Ухвала суду № 51886162, 01.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14049/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

01 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Ткачук М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві про визнання дій незаконними та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 09 липня 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») 15 липня 2015 року звернулось з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання дій головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Кузьмишина Е.М. щодо винесення постанови про стягнення з АТ «Райффайзен Банк Аваль» виконавчого збору у розмірі 2 684,49 доларів США від 09 липня 2015 року незаконними та скасування постанови головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Кузьмишина Е.М. про стягнення з АТ «Райффайзен Банк Аваль» виконавчого збору у розмірі 2 684,49 доларів США від 09 липня 2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві 01 липня 2015 року відкрито виконавче провадження ВП № 47974434 (Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 47974434 від 01.07.2015 року) про стягнення з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»на користь ОСОБА_5 боргу в сумі 26844, 86 дол. США, пунктом другим вказаної постанови - Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» надано термін для самостійного виконання рішення суду - до 08.07.2015 рокувключно..

В подальшому, 09.07.2015 року державним виконавцем прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, якою постановлено стягнути з позивача виконавчий збір в сумі 2684, 49 дол. США.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої та другої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів, з дня надходження до нього виконавчого документа, виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до ст.27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно із частиною 1 ст.31 Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Супровідним листом від 01.07.2015 вих. № 1396/10 на адресу боржника та стягувача відповідачем було направлено постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП № 47974434 від 01.07.2015 для виконання та до відома відповідно.

Вказана постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 47974434 від 01.07.2015 надійшла на адресу Банку 06.07.2015 за вх. № 24443. Згідно наданої відповідачем інформації на офіційному сайті «Укрпошта» - «відстеження пересилання поштових відправлень» Банк постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 47974434 від 01.07.2015 отримав 06.07.2015 о 08 год. 14 хв.

07 липня 2015 року на адресу Відділу від позивача надійшли заяви про відкладення провадження виконавчих дій, та поновлення строку для самостійного виконання рішення, у зв'язку із несвоєчасним одержанням постанови про відкриття виконавчого провадження та про звернення до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, які зареєстровані відповідачем за вх. номерами, відповідно 9699 та 9698 від 07.07.2015.

Відповідно до ч. 1 ст.35 Закону, за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам .

Позивач зазначає, що відповідач не дотримався строків відправлення оскаржуваної постанови, оскільки на конверті стоїть штамп відділення поштового зв'язку про відправлення листа 03.07.2015 року, але у матеріалах справи немає ні зазначуваного конверта, ні його копії.

Окрім того Відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві був наданий реєстр поштових відправлень від 02.07.2015 року, де під порядковим номером 7 у стовбцях третьому та четвертому вірно вказана назва та адреса позивача, тому посилання ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про поручення державним виконавцем ст.. 6, п. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставними.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що боржник мав достатньо часу, три робочих дні: з 06.07.2015 по 08.07.2015 для самостійного виконання рішення суду.

09 липня 2015 року о 16:32:24 боржником в особі Полтавської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» здійснений SWIFT-переказ. Кошти в сумі 26 844,86 доларів США були перераховані на рахунок ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві.

Цього ж дня, Банк подав до канцелярії Відділу лист-повідомлення «Про самостійне виконання рішення суду та закінчення виконавчого провадження (ВП № 47974434)» (зареєстровано від 09.07.2015 за вх. № 9927). Але останнім днем самостійного виконання рішення було 08.07.2015 року, що зазначено у постанові про відкриття виконавчого провадження, тому 09 липня 2015 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Кузьмишиним Е.М. винесено Постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 2 684,49 дол. США.

Супровідним листом від 09.07.2015 вих. № 1396/10 на адресу боржника відповідачем було направлено постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 09.07.2015 для виконання, яка зареєстрована Банком за вх. № 25381 від 13.07.2015.

Отже, з аналізу зазначених правових норм вбачається, що перед початком дій щодо примусового виконання виконавчого документів, державний виконавець пересвідчитися, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження отримана боржником, та що строк визначений у постанові для добровільного виконання ще не закінчився, тому підстави для відкладення виконавчих дій відсутні.

Окрім цього, колелегія суддів відзначає, що чинними нормами спеціального закону стягнення виконавчого збору не залежить від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

На підставі п. 34 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» від 12.02.2015 № 191-VIII (далі - Закон № 191-VIII), норми якого набрали чинності 05.04.2015, статті 28, 41 та 46 Закону України «Про виконавче провадження» були викладені в редакції, відмінній від попередніх редакцій цього Закону.

Так, частина перша статті 28 Закону № 606-XIV (в редакції до 05.04.2015) не мала абзацу другого і складалась лише з одного абзацу, після внесення змін до спеціального закону згідно з Законом № 191-VIII (Закон № 606-XIV в редакції після 05.04.2015) частину першу статті 28 Закону № 606-XIV було доповнено абзацом другим наступного змісту: «Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.».

Оскільки норми щодо внесення змін до спеціального закону набули чинності 05.04.2015, а оскаржувана постанова винесена державним виконавцем 09.07.2015, суд вважає посилання позивача на висновки, викладені в постановах Верховного Суду України від 06.07.2015 (справа № 6-785цс15) та Вищого господарського суду України від 05.04.2012 (справа № 14/54), необґрунтованими, а отже, неприйнятними.

Колегія суддів, надавши оцінку вищезазначеним обставинам та нормам права, дійшла висновку, про відсутність ознак протиправності дій державного виконавця щодо невчасного направлення постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.07.2015 року позивачу та відсутність ознак передчасності винесення постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 09.07.2015 року.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Ухвали виготовлений 02 жовтня 2015 року)

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.