Постанова № 51885549, 03.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/437/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Степанюка А.Г., Шурка О.І., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, за участю Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про скасування Рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Третьою особою - ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а Постанову суду першої інстанції в її резолютивній частині - змінити з наступних підстав.

Як вбачається зі Свідоцтва про право власності на житло від 23 липня 2008 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.12-13), квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 дійсно належала на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності гр. ОСОБА_7 та члену її сім'ї ОСОБА_3 в рівних частках.

Рішенням Відповідача - Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна «Про державну реєстрацію прав» від 04 серпня 2011 року, копія якого також наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.103), за Третьою особою - ОСОБА_5 зареєстровано право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначене Рішення прийнято на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 26 липня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зіненком Н.Л. та зареєстрованого в реєстрі за №848, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1. а.с. 107-110), укладеного між Позивачем, який діяв за себе та від імені ОСОБА_9 на підставі довіреності, як Продавцем та ОСОБА_5, як Покупцем.

А як вбачається з Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно №10956 від 09.01.2013 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 228-229), Рішенням Відповідача - Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна «Про державну реєстрацію прав» від 12 вересня 2012 року за Третьою особою - ОСОБА_4 зареєстровано право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначене Рішення прийнято Відповідачем - Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 10 вересня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кащуком В.О. та зареєстрованого в реєстрі за №3227, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1. а.с. 115-116), укладеного між ОСОБА_5, як Продавцем, та ОСОБА_4, як Покупцем.

При цьому, Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 12 вересня 2013 року у справі №760/7742/13-ц, залишеним без змін Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 03 червня 2015 року, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_4 про визнання договору недійсним, позов задоволено; визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_3, який діяв за себе та від імені ОСОБА_7, та ОСОБА_5 26 липня 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зіненко Наталією Леонідівною.

Відповідно до п. 1.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року 37/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №157/6445 (надалі - Тимчасове положення), який діяв на час прийняття оскаржених Позивачем Рішень Відповідача, державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно з п.п. 2.1. та 2.2. зазначеного Тимчасового положення, для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1; заява про державну реєстрацію прав подається реєстратору того БТІ, яке здійснює свою діяльність відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій розташований об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації. До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.

Відповідно до п. 3.4. цього Тимчасового положення, за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в ній; у своїх діях реєстратор БТІ керується законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, Третіми особами - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 при здійсненні реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно надано Відповідачу - Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна всі, передбачені чинним на той час законодавством, документи, а саме: Заяви про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, Договори купівлі-продажу квартири та Квитанції, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, копії яких наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с. 104-110, 112-116).

А згідно з частинами першою та другою ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV (надалі - Закон №1952-IV), систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав); держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до ст. 26 Закону №1952-IV, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

А згідно з п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141, зокрема державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; у разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 р., за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав; у результаті внесення записів про скасування державної реєстрації прав у відповідному розділі Державного реєстру прав державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав; у разі коли внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється щодо державної реєстрації переходу чи припинення речових прав, державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав та поновлює записи про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, що існували до проведення державної реєстрації прав; у разі коли внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється щодо державної реєстрації прав на об'єкт нерухомого майна, який поділено чи частку з якого виділено, або на об'єкти нерухомого майна, що об'єднано, державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав та відкриває закритий (закриті) розділ (розділи) Державного реєстру прав та відповідну (відповідні) реєстраційну (реєстраційні) справу (справи) на підставі прийнятого ним рішення про відкриття закритого розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, оскільки Договір купівлі-продажу квартири від 26.07.2011 року, який був підставою для прийняття Відповідачем Рішення від 04 серпня 2011 року про реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за Третьою особою - ОСОБА_5 та у подальшому на підставі якого ним за Договором купівлі-продажу квартири від 10.09.2012 року відчужено зазначене нерухоме майно на користь ОСОБА_4, яким у свою чергу відповідно до Рішення Відповідача від 12.09.2012 року зареєстровано право власності на це нерухоме майно, визнано у судовому порядку недійсним, оскаржені Позивачем Рішення Відповідача - Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Предметом адміністративного позову в даній справі є скасування оскаржених Позивачем Рішень Відповідача, а відповідно до п. 1 частини другої ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і його скасування, тобто, скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком саме визнання його протиправним, у зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про необхідність виходу для повного захисту інтересів Позивача за межі позовних вимог та визнання оскаржених Позивачем Рішень Відповідача протиправними і їх скасування.

Згідно зі ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є, зокрема правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, в зв'язку з чим, Постанова суду першої інстанції в її резолютивній частині змінюється.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2015 року в її резолютивній частині змінити, замінити в її другому та третьому абзацах фразу «Скасувати» на «Визнати протиправним і скасувати».

В іншій частині Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Степанюк А.Г.

Шурко О.І

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Степанюк А.Г.

Шурко О.І.