБА_5 про невідповідність врученого йому обвинувального акту, направленого до суду, не з'ясував, який саме обвинувальний акт надано захисником для огляду.

Крім того, прокурор посилається на те, що суд провів підготовче судове засідання у відсутність захисника ОСОБА_10 та належним чином не повідомив його та потерпілих про час та місце проведення підготовчого судового засідання, а також всупереч положенням п. 3 ч. 1 ст. 372 КПК України в ухвалі не зазначив строк і порядок набрання нею законної сили та її оскарження.

На апеляційну скаргу прокурора обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали заперечення, в яких стверджують про обґрунтованість постановленої судом першої інстанції ухвали та просять залишити її без зміни.

Іншими учасниками судового провадження апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції не подані.

Обвинувачений ОСОБА_1 подав клопотання про зміну йому запобіжного заходу на інший, на пов'язаний з триманням під вартою. За доводами ОСОБА_1 підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні. При цьому обвинувачений посилається на те, що під час досудового розслідування він сприяв розкриттю злочину, допомагав слідству. Крім того, він має сім'ю, двох неповнолітніх дітей.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурорів, потерпілого ОСОБА_7, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, доводи обвинуваченого ОСОБА_1 щодо підстав для зміни йому запобіжного заходу, перевіривши обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42012110000000026, обговоривши доводи апеляційної скарги та порушеного обвинуваченим ОСОБА_1 клопотання, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має право зі стадії підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Статтею 291 КПК України передбачено форму складання та зміст обвинувального акту.

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

При цьому зміст фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення мають відповідати вимогам ст. 91 КПК України, згідно яких у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, крім іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

В обвинувальному акті у кримінальному провадженні №42012110000000026 при викладенні фактичних обставин кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вказано, що всі обвинувачені, діючи спільно з умислом, направленим на позбавлення життя ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_9, вчинили вбивство вказаних осіб, і таке обвинувачення викладено без розмежування конкретних дій кожного обвинуваченого.

Вказані обставини свідчать про те, що в обвинувальному акті не зазначено всіх фактичних обставин кримінальних правопорушень, виходячи з того, що зазначені в обвинувальному акті дії вчинені декількома особами, і це в свою чергу тягне за собою необхідність викладення таких обставин щодо кожного з обвинувачених.

А тому рішення суду першої інстанції про повернення обвинувального акту прокурору з вказаної підстави є правильним.

Також судом першої інстанції обґрунтовано вказано про невідповідність вимогам закону зазначення в обвинувальному акті місця вчинення злочину щодо ОСОБА_9 - 176 кілометр траси Київ-Одеса без прив'язки до адміністративно-територіальної одиниці.

При цьому суд першої інстанції в своїй ухвалі небезпідставно звернув увагу і на невідповідність обвинувальному акту, який направлено до суду, його копії, врученої захиснику ОСОБА_5, що було встановлено судом першої інстанції під час підготовчого судового засідання, та підтверджено захисником в суді апеляційної інстанції.

Що стосується тверджень прокурора в апеляційній скарзі про те, що суд провів підготовче судове засідання у відсутність захисника ОСОБА_10, належним чином не повідомивши вказаного захисника та потерпілих про час та місце його проведення, а також всупереч положенням п. 3 ч. 1 ст. 372 КПК України в ухвалі не зазначив строк і порядок набрання нею законної сили та її оскарження, то участь професійного захисника обвинуваченого ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні була забезпечена, і при цьому обвинувачений клопотання про участь захисника - його батька ОСОБА_10 не заявляв. Повідомлення ж судом першої інстанції вказаного захисника та потерпілих про дату підготовчого судового засідання з порушенням строку, передбаченого ч. 8 ст. 135 КПК України, як про це зазначає прокурор, враховуючи, що вказані особи в подальшому не завили про порушення їх прав проведенням підготовчого судового засідання за їх відсутності, будучи повідомленими про його проведення у вказаний спосіб, а також незазначення судом в ухвалі строку та порядку набрання нею законної сили та її оскарження, не спростовують висновків суду про необхідність повернення обвинувального акту прокурору з наведених вище підстав та не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

В той же час, що стосується посилань суду в ухвалі на відсутність в обвинувальному акті в частині дій щодо вбивства трьох осіб, які кваліфіковано за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, вказівки на те, що обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діяли з єдиним умислом, направленим на вбивство двох і більше осіб, то ці висновки виходять за межі компетенції суду на стадії підготовчого судового розгляду, бо мають ознаки оцінки доказів у провадженні, а такі докази щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації, наявності чи відсутності кваліфікуючих ознак підлягають дослідженню та оцінці лише в ході судового розгляду.

Крім того, під час судового розгляду відповідно до положень ч. 2 ст. 337 КПК України прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення.

За таких обставин апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, а ухвала суду першої інстанції - зміні з виключенням з її мотивувальної частини посилань суду на обставини, які не є підставами для повернення обвинувального акту щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прокурору.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України суд незалежно від наявності клопотань зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29 липня 2015 року строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, кожного подовжено та закінчується 28 вересня 2015 року.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, колегія суддів враховує тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання кожного з обвинувачених винуватим в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, які відносяться до особливо тяжких злочинів.

Колегія суддів враховує і наявність можливості переховуватися ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, кожним від суду та не виконати його процесуальні рішення, і ці ризики на теперішній час не зменшилися.

Також колегія суддів враховує соціальні зв'язки, репутацію кожного обвинуваченого, дані про їх особи. За сукупності наведених обставин, з огляду на те, що будь-які об'єктивні дані на їх спростування матеріалами провадження не підтверджені та обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 суду не надані, колегія суддів вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає доцільним продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, кожного на 30 днів та не знаходить підстав для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну йому запобіжного заходу.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури міста Києва Яблонського А.С. задовольнити частково.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 29 липня 2015 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42012110000000026 відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 повернуто прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України, змінити.

Виключити з мотивувальної частини ухвали як підставу для повернення обвинувального акту прокурору вказівку суду на відсутність в обвинувальному акті посилання на те, що обвинувачені діяли з єдиним умислом, направленим на вбивство двох і більше осіб.

В решті цю ухвалу залишити без зміни.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну йому запобіжного заходу відмовити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, кожного на 30 днів, а саме до 21 жовтня 2015 року включно.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

______ ______ ______

Осіпова Л.О. БоголюбськаЛ.Б. Сілкова І.М.