Постанова № 51885818, 15.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2196/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «АПТК» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року приватне підприємство «АПТК» (далі - Позивач, ПП «АПТК») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - Відповідач, Прилуцька ОДПІ) про:

- визнання протиправними дій Прилуцької ОДПІ щодо висновків, викладених в акті перевірки №268/22-38615098 від 05.06.2015 року про завищення ПП «АПТК» податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ТОВ «Комплекс Агромарс» за січень 2015 року на загальну суму ПДВ 688 943,00 грн., за лютий 2015 року на загальну суму ПДВ 62 592,00 грн.;

- визнання протиправними дій Відповідача щодо висновків, викладених в акті перевірки №268/22-38615098 від 05.06.2015 року про завищення 05.06.2015 року про завищення ПП «АПТК» податкового кредиту за січень 2015 року на загальну суму ПДВ 734 492,00 грн., у тому числі по взаємовідносинах з ТОВ «Дентал ЮА» в сумі 660 004,00 грн., ТОВ «Торіні» в сумі 74 488,00 грн.;

- зобов'язання Прилуцької ОДПІ відновити в базі «Аналітична система» ІС «Податковий блок» стан податкової звітності з ПДВ за січень-лютий 2015 року, який існував до проведення по особовому рахунку ПП «АПТК» висновків, викладених в акті перевірки №268/22-38615098 від 05.06.2015 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.08.2015 року позов задоволено частково - визнано протиправними дії Прилуцької ОДПІ щодо коригування задекларованих ПП «АПТК» податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ТОВ «Комплекс Агромарс» (код ЄДРПОУ 30160757) за січень 2015 року на загальну суму ПДВ 688 943,00 грн., за лютий 2015 року на загальну суму ПДВ 62 592,00 грн., та податкового кредиту за січень 2015 року на загальну суму ПДВ 734 492,00 грн., у тому числі по взаємовідносинах з ТОВ «Дентал ЮА» (код ЄДРПОУ 39374080) в сумі 660 004,00 грн., ТОВ «Торіні» (код ЄДРПОУ 39481209) в сумі 74 488,00 грн. та зобов'язано Відповідача відновити у базі «Аналітична система» ІС «Податковий блок» стан податкової звітності з ПДВ за січень - лютий 2015 року, який існував до проведення по особовому рахунку ПП «АПТК» висновків, викладених в акті перевірки №268/22-38615098 від 05.06.2015 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що викладені в акті перевірки висновки податкового органу жодним чином не порушують прав платника податків. Разом з тим, оскільки за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення Відповідачем не приймалися, підстави для зміни показників податкових зобов'язань з ПДВ в інформаційних системах були відсутні.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову у частині задоволених позовних вимог та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує на неповне дослідження судом всіх фактичних обставин справи та перевірку їх доказами, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились, а тому справа розглядалась за їх відсутності у відкритому судовому засіданні без фіксування останнього за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що на адресу Відповідача надійшов лист ГУ ДФС у Чернігівській області від 02.04.2015 року №1431/7/25-26-07-06/34, в якому зазначено, що на виконання вимог наказу ДФС від 05.09.2014 рок №110 ДСК «Про організацію комплексного відпрацювання податкових ризиків з ПДВ»» здійснено відпрацювання ПП «АПТК» (ЄДРПОУ 38615098) за січень 2015 року на підставі запиту на відпрацювання №4195/15-210 від 25.03.2015 року та листа №4525/7/25-16-15-211 від 31.03.2015 року. У ході відпрацювання встановлено, що за адресою: м. Прилуки, вул. Київська, 140б знаходиться ПП «АПТК», про що свідчить вивіска. Посадові особи даного підприємства відмовилися надавати будь-які пояснення аргументуючи відсутністю законних підстав для їх надання. У зв'язку з чим ГУ ДФС у Чернігівській області зроблено висновок, що у фінансово-господарській діяльності ПП «АПТК» вбачаються ознаки формування схемного кредиту.

На підставі викладеної у вказаному листі інформації Прилуцькою ОДПІ видано наказ від 02.06.2015 року №359 про проведення документальної позапланової перевірки ПП «АПТК» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Дентал ЮА», ТОВ «Торіні» за січень 2015 року у межах повноважень органів державної податкової служби, визначених ст. 20 Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного наказу Відповідачем було складені направлення на перевірку від 02.06.2015 року №317 та №318.

