Рішення № 5188562, 27.03.2008, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа №2-986/08

РІШЕННЯ

Іменем України

27 березня 2008 року Рівненський міський суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді - Музичук Н.Ю.

при секретарі - Поліщук С. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, -

встановив:

В жовтні 2007 року в Рівненський міський суд надійшов позовом ЗАТ „Сирахова компанія „Українська страхова група" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в розмірі 1846, 26 грн., заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу.

В позовній заяві зазначалось, що 18.12.2006 року між позивачем та ОСОБА_2 укладений договір добровільного страхування наземних ТЗ, предметом якого є автомобіль НОМЕР_1. 25 Березня 2007 року на вул. Дорошенка м. Рівне сталася ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля „Ніссан" д.нВК2609АН під керуванням відповідача. Згідно довідки ВДАІ та постанови Рівненського міського суду, причиною ДТП стало порушення п.п.10.1 і 10.3 Правил дорожнього руху відповідачем. 25 Березня ОСОБА_2 звернувся із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування у зв'язку із ДТП та надав усі необхідні документи. 17Квітня 2007 року позивачем на підставі рахунку-фактури №ПП-000Е153 від 28.03.2007 року було складено страховий акт №4755Т та розрахунок страхового відшкодування до нього на вказану позовом суму, яке виплачене за платіжним дорученням № 1723 від від 20.04.2007 року. В порядку ст. ст. 1191, 993 ЦК України, просять стягнути зазначену суму із відповідача, як особи відповідальної за завдані збитки.

Згідно наданих суду письмових заперечень представника відповідача, останній не визнає позовні вимоги та просить відмовити в їх задоволенні з наступних підстав: вважає, що страховий договір позивача із ОСОБА_2 від 18.12.2006 року не набрав чинності; до матеріалів справи долучено рахунку-фактури №ПП-000Е153 від 28.03.2007 року, з якої вбачається, що ремонтні роботи проводились не спеціалізованою, сертифікованою організацією обслуговування автомобілів встановлених марок; акт огляду пошкодженого ТЗ складений із грубим порушенням встановленого порядку, без участі відповідача, експерта, із включенням деталей, що не мають відношення до ДТП; будь-яких повідомлень щодо добровільного відшкодування суми відповідачу не направлялось.

Представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в суді. Додатково пояснив, що порушення умов договору добровільного страхування наземних ТЗ від 18.12.2006 року, порядку проведення огляду, оцінки, визначення суми страхового відшкодування позивачем не було допущено. У відповідності до п.5.3.4 Договору, передбачене право позивача на залучення експерта, а участь заподіювача шкоди в огляді ТЗ не передбачена. Ремонт предмету страїхування проводився ПП ОСОБА_3, де проводиться якісний ремонт, середньо ринкові ціни, з якою позивач систематично співпрацює. Розмір страхового відшкодування відповідає сумі відновлювального ремонту, відповідно до акту виконаних робіт від 18.04.2007 року. Вважає позовні вимоги доведеними, просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача підтримав свої заперечення в судовому засіданні. Додатково пояснив, що не оспорюючи вину відповідача у вчиненні ДТП, він не

погоджується із сумою страхового відшкодування, як такою, що відповідає сумі заподіяного внаслідок ДТП матеріального збитку. Вважає, що такий збиток не повинен перевищувати 1тис. грн. Такі вимоги на суму 1846 грн. до відповідача вважає безпідставними. Не заперечує проти задоволення позовних вимог в розмірі 1000 грн.

Оцінюючи пояснення учасників цивільного процесу, долучені надані в справі докази, в тому числі показання свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3, встановлені обставини в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення за таких підстав.

Сукупністю досліджених в справі доказів, які визнаються судом достовірними, підтверджується, що 25 Березня 2007 року на вул. Дорошенка м. Рівне сталася ДТП за участю автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля „Ніссан" д.нВК2609АН під керуванням відповідача, внаслідок якого транспортному засобу „ІЖ 2717590", д.н.НОМЕР_3, спричинені механічні пошкодження у вигляді деформації правої сторони вантажного відсіку та правої частини заднього бампера, що стверджується довідкою ВДАФ форми додатку №2 та актом огляду пошкодженого ТЗ /дефектною відомістю/ ЗАТ „СК "Українська страхова група". Згідно довідки ВДАІ та постанови судді Рівненського міського суду від 19.04.2007 року в справі №316633/07, причиною цього ДТП стало порушення п.п.10.1 і 10.3 Правил дорожнього руху відповідачем ОСОБА_1, як учасником ДТП, котрий притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України у вигляді штрафу 17 грн., що представником відповідача не оспорюється в суді.

