Ухвала суду № 51886240, 28.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8884/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

28 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого Губської Л.В.

суддів Ісаєнко Ю.А.,

Оксененка О.М.

при секретарі Агаркові Б.М..

за участю: представника позивача Кравчук Н.В.,

представника відповідача Кальницької І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойшо Україна» про стягнення адміністративно-господарський санкцій -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойшо Україна» про стягнення адміністративно-господарський санкцій в сумі 151844,38 грн. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені 4251,52 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2015 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на підприємства, які використовують найману працю, покладено обов'язок самостійно здійснювати працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, що відповідачем не виконано. В свою чергу, державна служба зайнятості та інші органи лише мають сприяти працевлаштуванню інвалідів, а не забезпечувати виконання нормативу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та наведені у скарзі доводи, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, Фонд соціального захисту інвалідів, відповідно до п.1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266, є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України.

Згідно покладених на нього завдань, Фонд здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та за своєчасним перерахуванням сум адміністративно-господарських санкцій, що надходять від підприємств, за недодержання ними цього нормативу.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ойшо Україна» зареєстровано як юридична особа, включене до ЄДРПОУ, використовує найману працю.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 вказаного Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та покладається відповідальність за незабезпечення наведених нормативів на керівників відповідних підприємств.

Так, ч. 1 ст. 19 Закону визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 с січня 2007 року №70 на виконання вказаного Закону затверджено Порядок подання підприємствами . установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування.

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2014 року відповідач інформував Київський міський центр зайнятості про наявність вільних вакансій для інвалідів, подаючи звіт форми 3-ПН, проте, жодного інваліда для працевлаштування центром зайнятості до відповідача направлено не було.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Таким чином, виходячи з правового змісту вищенаведених норм законодавства, підприємство, самостійно забезпечує працевлаштування інвалідів за умови їх безпосереднього звернення до підприємства чи до державної служби зайнятості, при цьому, обов'язок підприємства по створенню робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування, в той час, як обов'язок по організації працевлаштування інвалідів та пошуку підходящої роботи для них, відповідно до ст. 9 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» та ст. 18-1 Законів України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», покладено на центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, державну службу зайнятості.

Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про неможливість покладення відповідальності на відповідача за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, оскільки ним вжито всі можливі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст виготовлено - 02.10.2015 р.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

.

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.