Головуючий у 1 інстанції - Секірська А.Г.
Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2015 року справа №812/267/15
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ляшенка Д.В., суддів Ястребової Л.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 р. у справі № 812/267/15 (головуючий І інстанції Секірська А.Г.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг" до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість ,-
ВСТАНОВИВ:
08 травня 2015 року Приватне акціонерне товариство «Інвестхолдинг» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що постановою господарського суду Луганської області у справі № 21/48б/2011 від 27.05.2013 року ПрАТ "Інвестхолдинг" визнано банкрутом, арбітражного керуючого Сиволобова М.М. призначено ліквідатором банкрута.
Під час проведення процедури ліквідації банкрута з'ясувалося, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.05.2011 року у справі № 2а-2806/11/1270 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Ленінської міжрайонної ДПІ в м. Луганську № 0000262360 від 21.03.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 140 028,00 грн., позов задоволено в повному обсязі. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011 року постанову залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі К/9991/42263/11 від 30.01.2014 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.11.2010 року у справі № 2а-6430/10/1270 позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000652360/0 від 20.09.2010 року за формою "В1" про зменшення суми бюджетного відшкодування на 524 616,00 грн. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 року постанову від 22.11.2010 року залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.12.2013 року зазначені рішення судів залишено без змін.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.05.2014 року у справі № 2а-3348/10/1270 визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення форми "Р" від 19.04.2010 року про донарахування ПДВ в сумі 4891872 грн. та штрафних санкцій в сумі 2445936,00 грн. та за формою "В1" від 19.04.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 345 396 грн. та донараховано штрафні санкції в сумі 132 791,45 грн.
Остаточне касаційне оскарження у цих справах відбулося після визнання боржника банкрутом, коли його підприємницьку діяльність вже було припинено, тому зарахування цієї суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в рахунок зобов'язань платника не відбувалося і не могло відбутися через відсутність податкових боргів на момент визнання ПрАТ "Інвестхолдинг" банкрутом.
Таким чином, загальна сума бюджетного відшкодування на користь позивача складає 1 010 040,00 грн. Підприємство є неплатоспроможним, що підтверджено постановою господарського суду Луганської області по справі № 21/48б/2011, між тим, бюджетне відшкодування ПДВ здійснено на користь позивача не було, чим грубо порушено права та законні інтереси як ПрАТ "Інвестхолдінг", так і кредиторів по справі.
Позивач просив Ленінську ОДПІ у м. Луганську листом вих. № 01-16/148 від 25.02.215 року (із доданням декларації з ПДВ за січень 2015 року, розрахунку суми бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування) відшкодувати належну йому суму ПДВ в розмірі 1 010 040,00 грн. Також цим листом запропоновано провести звірення стану розрахунків платника податків ПрАТ "Інвестхолдинг". Відповідачем № 1 надано відповідь вих.№ 264 від 16.03.2015, в якій всупереч приписам чинного законодавства відмовлено у відшкодуванні належної позивачеві суми бюджетного відшкодування суми ПДВ. При цьому текст відповіді містить посилання на частку боргу з відшкодування ПДВ, яка обліковується Ленінською ОДПІ в сумі 24 215,76 грн. Інша частина боргу приховується. Звірення стану розрахунків платника податків з Ленінською ОДПІ також не здійснюється з метою ухилення від виконання норм законодавства з відшкодування ПДВ.
На підставі викладеного позивач просить суд визнати бездіяльність Ленінської ОДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області протиправною, стягнути з державного бюджету в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області належне ПрАТ "Інвестхолдинг" бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 1 010 040,00 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.06.2015 року в адміністративному позові відмовлено за необґрунтованістю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.06.2015 року та постановити нову постанову якою задовольнити позовні вимоги.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Колегією суддів встановлено, що постановою господарського суду Луганської області від 27.05.2013 року у справі № 21/48б/2011 визнано банкрутом боржника - Приватне акціонерне товариство "Інвестхолдинг" та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором ПАТ "Інвестхолдинг" арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 05.03.2013 (а.с.7-18).
Зазначені обставини підтверджуються також довідкою Інформаційно - ресурсного центру (а.с.22-25) та Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 27.05.2015 року (а.с.87-88).
25.02.2015 року позивачем на адресу відповідача № 1 направлено лист вих. № 01-16/148, в якому позивач просив відшкодувати належну йому суму податку на додану вартість в розмірі 1 010 040,00 грн., провести звірення розрахунків платника податків ПрАТ "Інвестхолдинг" в порядку п. 15 розділу ІІ "Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів", затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 765 від 05.12.2013 року (а.с.64-66).
Разом з листом від 25.02.2015 року вих. № 01-16/148 позивачем направлено податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року, в якій зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 1010040,00 грн. (а.с.67-68), розрахунок суми бюджетного відшкодування (а.с.69) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.70).
