Постанова № 51886526, 24.10.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2011 р. Справа № 22503/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівЛіщинського А.М. та Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Галичина» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2010р. в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Галичина» до Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської обл. про визнання протиправним і скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

04.02.2010р. позивач ОСОБА_1 акціонерне товариство /ЗАТ/ «Галичина» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Радехівському районі Львівської обл. № НОМЕР_1 від 19.11.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій пені в розмірі 123479 грн. 04 коп. (а.с.4-7).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2010р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.51-53).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ЗАТ «Галичина», який покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задоволити (а.с.59-65).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що відповідно до норм ст.ст.238, 239 Господарського кодексу /ГК/ України нарахована відповідачем пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є адміністративно-господарською санкцією; остання може бути нарахована лише в межах строків, встановлених ст.250 ГК України; також правила нарахування пені не регулюються приписами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Натомість, податковим органом проведено нарахування вказаної пені після спливу 1 року 9 місяців від дати вчинення правопорушення; відповідачем безпідставно виставлені податкові вимоги на вказану суму пені; також Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не містить вказівки щодо відсутності обмежень певними строками нарахування пені.

У звязку із реорганізацією ЗАТ «Галичина» шляхом перетворення (зміни найменування) в Приватне акціонерне товариство /ПАТ/ «Галичина», судом апеляційної інстанції в порядку ст.55 КАС України допущено заміну позивача (апелянта) його правонаступником - ПАТ «Галичина» (а.с.83-87).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, 12.11.2009р. відповідачем ДПІ у Радехівському районі Львівської обл. проведена позапланова невиїзна перевірка дотримання термінів розрахунків в іноземній валюті ЗАТ «Галичина» з фірмою «INDEX-6» (Болгарія) по виконанню контракту № 367-01-07 від 01.08.2007р., за результатами якої складено Акт перевірки № 772/23-0/25553579 від 12.11.2009р. (а.с.10-13).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем термінів розрахунків, передбачених ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», при цьому сума нарахованої пенсі складає 123479 грн. 04 коп.

На підставі наведеного Акта перевірки податковим органом прийнято рішення № НОМЕР_1 від 19.11.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій пені в розмірі 123479 грн. 04 коп. (а.с.9).

В основу прийнятого рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем покладено наступні обставини.

Відповідно до умов контракту № 367-01-07 від 01.08.2007р., укладеного між позивачем та фірмою «INDEX-6» (Болгарія), платником податків перераховано нерезиденту 127935 євро; станом 05.11.2007р. товар на митну територію не надійшов, чим порушені приписи ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

У звязку з наведеним, позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просив спонукати іноземного контрагента вчинити дії, що передбачені контрактом № 367-01-07 від 01.08.2007р. (а.с.14).

Обладнання від фірми «INDEX-6» (Болгарія) надійшло 23.12.2007р. на суму 426450 євро, що стверджується оформленою ВМД № 209050000/7/002921 від 24.12.2007р.

По причині наведеного, господарським судом було винесено ухвалу від 17.01.2008р. про припинення провадження по причині відсутності предмету спору (а.с.16).

За період прострочення поставки товару з 05.11.2007р. по 08.11.2007р. відповідачем нараховано пеню в розмірі 11225 грн. 37 коп., яка позивачем не оскаржується.

Окрім цього, по результатам проведеної перевірки (Акт перевірки № 772/23-0/25553579 від 12.11.2009р.) відповідачем нараховано за період з 09.11.2007р. (день винесення ухвали господарським судом про порушення справи) по дня фактичного імпорту товару (тривалістю 44 днів) пеню в розмірі 123479 грн. 04 коп., у звязку з чим винесено оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій.

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що пеня як вид відповідальності за порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не передбачена положеннями ст.238 ГК України; різною є природа виникнення та підстави застосування зазначених видів відповідальності.

Також щодо розглядуваних правовідносин норми ГК України є загальними, а Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є спеціальним, через що останній має перевагу в застосуванні.

Між тим, такі висновки суду першої інстанції є невірними, оскільки вони не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і не відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Порушення резидентами термінів, передбачених ст.ст.1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (ст.4 наведеного Закону).

Відповідно до ст.238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Пеня за порушення встановлених ст.ст.1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено ст.4 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Відтак при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності резидента складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів свідчить про відсутність складу правопорушення.

З аналізу ч.1 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» вбачається, що стягнення пені за прострочення одержання резидентом виручки в іноземній валюті відбувається за порушення резидентами термінів, передбачених ст.ст.1 і 2 цього Закону. Тобто, підставою відповідальності резидента за порушення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є наявність у його діях факту правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було вжито усіх необхідних заходів для своєчасного повернення валютної виручки та поставки товару за імпортним контрактом № 367-01-07 від 01.08.2007р., зокрема, останній в найкоротші строки звернувся до господарського суду з позовом до фірми «INDEX-6» (Болгарія) про спонукання виконання умов контракту.

Тобто, з фактичних обставин справи вбачається, що позивач не лише виконав усі умови іноземного контракту, але і вжив усіх можливих від нього заходів спрямованих на попередження та уникнення правопорушення при здійсненні розрахунків у іноземній валюті, що свідчить про відсутність вини у його діях. У зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для застосування до позивача адміністративно-господарської санкції - пені за порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Окрім цього, із аналізу ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» убачається, що нею визначено відповідальність за порушення резидентами термінів, передбачених ст.ст.1 і 2 цього Закону та порядок вирішення пов'язаних з цим спорів у судовому порядку.

Разом з тим, у Законі України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» немає жодної норми, яка б передбачала нарахування пені у випадку виконання нерезидентом своїх обовязків по контракту та здійснення поставки на митну територію України у проміжок часу, а саме з моменту прийняття позову судом і до моменту винесення кінцевого рішення.

Частиною другою ст.58 Конституції України визначено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Отже, оскільки Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не передбачено відповідальності за добровільне виконання нерезидентом своїх обовязків за іноземним контрактом у період розгляду справи у господарському суді, підстав для застосування до резидента штрафних санкцій немає.

Окрім цього, колегія суддів вважає, що приймаючи рішення про нарахування пені, податковим органом не дотримані строки застосування адміністративно-господарських санкцій, які передбачені ст.250 ГК України, а саме останні можуть бути застосовані не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Згідно вказаної норми (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Наявними в матеріалах справи документами доведено, що порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті мало місце впродовж 09.11.2007р.-23.12.2007р., про вказане порушення податковий орган довідався 12.11.2009р. (тобто, по результатам проведеної перевірки), спірне рішення про застосування фінансових санкцій відповідач прийняв 19.11.2009р.

Наведені обставини свідчать про пропуск відповідачем строків можливого застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст.208 ГК України, до позивача; оскільки строки застосування адміністративно-господарських санкцій у розглядуваному випадку сплили (річний строк з момент вчинення правопорушення), тому не має правових підстав для застосування таких.

Таким чином, заявлений позов підлягає до задоволення, при цьому, виходячи із передбачених ст.162 КАС України повноважень суду при вирішенні адміністративної справи, спірне рішення ДПІ у Радехівському районі Львівської обл. № НОМЕР_1 від 19.11.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій слід визнати протиправним і скасувати.

При цьому, в порядку ст.94 КАС України також підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Галичина» задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2010р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Приватного акціонерного товариства «Галичина» задоволити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської обл. № НОМЕР_1 від 19.11.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Галичина» понесені судові витрати у розмірі 03 (три) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

ОСОБА_2