На підставі договору добровільного страхування наземних ТЗ, предметом якого є автомобіль НОМЕР_1. від 18.12.2006 року між позивачем та ОСОБА_2, сторок дії якого визначається за змістом договору 19.12.2006 року, ОСОБА_2 правомірно 26.03.2007 року звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування у зв'язку із ДТП та надав усі необхідні для цього документи. Після чого за рекомендацією позивача ОСОБА_2 звернувся до ПП ОСОБА_3., де одержав рахунок-фактуру №ПП-ОООЕ153 від 28.03.2007 року на суму 1846, 26 грн., який був погоджений комісією позивача, на підставі якого складений страховий акт та самостійно розрахована сума страхового відшкодування, що відповідає П.5..3.4 страхового договору. Після проведеного ремонту автомобіля НОМЕР_4, 2006 року випуску, та надання акту виконаних робіт ПП ОСОБА_3 від 18.04.2007 року на суму 1846, 26 грн., платіжним дорученням №1723 від 20.04.2007 року вказана сума страхового відшкодування перерахована на ім'я ПП ОСОБА_3 із зазначеним відповідним призначенням платежу.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 підтвердив вищезазначені обставини, в тому числі перерахування страхового відшкодування за проведений ПП ОСОБА_3 відновлювальний ремонт його автомобіля. При цьому вказав, що акт огляду ТЗ складався при свідках, підтверджує його достовірність в суді, він сам звертався з приводу ремонту в інші підприємства, де йому виставляли більшу ніж ПП ОСОБА_3 вартість ремонту, на відшкодування якої позивач не погоджувався. Сертифікована станція продавець „АІС" не має технічних умов для ремонту пошкоджень автомобіля після ДТП.

Свідок ОСОБА_3 підтвердила зазначені встановлені обставини. Показала, що на підприємстві наявний затверджений прейскурант розцінок, вони співпрацюють із позивачем, розцінки погоджуються клієнтом і СК прозоро та відкрито, мають середньоринкові ціни по регіону, такі ціни є незмінними протягом останніх п'яти років. Оцінка ремонту проведена подетально, станція має всі дозволи на проведення відповідної діяльності, кузовний ремонт не сертифікується, ліцензованого ремонтного підприємства від виробника на автомобіль „ІЖ 2717590" в місті Рівне немає. Не переконана в тому, що збереглись будь-які інші дані щодо даного ремонту, окрім наданих суду.

У відповідності до положень ст. 1187 ч.2 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка правомірно володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно положень ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги /регресу/ до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України „Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Оцінюючи вищенаведені встановлені судом на підставі досліджених доказів обставини у відповідності до положень чинного законодавства, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог. Розмір страхового відшкодування об'єктивно підтверджений в судовому засіданні дослідженими належними, допустимими доказами, в тому числі показаннями свідків, вважається обґрунтованим і доведеним, а заперечення відповідача щодо завищення такого розміру є безпідставними, не підтвердженими ні в який спосіб.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги таким, що підлягають до повного задоволення на суму 1846, 26 грн. Судові витрати, пов"язані із отриманням сплатою судового збору та витрат ІТЗ на суму 81 грн. підтверджені документально, при задоволенні позову, відповідно до положень ст. ст. 79, 88 ЦПК України, підлягають до присудження їх з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного, ст. ст. 993, 1187, 1191 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213-215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України, суд-

вирішив:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», розрахунковий рахунок 265044691 у ВАТ АБ «Укргазбанк» МФО 320478, ЄДРПОУ 30859524, кошти в сумі 1846, 26 грн. на відшкодування страхової суми в порядку регресу та 81 грн. на відшкодування судових витрат, а всього 1927 гривень 26 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в двадцятиденний після подачі заяви строк апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк встановлений для подання цієї заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.