Зазначений лист з додатками позивачем направлено на адресу відповідача № 1 засобами поштового зв'язку, що підтверджується квитанцією № 0413602740423 від 25.02.2015 року (а.с.71), описом до цінного листа (а.с.71) та визнається сторонами.
Листом від 16.03.2015 року № 264 відповідач № 1 повернув позивачеві декларацію з податку на додану вартість від 25.02.2015, оскільки відповідно до п.п.49.4 статті 49 Податкового кодексу України податкова звітність з ПДВ подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. За даними АС "Податковий блок" до ПрАТ "Інвестхолдинг" по особовому рахунку з ПДВ обліковується переплата у розмірі 24215,76 грн. Також зазначено, що у зв'язку з наданням ПрАТ "Інвестхолдинг" декларацій про відсутність поставок Ленінською ОДПІ у м. Луганську 24.12.2013 року анульовано свідоцтво ПДВ № 100293420 від 23.07.2010 року (а.с.95).
Крім того, позивач звертався до відповідача № 1 з листом від 02.02.2015 вих. № 01-16/80 про відшкодування ПДВ в розмірі 1 010 040,00 грн. (а.с.97-98), на який надано відповідь від 16.03.2015 року № 275 про те, що підприємство не є платником ПДВ та згідно чинного законодавства Ленінська ОДПІ у м. Луганську не має правових підстав щодо здійснення бюджетного відшкодування ПДВ по ПрАТ "Інвестхолдинг" (а.с.96).
Ухвалою суду від 04.06.2015 позовні вимоги в частині вимог про стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області належного позивачеві бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 664 644,00 грн. (на підставі постанов Луганського окружного адміністративного суду від 04.05.2011 у справі № 2а-2806/11/1270 та від 22.11.2010 у справі № 2а-6430/10/1270, які набрали законної сили 23.06.2011 року та 17.02.2011 року відповідно) залишено без розгляду у зв'язку з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.
Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 345 396,00 грн., суд не знаходить підстав для їх задоволення з огляду на наступне.
Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно із абз.4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.05.2014 року у справі № 2а-3348/10/1270 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення за формою "В1" від 19.04.2010 року № 0000292360/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 345 396,00 грн. та донараховано штрафних санкцій в сумі 132 791,45 грн.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.07.2014 відкрито апеляційне провадження в адміністративній справі № 2а-3348/10/1270.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 року у справі № 2а-3348/10/1270 на виконання ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.01.2015 року відновлено повністю втрачене провадження у справі за адміністративним позовом ЗАТ "Інвестхолдинг" до Ленінської ОДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень в частині процесуальних документів, постановлених Луганським окружним адміністративним судом, Донецьким апеляційним адміністративним судом та Вищим адміністративним судом України під час розгляду та вирішення справи по суті.
Відновлену адміністративну справу № 2а-3348/10/1270 листом Інд.01.48 вих. № 2а-3348/10/1270/15 направлено до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Станом на теперішній час Донецьким апеляційним адміністративним судом справу № 2а-3348/10/1270 не розглянуто, відповідно постанова Луганського окружного адміністративного суду від 27.05.2014 року у справі № 2а-3348/10/1270 не набрала законної сили.
Відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Оскільки в даному випадку процедуру судового оскарження не закінчено, колегія суддів вважає позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України відшкодування податку на додану вартість в сумі 345 396,00 грн. заявленими передчасно і такими, що задоволенню не підлягають.
Щодо доводів представника позивача про подання ним податкової декларації з ПДВ за січень 2015 року з додатками та заяви про відшкодування ПДВ з бюджету, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до п. 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (п. 200.8 статті 200 Податкового кодексу України).
З мотивувальної частини постанови Луганського окружного адміністративного суду від 27.05.2014 року у справі № 2а-3348/10/1270 вбачається, що відповідно до акта перевірки від 07.04.2010 року Ленінською ОДПІ було встановлено порушення податкового законодавства позивачем - порушено положення ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ЗАТ "Інвестхолдінг" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2008 року на суму 345 396 грн., внаслідок чого відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення "В1" від 19.04.2010 року за № 0000292360/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 345 396,00 грн. та донараховано штрафні санкції в сумі 132 791,00 грн. Зазначене податкове повідомлення - рішення скасовано постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.05.2014 , яка на теперішній час не набрала законної сили.
Таким чином, сума бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 345 396,00 грн. визначена позивачем у декларації з ПДВ за серпень 2008 року, є неузгодженою у зв'язку з незакінченою процедурою судового оскарження рішення контролюючого органу, яким зменшено зазначену суму бюджетного відшкодування, і позивач не має права у відповідності з вимогами Податкового кодексу України повторно її декларувати.
Крім того, у лютому 2015 року позивач взагалі не мав права подавати податкову звітність з ПДВ, оскільки відповідно до п.9 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року № 13 "Про внесення змін до деяких нормативно - правових актів Міністерства фінансів України", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року № 102/26547 податкова звітність подається до контролюючого органу особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу 5 Кодексу, за винятком розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, який подається особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість, і тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано.
