Постанова № 51886264, 28.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1297/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.,

Оксененка О.М.,

при секретарі: Агаркові Б.М.

розглянувши увідкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК-Сервіс» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК-Сервіс» до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управлінняДержавної фіскальної служби у Черкаськійобластіпро визнання протиправними таскасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АПК-Сервіс» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними проскасувати податкові повідомлення - рішення від 02.12.2014 року №0004022301 та №0003992301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 рокув задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу,в якій, посилаючись на необґрунтованість та незаконність судового рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. На обґрунтування апеляційної скарги наголошує, що дії відповідача щодо перевірки екологічного податку здійснювались без залучення Державної екологічної інспекції у Черкаській області, що свідчить про незаконність перевірки в цій частині та незаконність нарахувань по екологічному податку.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду. Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, тому фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню, з наступних підстав.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК-Сервіс" зареєстроване як юридична особа з 07.09.1998 (код ЄДРПОУ 30147343).

На підставі направлень та відповідно до наказіввід 07.10.2014 №1642, від 20.10.2014 №1708 посадові особи ДПІ у м.Черкасах провели планову виїзну перевірку дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, про щосклали акт від 14.11.2014 №446/23-01-22-01/30147343.

Висновками ата перевірки встановлено порушення позивачем, серед іншого, п.п. 242.1.1. п.242.1 ст.242, ст.243 Податкового Кодексу України, внаслідок чого позивач не нарахував та не сплатив екологічний податок за період з 01.01.11 до 31.12.13 на загальну суму 53594,32 грн. (у т.ч. за 1 кв. 2011 року - 3662,15грн., за 2 кв. 2011року - 827,16 грн., за 3 кв. 2011 року - 6789,34 грн., за 4 кв. 2011 року - 5726,42 грн., за 1 кв. 2012 року - 5476,89 грн., за 2 кв. 2012 року - 4010,46 грн., за 3 кв. 2012 року - 3190,09 грн., за 4 кв. 2012 року - 2215,61 грн., за 1 кв. 2013 року - 3729,56 грн., за 2 кв. 2013 року - 4123,92 грн., за 3 кв. 2013 року - 8695,35 грн., за 4 кв. 2013 року - 5147,35 грн., а також п.250.2 ст.250 ПК України.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.12.2014:№0004022301, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання за платежем "надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення" у сумі 1530,00грн., та №0003992301, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання за платежем "надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення" у сумі 52894,56грн. (42315,65грн. - основний платіж та 10578,91грн. - штрафна (фінансова) санкція).

Зазначені ППР є предметом цього позову.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,що він і довів суду, як суб»єкт владних повноважень.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України екологічний податок це загально державний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тим часово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Згідно з п. 240.1 ст. 240цьогоКодексу платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їхзасновників, під час провадження діяльності яких на територіїУкраїни і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема, розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (пп. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України, який згідно акту перевірки порушений позивачем).

Об'єктом та базою оподаткування екологічним податком згідно з п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України є:

- обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти;

- обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів;

- обсяги та видипалива, у тому числі виробленого з давальницької сировини, реалізованого або ввезеного на митну територію України податковими агентами, крім:

- обсягів палива вивезених з митної території України в митних режимах експорту або реекспорту та/або переробки на митній території України засвідчених належно оформленою митною декларацією;

- мазуту та пічного палива, що використовуються в процесі виробництва тепло- та електроенергії;

- обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

- обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомнихелектростанцій).

Відповідно до п.п.14.1.230 п.14.1 ст.14 ПК України стаціонарне джерело забруднення - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти.

Ставки екологічного податку, в залежності від об'єкту оподаткування (у тонах), визначені у ст.ст. 243 248 Податкового кодексу України у формі таблиці.

Обгрунтовуючи свої висновки, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача, що, оскільки, позивач є виробником сільськогосподарської продукції (зерна різних культур), пункти зерноскладів можуть вважатися стацінарними джерелами викидів забруднюючих речовин.

Разом з тим, такі висновки податкового органу під час перевірки зроблені без належного дослідження та врахування функцій, які виконують зернопункти, та без посилання на відповідне документальне підтвердження віднесення зерноскладу до стаціонарного джерела викидів забруднюючих речовин.

Як передбачено п.250.12 ст.250 Податкового кодексу України, контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщеннявідходів.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, відповідач самостійно визначив об»єкт оподаткування (який залежить, у тому числі, від обсягів та видів відходів), всупереч наведеним нормам Податкового кодексу України, без залучення до перевірки відповідних органів влади.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 04.06.2014 (справа №К/800/54655/13).

Статтею 19 КонституціїУкраїни встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, щопередбачені Конституцією та Законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що, ухвалюючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, і, відповідно до п.4 ст.202 КАС України, є підставою для її скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.41,94,195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю«АПК-Сервіс» - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю«АПК-Сервіс» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.12.2014:№0004022301 про збільшення позивачу розміру грошового зобов'язання за платежем "надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення" у сумі 1530,00грн., та №0003992301, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання за платежем "надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення" у сумі 52894,56грн. (42315,65грн. - основний платіж та 10578,91грн. - штрафна (фінансова) санкція).

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Л.В.Губська

Судді: Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.