Ухвала суду № 51885678, 10.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7745/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підйомні машини» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2015 року, адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 0001222205 від 25 лютого 2015 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Підйомні машини» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Ліга-Ком» та ТОВ «Будівельна Компанія «Форум Інвест» за період з 01 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року, за результатами якої складено акт № 67/26-54-22-02-10/37653944 від 23 січня 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Підйомні машини» вимог п. п. 44.1, 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість за серпень 2014 року на суму 187 667, 00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Оболонському районі головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001222205 25 лютого 2015 року, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у розмірі 234 583, 75 грн., у тому числі: 187 667, 00 грн. - основний платіж, 46 916, 75 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Підйомні машини» (покупець) та ТОВ «Ліга-Ком» (постачальник) укладено типові договори поставки № 32 від 04 липня 2014 року та № 33 від 07 липня 2014 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця продукцію (а саме «Строп 8-4СЦ-10-М-1500» та «Канат СВ 13.00 DIN 3071»), а покупець зобов'язується прийняти її та оплатити.

Крім того, між ТОВ «Підйомні машини» (замовник) та ТОВ «Будівельна Компанія «Форум Інвест» (виконавець) укладено договір надання послуг № 5 від 05 червня 2014 року, відповідно до якого виконавець зобов'язується надати послуги замовнику з періодичного технічного обслуговування вантажопіднімальної будівельної техніки виконавця - баштових кранів, фасадних та щоглових підйомників виробництва «Potaine» Alimak Hek, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги.

Виконання умов вищезазначених договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій, наявності ділової та економічної доцільності підтверджується: договорами поставки № 32 від 04 липня 2014 року та № 33 від 07 липня 2014 року; податковими та видатковими накладними; штатним розписом позивача; податковою декларацією з податку на додану вартість ТОВ «Ліга-Ком» за серпень 2014 року; заявками на постачання товарів; подорожніми листами; замовленнями на технічне обслуговування; договорами надання послуг № 5 від 05 червня 2014 року; актами здачі-прийняття робіт; податковою накладноою; оборотно-сальдовими відомостями; доказами наявності орендованих приміщень для зберігання механізмів (договір оренди, акт приймання-передачі); паспортами баштових кранів та інших механізмів із інформацією щодо їх місцезнаходження.

Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну

територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому

числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких

активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної

діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі

отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами

оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в, оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.4., 201.6. ст. 201 ПК України - податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання договорів підтверджується вищезазначеними матеріалами справи .

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, надані позивачем документи у своїй сукупності свідчать про фактичний рух активів на підприємстві із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності ТОВ «Підйомні машини».

Як вбачається з акту перевірки, позиція контролюючого органу щодо заниження позивачем податкового зобов'язання ґрунтується на дефектності первинних документів, на підставі яких сформовано дані податкового обліку позивача.

Між тим, колегія суддів з доводи апелянта не приймає до уваги, оскільки податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит містять всі обов'язкові реквізити, визначені статтею 201 Податкового кодексу України, зауважень щодо них у відповідача не виникло.

Доводи відповідача щодо відсутності у видаткових накладних місця складення документу не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, адже відповідний реквізит видаткові накладні містять.

Слід зазначити, що позиція контролюючого органу щодо відсутності реальних господарських взаємовідносин позивача з його контрагентами ґрунтується виключно на припущеннях, оскільки під час судового розгляду справи відповідачем не надано суду ані доказів порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких правовідносин, ані податкової інформації по контрагентах, з якої би вбачалось ухилення останніх від оподаткування, відсутність трудових та виробничих ресурсів для впровадження господарської діяльності.

Надані позивачем первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16 липня 1999 року та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року , та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Колегія суддів також звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 15 вересня 2015 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.