Згідно інформації про анулювання реєстрації платників ПДВ з офіційного веб-сайту Державної фіскальної служби України, 24.12.2013 року позивачу анульовано свідоцтво платника ПДВ № 100293420 від 23.07.2010 року.
Також колегія суддів зазначає, що згідно із положеннями статті 200 Податкового кодексу України платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми ПДВ, яка фактично сплачується ним у будь-яких попередніх податкових періодах.
Позивачем первинних документів щодо змісту операцій, за якими ним було сформовано податковий кредит, до позовної заяви не надано.
Факт відсутності у представника позивача первинної документації підтверджується ухвалою господарського суду Луганської області від 03.03.2014 року у справі № 21/48б/2011, в мотивувальній частині якої зазначено, що через невиконання власником та колишнім керівником підприємства - банкрута законних вимог ліквідатора, які ґрунтуються на положеннях постанови господарського суду Луганської області від 27.05.2013 року та приписах ч.6 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - в частині передачі за актом ліквідатору бухгалтерської та іншої документації, печатки та штампів, матеріальних та інших цінностей, ліквідатор ПрАТ "Інвестхолдинг" позбавлений права та можливості повноцінно виконувати свої повноваження та функції, у зв'язку з чим ухвалою від 26.09.2013 року суд зобов'язав керівника ПрАТ "Інвестхолдинг" передати арбітражному керуючому Сиволобову М.М. бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ПрАТ "Інвестхолдинг". Вимоги закону та суду колишнім керівником банкрута не виконані (а.с.20).
Таким чином, за відсутності первинної документації неможливо встановити наявність або відсутність підстав для стягнення з Державного бюджету України на користь підприємства сум бюджетного відшкодування з ПДВ через неможливість дослідження усіх обставин щодо виникнення у платника від'ємного значення ПДВ у цій сумі, встановлення характеру та змісту операцій, за якими позивачем було сформовано податковий кредит (що в подальшому був включений до розрахунку суми бюджетного відшкодування), перевірку дотримання законодавчо установлених умов формування податкового кредиту та правильності здійсненого позивачем розрахунку від'ємного значення ПДВ, заявленого до відшкодування у поданій декларації.
Щодо позовних вимог про визнання бездіяльності Ленінської ОДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області протиправною, суд відмовляє у їх задоволенні, оскільки такі вимоги не є належним способом захисту порушеного права, у зв'язку з тим, що у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету.
Таку правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 24 лютого 2009 року за наслідками розгляду за винятковими обставинами у зв'язку з наявністю підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, - неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, справи за позовом закритого акціонерного товариства "Авангард" до державної податкової інспекції у Тисменицькому районі Івано-Франківської області, яка є правонаступником Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції Івано-Франківської області, Головного управління Державного казначейства в Івано-Франківській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та спонукання до вчинення дій. Зокрема, у зазначеній постанові Верховий Суд України вказав, що рішення судів у частині задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати органу державного казначейства висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, є помилковими, оскільки в цій частині провадження у справі підлягало закриттю у зв'язку з тим, що така вимога не є способом захисту прав платника податку на додану вартість і не підлягає розгляду в суді. У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).
Згідно із частиною 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення та постанови суду першої інстанції без змін відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачем заявлено вимоги як майнового (стягнення з Державного бюджету України відшкодування ПДВ у загальному розмірі 1 010 040,00 грн.), так і немайнового характеру (визнання бездіяльності протиправною).
При поданні до Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року позивачем було не доплачено судовий збір у розмірі 2 436,00 грн., за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду майнового характеру. Відповідно до п.п.2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду майнового характеру ставку судового збору встановлено у розмірі 50 відсотків ставки,, що підлягає сплаті при подані позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Ухвалою апеляційного суду від 08.09.2015 року позовні вимоги в частині вимог про стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області належного позивачеві бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 664 644,00 грн. залишено без розгляду.
Таким чином, витрати зі сплати судового збору в розмірі 876,96 грн. (913,05 - 36,54 = 876,96 грн) підлягають стягненню з позивача в доход Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями: 9, 11, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі № 812/267/15 - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Інвестхолдинг» (код ЄДРПОУ 33846041, юридична адреса: 91055, м. Луганськ, вул. Т.Г. Шевченка, 7) на користь Державного бюджету України (рахунок - 31211206781059, код ЄДРПОУ - 37944338, МФО банку - 834016 , отримувач - Краматор.УК/м.Краматорськ/22030001, Донецький апеляційний адміністративний суд, банк - ГУДКСУ у Донецькій обл., код класифікації доходів бюджету - 22030001, символом звітності 206 з параметром RR (81), призначення платежу - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), недоплачену суму судового збору у розмірі 876,96 грн.,(вісімсот сімдесят шість гривень 96 коп.) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду майнового характеру
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Головуючий суддя Д.В. Ляшенко
Судді Л.В. Ястребова
І.Д. Компанієць
Судове рішення № 51884996, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 08.09.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 812/267/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: