Головуючий у 1 інстанції - Коваленко Д.С.
Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2015 року справа №425/2200/15-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Васильєвої І.А., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 липня 2015 року у справі № 425/2200/15-а (головуючий І інстанції Коваленко Д.С.) за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання дії неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області, в якому просив визнати неправомірною відмову у призначенні та виплати щомісячної адресної допомоги, як внутрішньо переміщеній особі, зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату допомоги з дня її виплати.
Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 липня 2015 року позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції визнав неправомірною відмову УПСЗН Рубіжанської міської ради Луганської області у призначенні та виплаті ОСОБА_2 з 13 листопада 2014 року щомісячної адресної допомоги, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі - Постанова № 505); скасував рішення УПСЗН Рубіжанської міської ради Луганської області від 20 листопада 2014 року про відмову у призначенні ОСОБА_2 щомісячної адресної допомоги, встановленої Постановою № 505; зобов'язав УПСЗН Рубіжанської міської ради Луганської області призначити ОСОБА_2, з 13 листопада 2014 року, у розмірі 884 гривні щомісячну адресну допомогу, встановлену Постановою № 505; зобов'язав УПСЗН Рубіжанської міської ради Луганської області нарахувати ОСОБА_2, з 13 листопада 2014 року по 13 травня 2015 року, щомісячну адресну допомогу, встановлену Постановою № 505, у розмірі 5304 гривні; зобов'язав УПСЗН Рубіжанської міської ради Луганської області виплатити ОСОБА_2, щомісячну адресну допомогу, встановлену Постановою № 505, у розмірі 5304 гривні.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою і просив апеляційний суд скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, отримаує пенсію, як інваліду 2 групи з дитинства, довічно (а.с.2-3, 5).
Відповідно до копії паспорта серія НОМЕР_1, позивач з 05.06.1996 року був зареєстрований за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 (а.с.3-4).
У жовтні 2014 року, позивач фактично змінив своє місце проживання на АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою комунального підприємства «Житловий сервіс» від 11.11.2014 року № 3097 (а.с.22).
13.11.2014 року позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області з заявою №535 про взяття на облік, як особу, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції (а.с.21).
Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області видало позивачу довідку від 13.11.2014 року № 917000535 про взяття його на облік як особи, яка перемістилась з тимчасово окупованої території України (району проведення антитерористичної операції) (а.с.7).
13.11.2014 року позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області з заявою для призначення йому щомісячної адресної допомоги як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с.16). Також, позивачем подано до заяви копію паспорту, довідку про взяття його на облік як особи, яка перемістилась з тимчасово окупованої території України (району проведення антитерористичної операції), копію свідоцтва про шлюб (а.с.18,19,15).
Відповідно до копії паспорта серія НОМЕР_1, яка була подана разом з заявою, позивач 13.11.2014 року знятий з реєстрації місця проживання та 13.11.2014 року зареєстрований за адресою місця проживання: АДРЕСА_2 (а.с.15).
20 листопада 2014 року Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області прийняло рішення про відмову позивачу у призначенні вказаної адресної допомоги у розмірі 884 гривні (а.с.14).
Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області листом від 24.06.2015 року повідомило позивача про відмову у призначенні адресної допомоги, у зв'язку із наявністю у нього, на момент подання зави про призначення цієї допомоги, постійної реєстрації за адресою у місті Рубіжне (а.с.6).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач на момент звернення за щомісячною допомогою мав статус особи яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, що підтверджено відповідною довідкою, дії відповідача щодо відмови в наданні щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання на підставі розпорядження КМУ № 1085 від 07.11.2015 року є неправомірними.
Колегія суддів вважає такий висновок правомірним, з огляду на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 затверджено Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції (далі - Порядок № 509), який регулює механізм видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції (далі - довідка) (пункт 1).
Відповідно до п.1 Порядку № 509 (в редакції на час виникнення правовідносин), довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції (далі - особа, яка переміщується).
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII), який діє з 22.11.2014 року, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
За частиною 8 зазначеної статті, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка) видається структурним підрозділом місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення в день подання заяви, підписується та засвідчується уповноваженою посадовою особою цього структурного підрозділу без сплати будь-яких платежів та зборів, включаючи як першу видачу такої довідки, так і в разі повторної її видачі у випадку втрати, пошкодження або з метою продовження її дії.
Термін дії такої довідки становить шість місяців з моменту її видачі.
Згідно ст. 12 Закону № 1706-VII, рішення про скасування дії довідки надається уповноваженим органом у сфері міграції внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з моменту прийняття такого рішення.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що статус внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, тобто, зазначений документ до його скасування або закінчення терміну дії підтверджує той факт що особа самостійно покинула своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
На підставі викладеного, довідка позивача від 13.11.2014 року № 917000535 до її скасування підтверджувала статус позивача як внутрішньо переміщеної особи.
Порядок №505 визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) (пункт 1).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 (в редакції на час звернення з заявою), грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
Згідно п.3 та 5 Порядку № 505, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах:для непрацездатних осіб (пенсіонери, інваліди, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім'ї). Для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім'ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою та пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються.
Загальна сума допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 2400 гривень.
Пункт 8 Порядку № 505 передбачає, що уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'ї.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавством передбачено право позивача, як внутрішньо переміщеної особи яка стоїть на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення отримати грошову допомогу з дня звернення з заявою за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно.
Відповідно до п.6 Порядку № 505, грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім'ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції; у володінні сім'ї є два або більше транспортних засобів (механізмів), що підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції (автобусів, вантажних та легкових автомобілів). При цьому не враховуються транспортні засоби, одержані чи придбані на пільгових умовах через уповноважені органи, а також транспортні засоби вітчизняного виробництва, які перебувають в експлуатації протягом більш як 10 років з дати випуску, та інші транспортні засоби, що перебувають в експлуатації протягом більш як 15 років з дати випуску; будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Колегія суддів зазначає, що вищенаведеною нормою встановлений вичерпний перелік підстав для відмови у її призначенні грошової допомоги, до яких не відноситься підстава зазначена в оскаржуваному рішенні Управління соціального захисту населення.
Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови в наданні щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання позивачу особі переміщеної з району проведення антитерористичної операції, скасування рішення відповідача щодо відмови в наданні щомісячної адресної допомоги та зобов'язання відповідача призначити позивачу щомісячну адресну допомогу, як особі переміщеної з тимчасово окупованої території України та проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання за період з 13.11.2014 року.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятої судом першої інстанції постанови.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, суд першої інстанції правильно встановив обставини по справі та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 липня 2015 року у справі № 425/2200/15-а залишити без задоволення.
Постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 липня 2015 року у справі № 425/2200/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв
Судді: І.А.Васильєва
А.В. Гайдар
Судове рішення № 51885133, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.09.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 425/2200/15-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: