Постанова № 51885773, 10.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8150/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аплінк» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аплінк» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 липня 2015 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ТОВ «Аплінк», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Аплінк» з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Укроптпром» за період з 01 серпня 2013 року по 31 серпня 2013 року, ПП «Ажур-К» за період з 01 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2013 року, ТОВ «Росс-Сталь» за період з 01 жовтня 2013 року по 31 грудня 2013 року, ТОВ «Аленгрос» за період з 01 січня 2014 року по 30 квітня 2014 року, ТОВ «Тарма груп» за період 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року, ТОВ «Декос Альянс» за період з 01 липня 2011 року по 31 січня 2012 року, за результатами якої складено акт № 6440/26-56-22-03-09/33639067 від 05 листопада 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Аплінк» вимог п. п. 138.1.1. п. 138.1, п. 138.4 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 287 010, 00 грн.; п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 446 877, 00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0008282203 від 27 листопада 2014 року, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на прибуток у розмірі 229 704,00 грн., у тому числі: 201 105,00 грн. - основний платіж, 28 599,00 - штрафні (фінансові) санкції;

№0008292203 від 27 листопада 2014 року, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у розмірі 434 721,00 грн. - основний платіж, у тому числі: 347 777,00 грн. та 86 944,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

№0000602204 від 12 лютого 2015 року, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на прибуток у розмірі 85 905, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач мав фінансово-господарську діяльність з ТОВ «Декос Альянс» за договором №001 від 01 липня 2011 року; ТОВ «Укроптпром» за договором № 01/07 від 01 липня 2013 року; ТОВ «Росс-Сталь» за договором № 01/10/2013 від 01 жовтня 2013 року; ТОВ «Аленгрос» за договором № 01/01/2014 від 01 січня 2014 року; ТОВ «Тарма груп» за договором № 03/06/2014 від 03 червня 2014 року та ПП «Ажур-К».

На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договорів; актів приймання-здачі робіт за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди, зареєстровані в Реєстрі податкових накладних; платіжних доручень за відповідні періоди.

Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України - платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Згідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» - якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення договору та в період його виконання відомості в Єдиному державному реєстрі з приводу реєстрації як позивача, так і його контрагентів були чинні. Крім того, вказані особи були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Також податковий орган зазначав про порушення позивачем ст. ст. 202, 203, 215, 216 ЦК України.

У зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Дії, вчинені у межах нікчемного правочину, не можна вважати господарськими операціями, оскільки зазначений правочин не створює інших юридичних наслідків, окрім пов'язаних з його недійсністю.

Як вбачається з матеріалів справи, договори, які укладені між позивачем та ТОВ «Укроптпром», ПП «Ажур-К», ТОВ «Росс-Сталь», ТОВ «Аленгрос», ТОВ «Тарма груп» ТОВ «Декос Альянс», не визнані судом недійсними, їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаного правочину, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за таким договором.

Крім того, відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Відповідно до Інформа ційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01 листопада 2011 року - сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вба чається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях плат ника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактич но здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування подат кового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність господарських відносин ТОВ «Аплінк» з ТОВ «Укроптпром», ПП «Ажур-К», ТОВ «Росс-Сталь», ТОВ «Аленгрос», ТОВ «Тарма груп» ТОВ «Декос Альянс» підтверджується належним чином укладеними договорами, актами приймання-здачі робіт, податковими накладними, що підтверджують факт виконання робіт, та банківськими виписками про перерахування коштів за виконані роботи, що повністю відповідає умовам договору та підтверджує направлення викладених у зазначених договорах правочинів на реальне настання правових наслідків.

Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, а тому в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку є первинними документами та підтверджують факт реальності господарської операції.

Колегія суддів не приймає до уваги акти ДПІ у м. Рівному Рівненської області № 155/17-16-22-01/38756293 від 11 квітня 2014 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Укроптпром»», № №156/17-16-22-01/324/1420 від 11 квітня 2014 року та № 366/17-16-22-01/32471420 від 04 червня 2014 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Росс-Сталь»», № 367/17-16-22-01/32354843 від 04 червня 2014 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Ажур-К»», № 365/17-16-22-01/38930834 від 03 червня 2014 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Аленгрос»»; ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 28/23-10/37505731 від 26 січня 2012 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Декос Альянс», оскільки в них не досліджувались поставка товару та правильність формування показників податкової звітності.

Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року у справі № 826/17543/14 за позовом TOB «Тарма Груп» до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, яким позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, які полягають в зміні в електронній базі даних Автоматизована інформаційна система «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані TOB «Тарма Груп» за період 01 червня 2014 року по 31 липня 2014 року, на підставі Акту № 2553/26-55-22-09/39184734 від 22 серпня 2014 року.

Зобов'язано ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відобразити в електронній базі даних Автоматизована інформаційна система «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих TOB «Тарма Груп» за період 01 червня 2014 року по 31 липня 2014 року, які були змінені на підставі акту № 2553/26-55-22-09/39184734 від 22 серпня 2014 року.

Також не заслуговують на увагу посилання податкового органу на акт № 2553/26-55-22-09/39184734 від 22 серпня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Тарма груп» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01 червня 2014 року по 31 липня 2014 року», оскільки відповідно до п. 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22 квітня 2011 року - у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.

Колегія суддів також звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Згідно до ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аплінк» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 липня 2015 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аплінк» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0008282203, № 0008292203 від 27 листопада 2014 року, № 0000602204 від 12 лютого 2015 року, винесене Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст постанови виготовлений 15 вересня 2015 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.