У червні 2015 року працівниками Прилуцької ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ПП «АПТК» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Дентал ЮА», ТОВ «Торіні» за січень 2015 року. У ході перевірки встановлено порушення Позивачем: п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання по ТОВ «Комплекс Агромарс» за січень 2015 року на загальну суму ПД 688 943,00 грн., за лютий 2015 року на загальну суму ПДВ 62 592,00 грн.; п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит за січень 2015 року на загальну суму ПДВ 734 492,00 грн., у тому числі по взаємовідносинах з ТОВ «Дентал ЮА» в сумі 660 004,00 грн., ТОВ «Торіні» в сумі 74 488,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 05.06.2015 року №268/22-38615098.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 20, 54, 75, 78, 85, 86 Податкового кодексу України, а також затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, і затверджених наказом ДФС України від 31.07.2014 року №22 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, прийшов до висновку, що оскільки висновки акту перевірки безпосередньо не порушують права, свободи та інтереси Позивача, підстави для задоволення позову у вказаній частині відсутні. Разом з тим, оскільки податкові повідомлення-рішення Відповідачем не приймались, а дії по зменшенню задекларованих зобов'язань та податкового кредиту призвели до негативних правових наслідків, позовні вимоги в частині відновлення показників ПДВ в АІС «Податковий блок» є обґрунтованими.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може повністю погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом, а також для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно п. 73.3 ст. 73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Приписи п. 75.1 ст. 75 ПК України визначають, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Отже, зі змісту наведеної статті вбачається, що документальна перевірка може бути плановою або позаплановою, а також виїзною чи невиїзною.

Згідно пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

При цьому, пунктом 79.1 ст. 79 Податкового кодексу імперативно визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 78.4 ст. 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Тобто, для виникнення у податкового органу права на проведення документальної позапланової перевірки за пунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України необхідна обов'язкова наявність таких умов у сукупності:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби,

- якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому, на думку колегії суддів, лише виявлення за наслідками перевірки інших платників податків або отримання податкової інформації про можливі порушення платником податків податкового законодавства не може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки за умови, якщо платник податків надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу ДФС.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, дії податкового органу щодо проведення перевірки Позивачем у встановленому законодавством порядку не оскаржувалися.

У зв'язку з цим колегією суддів враховується, що відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно п. 5 глави 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 (далі - Порядок №984) за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 6 глави 1 Порядку №984 визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

У свою чергу, висновки, викладені в акті податкової перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.

Натомість висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, акти перевірки не порушують права платників податків безвідносно до змісту таких актів, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовів щодо протиправності актів перевірки, а так само дій щодо включення до актів перевірки будь-яких даних (незалежно від того, яким чином сформульовані відповідні позовні вимоги).

Системний аналіз наведених норма дає підстави для висновку, що акт перевірки не відповідає ознакам акта індивідуальної дії. Такий акт призначений для оформлення результатів податкової перевірки та є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки з приводу відповідності поведінки платника у сфері податкових правовідносин вимогам чинного законодавства. Акт перевірки має констатуючий, а не владно-зобов'язуючий характер, позаяк не містить обов'язкових приписів, розпоряджень, що породжують юридичні наслідки для платника.

Аналогічна позиція випливає зі змісту постанови Верховного Суду України від 09.12.2014 року у справі №21-511а14, постанов Вищого адміністративного суду України від 20.05.2015 року у справі № К/800/53884/14 та від 24.06.2015 року у справі №К/800/40814/13.

Таким чином, враховуючи те, що Позивачем фактично оскаржувались саме дії фахівців Прилуцької ОДПІ щодо включення до акта перевірки висновків про правильність формування податкових зобов'язань, а також те, що ТОВ «АПТК» не оскаржувались ані дії податкового органу щодо проведення зазначеної позапланової перевірки, ані рішення, які стали підставою для такої перевірки, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову у вказаній частині.

Разом з цим, оцінюючи доводи Апелянта щодо необґрунтованості висновків суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання Відповідача вилучити з бази даних інформацію, внесену на підставі акту перевірки, а також вихід за межі позовних вимог та визнання протиправними дій Прилуцької ОДПІ щодо коригування в базі «Аналітична система» ІС «Податковий блок» показників податкової звітності та колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Згідно ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Приписи пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України визначають, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

При цьому положеннями пункту 74.1 ст. 74 Податкового кодексу передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Як вже було зазначено раніше, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку звірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Крім того, судовою колегією враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Так, в постанові Верховного Суду України від 09.12.2014 року у справі №21-511а14 зазначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Таким чином, враховуючи, що Позивачем не оскаржувалися дії податкового органу щодо проведення перевірки, а підстави для визнання протиправними дій Прилуцької ОДПІ щодо викладення в акті перевірки висновків відсутні, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправними дій та зобов'язання виключити з баз даних інформацію, внесену на підставі такого акту, є обґрунтованими.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було допущено порушення норм матеріального та процесуального права при вирішені питання щодо необхідності зобов'язання Прилуцької ОДПІ відновлення в інформаційних системах показників, які містилися до внесення інформації на підставі акту від 05.06.2015 року №268/22-38615098, у зв'язку з цим вважає за необхідне апеляційну скаргу Відповідача задовольнити, а постанову суду - скасувати в частині задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального та процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити повністю, а постанову суду - скасувати в частині.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області - задовольнити повністю.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року - скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

У решті постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «АПТК» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.