Ухвала суду № 51885251, 08.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7080/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

"08" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Беспалова О.О.

суддів Федорової Г.Г., Вівдиченко Т.Р.,

при секретарі Кропивному Є.В.

за участю представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Броварської об"єднаної державної податкової інспекції на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до Броварської об"єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року позовні вимоги позивача було задоволено в повному обсязі.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, осіб, що з"явились, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягє залишенню без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Позивач звернувся до суду та зазначив, що в акті перевірки відповідач не навів жодних підстав та причин на підтвердження того, що виплата на користь нерезидента, здійснена товариством за договором уступки прав вимоги в сумі 478 745, 81 дол. США є виплатою процентів, в розумінні цього терміну.

З матеріалів справи вбачається, що 11.01.2010р. працівниками Броварської об'єднаної державної податкової інспекції на підставі направлення № 1425/22-00 від 06.11.2009 року було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Кредитні ініціативи" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.09.2007 р. по 30.06.2009 р.

За результатами перевірки складений акт від 11.01.2010 р. № 1/22-00/35326253 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Кредитні ініціативи" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.09.2007 року по 30.06.2009 року.

Як зазначено в акті перевірки в перевіреному періоді позивачем придбано право грошових вимог до третіх осіб (фізичні та юридичні особи). Для обслуговування даних вимог (забезпечення погашення заборгованності) товариством укладено договір з ТОВ "Еколл" від 27.09.2007 року. Відповідно до умов вказаного договору ТОВ "Еколл" отримувало винагороду у вигляді відсотків від суми, яка надійшла на банківські рахунки позивача від боржника за рахунок проведених ТОВ "Еколл" заходів. Обсяги погашення заборгованості третіх осіб відображались ТОВ "Еколл" в актах наданих послуг. Відповідно до актів наданих послуг ТОВ "Еколл" за 3-й квартал 2008 р. забезпечено погашення заборгованості третіми особами в сумі 3920595,3 грн. В бухгалтерському обліку позивача надходження від боржника відображається на рахунку 37710 "Розрахунки з іншими дебіторами". За 3-й квартал 2008 року на рахунку відображені надходження в сумі 3920595,3 грн., в зв'язку з чим перевіркою зроблено висновок, що всі надходження від боржників забезпечено за рахунок здійсненних заходів ТОВ "Еколл".

В суді першої інстанції встановлено, що в акті перевірки зазначено, що крім того, для обслуговування грошових вимог третіх осіб позивачем укладено ряд договорів з фізичними особами-підприємцями. Відповідно до умов таких договорів повіреним надається право на вчинення наступних дій: представництво інтересів позивача перед особами-боржниками з питань, пов'язаних зі стягненням заборгованості, що вникла перед третіми особами, з якими у довірителя укладено відповідні договори зі стягнення заборгованості. Повірений має право на плату за виконання доручення, яка включає в себе винагороду та компенсацію всіх понесених ним витрат. Винагорода повіреного сплачується один раз на місяць в сумі вказаній у відповідному акті прийому-передачі послуг, підписаному сторонами. В актах прийому-передачі послуг визначено, що повіреним вчинено комплекс юридичних та фактичних дій з метою представництва законних інтересів довірителя перед юридичними та фізичними особами, які мають заборгованість перед довірителем, з питань стягнення з них заборгованості за кредитними договорами. За надані послуги в 3-му кварталі 2008 року ТОВ "Кредитні ініціативи" сплачено ФОПами 621078 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення за №0000032200/0 від 22.01.2010 р., №0000032200/1 від 19.02.2010 коку, №0000032200/2 від 13.05.2010 року, позивачеві визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" у сумі 368 634 грн 27 коп. та штрафні (фінансові) санкції - 737 268 грн 54 коп. застосованих за порушення підпункту 13.1 та 13.2 ст. 13 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР. підпункт 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 ЗУ "Про порядок погашення зобов"язань" платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-111.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до пункту 5.1 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з положеннями ст. 13 ЗУ "Про оподаткування прибутку

