Постанова № 51885526, 27.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2905/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Степанюка А.Г., Шурка О.І., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області, ОСОБА_2 на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області, Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про стягнення середнього заробітку за час затримки,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Сторонами подано апеляційні скарги, в яких Позивач просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю; Відповідач - судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно з частиною першою ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, в апеляційному порядку переглядається судове рішення лише в частині, яка стала підставою для звернення з апеляційними скаргами.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково, а Постанову суду першої інстанції - в її резолютивній частині змінити з наступних підстав.

Наказом Голови комісії з проведення реорганізації ДПА в Чернігівській області, Голови ДПС у Чернігівській області "Про звільнення ОСОБА_2" від 31 січня 2012 року №14-о, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.16), капітана податкової міліції ОСОБА_2 (М-239813), старшого інспектора відділення оперативного реагування штабу відділу податкової міліції Чернігівської МДПІ звільнено із займаної посади та з органів податкової міліції за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року у справі №2а/2570/1631/2012 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової служби у Чернігівській області, Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити певні дії, апеляційну скаргу задоволено частково; Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року скасовано; адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково; визнано протиправними дії Державної податкової служби у Чернігівській області та Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за повні 11 років; зобов'язано Державну податкову службу у Чернігівській області та Чернігівську міжрайонну державну податкову інспекцію Чернігівської області Державної податкової служби нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за повні 11 років; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Як вбачається з Повідомлення №4 (а.с.Т.1, а.с.116) та не заперечується Сторонами, на виконання зазначеного судового рішення 02 липня 2013 року поштовим переказом Позивачем отримано 17824,13 грн. суми одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби.

Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сумм; в разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

А згідно зі ст. 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку; при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 7 листопада 2007 року №1294, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Як зазначено в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30 жовтня 2014 року у даній справі, одноразова грошова допомога при звільненні є складовою до грошового забезпечення Позивача та в розумінні ст. 117 Кодексу законів про працю України належною для виплати працівнику сумою, після виплати якої роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої зазначеною правовою нормою, а саме, виплати середнього заробітку за час її затримки.

Таким чином, Позивач має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки виплати грошової допомоги.

Відповідно до п. 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (надалі - Порядок №100), нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

А згідно з п. 2 розділу 2 Порядку №100, зокрема у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до пп. 2.27. п. 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за №10, днем звільнення вважається останній день роботи.

Згідно зі ст. 47 Кодексу законів про працю України, зокрема обов'язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Таким чином, останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата Позивачу є листопад та грудень 2011 року.

Відповідно до п. 8 Порядку №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

На виконання Ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року, Відповідачем - Чернігівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області надано Довідку про середню заробітну плату Позивача за період листопад 2011 року - грудень 2011 року.

Як вбачається з зазначеної Довідки, Позивачем за період листопад 2011 року - грудень 2011 року фактично відпрацьовано 44 дні (22 дні у листопаді 2011 року + 22 дні у грудні 2011 року). Загальна сума нарахованої Відповідачем заробітної плати Позивачу за зазначений період складає 6155,93 грн. (2680,95 грн. за листопад 2011 року + 3474,98 грн. за грудень 2011 року). Таким чином, середньоденна заробітна плата Позивача за період листопад 2011 року - грудень 2011 року становить 139,91 грн. (6155,93 : 44).

При задоволенні адміністративного позову щодо зобов'язання проведення розрахунку та виплати Позивачу середнього заробітку за весь час затримки суд першої інстанції мав навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд мав визначити зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів.

Днем фактичного розрахунку Відповідача з Позивачем є 02 липня 2013 року, у зв'язку з чим Відповідач має виплатити Позивачу його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період з 01 лютого 2012 року по 01 липня 2013 року (374 дні) у сумі 52326,34 грн. (374 х 139,91) з урахуванням податків та страхових внесків, які підлягають стягненню.

Колегія суддів не погоджується з Позивачем щодо нарахування йому та стягнення, відповідно до п. 10 Порядку №100, підвищення, оскільки посаду, яку обіймав Позивач під час його роботи, з лютого 2012 року ліквідовано у зв'язку з реорганізацією, тобто підвищення тарифних ставок і посадових окладів не здійснювалось.

Крім того, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що зобов'язання подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення згідно зі ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України є правом, а не обов'язком суду, у зв'язку з чим, підстави для зобов'язання Відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення відсутні.

Згідно зі ст.201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є, зокрема правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, в зв'язку з чим, Постанова суду першої інстанції в її резолютивній частині змінюється.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області залишити без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року в її резолютивній частині змінити. В абзаці другому замість фрази «згідно вимог чинного законодавства України» зазначити « 52326,34 грн. суми середнього заробітку за час затримки виплати грошової допомоги».

В іншій частині Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанову складено у повному обсязі 27.08.2015 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Степанюк А.Г.

Шурко О.І.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Степанюк А.Г.

Шурко О.І.