підприємств" валові доходи нерезидентів, що не проводять підприємницької

діяльності Україні через постійне представництво, отримані з джерел на території України (включаючи постійні представництва таких нерезидентів), крім доходів, зазначених у п.п. 13.2-13.5 цієї статті, оподатковуються за ставкою 15 відсотків під час виплати таких доходів за рахунок таких виплат. Валові доходи нерезидентів, що не проводять підприємницької діяльності в Україні через постійне представництво, отримані з джерел на території України (включаючи постійні представництва таких нерезидентів) у вигляді процентів (доходу) від операцій з цінними паперами, емітованими (випущеними) в обіг особами, що не є платниками цього податку, оподатковуються за ставкою 30 відсотків під час виплати таких доходів за рахунок таких виплат. При цьому податок, передбачений абзацом першим цього пункту, не нараховується.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги №1 від 25.12.2008 року, ТОВ "Кредитні ініціативи" отримало право грошової вимоги за кредитним договором 98160 від 14.03.2006 року та додаткових угод до нього, та відповідно до умов договору про відступлення права вимоги прийняло на себе обов'язок сплатити на користь ВАТ "Альфа-Банк" компенсацію вартості відступлених прав вимоги.

Згідно з п. 1.10 ст. 1 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, в редакції ЗУ № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна.

Сума грошових коштів, що сплачена відповідно до умов договору про відступлення права вимоги № 1 від 25.12.2008 року за своєю правовою природою не є платою за отримані в тимчасове користування кошти.

Для цілей оподаткування така операція є факторингом. Відповідно до пункту 1.10 статті 1 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" факторинг - операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" факторинг є однією з фінансових

послуг.

Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу (ст. 1078 ЦК України) може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно з пунктом 5.1. ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як встановлює підпункт 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ЗУ № 283/97-ВР, і уми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно підпункту 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 цього Закону, до складу валових витрат відносяться будь які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (утому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якшо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Тобто, в переліку встановлених пунктами 5.3 - 5.7 обмеження щодо витрат, які не включаються до складу валових витрат, виплати, які пов'язані з оплатою факторингових операцій не вказуються.

Також, відсутні такі обмеження і в пункті 7.9 ст. 7 ЗУ № 283/97-ВР щодо оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями. Суд вважає, що хоча за рядом ознак договір факторингу має ознаки фінансового кредиту та операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями, однак вказані операції в розумінні ЗУ № 283/97-ВР. не є операцією з надання фінансового кредиту та/або операцією з борговими вимогами та зобов'язаннями.

Пункт 5.11 статті 5 Закону України № 283/97-ВР встановлює, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що сплачені ТОВ "Кредитні ініціативи" кошти за договором про відступлення права вимоги на користь ВАТ "Альфа-Банк" є компенсацією вартості боргу першому кредитору, та не є виплатою доходу нерезиденту у розумінні ст.13 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств".

Також, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що у відповідно до листа ВАТ "Альфа-Банк" від 23.11.2010 року вих. № 5.15.351/82829. операції по відступі ВАТ "Альфа-Банк" в користь резидента України ТОВ "Кредитні ініціативи" права вимоги по Кредитному договору № 98160 від 14.03.2006 року, оформлена договором про відступлення права вимоги № 1 від 25.12.2008 року між ВАТ "Альфа-Банк" і ТОВ "Кредитні ініціативи" та сума отриманих ВАТ "Альфа-Банк" по умовам даного договору грошових коштів в якості компенсації за передане право вимоги, була належним чином відображена в бухгалтерському і податковому обліку ВАТ "Альфа-Банк" по відношенню з законодавством Російської Федерації.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що винесена постанова про задоволення позову в повному обсязі є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, оскільки, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень не надав доказів правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень та не навів належних доводів на підтвердження того, що виплата на користь нерезидента, здійснена товариством за договором уступки прав вимоги в сумі 478 745,81 дол. США є виплатою процентів, в розумінні цього терміну, відповідно до діючого законодавства України. Зазначені відповідачем підстави для вчинення оскаржуваних дій спростовуються матеріалами справи, оскільки правовідносини які відбувались між позивачем та ВАТ "Альфа-Банк" мають інше підгрунтя і по своїй правовій природі не є виплатою процентів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим не має підстави для її скасування та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Броварської об"єднаної державної податкової інспекції на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до Броварської об"єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень- залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя О.О.Беспалов

Суддя Г.Г.Федорова

Суддя Т.Р.Вівдиченко

(Повний текст ухвали складено 11.02.2011р.)