Ухвала суду № 51884035, 27.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 серпня 2015 року

справа № 804/18335/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Баранник Н.П. Юрко І.В.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Орфей» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що розрахунок суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2007 року здійснений позивачем у повній відповідності до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014р. позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач мав обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів), що нежитлова будівля позивача, яка розташована в м.Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 49, 51, не облікована ним на рахунку 10 «Основні засоби субрахунку 103 «Основні засоби - будівлі, споруди», а тому податковий кредит позивача за лютий 2007 року не було сформовано за рахунок саме операції з придбання або спорудження (будівництва) основних засобів, таким чином позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у лютому 2007р. у розмірі 72129,00грн.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем була проведена позапланова виїзна документальна перевірка з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ з ІІ «Орфей» на рахунок платника у банку за лютий 2007р., за результати якої складено акт від 15.05.2007р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме позивачем завищена сума бюджетного відшкодування у лютому 2007р. у розмірі 72129,00грн.

Висновки перевірки ґрунтуються на тому, що позивач мав обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів), а тому не має права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у лютому 2007р. у розмірі 72129,00грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.05.2007р. №0000152305/0, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 72129,00грн.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ТОВ з ІІ «Орфей» надав як до перевірки так і суду документи, що підтверджують факт купівлі будівель, розташованих за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Шевченко, 49, 51.

Господарські операції з придбання будівель, розташованих за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Шевченка, 49,51, відображені в бухгалтерському обліку позивача у 2003р. на підставі договору купівлі-продажу від 30.12.2009р.; 29.08.2003р., а з 2005р. позивач здійснює відображення витрат на їх реконструкцію (створення основних фондів (засобів) на рахунку 15 “Капітальні інвестиції”.

Дані обставини сторонами не спростовуються та встановлені судовими рішеннями.

Відповідач заперечуючи проти прозову та в апеляційній скарзі зазначає, що позивач мав обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів), будівля позивача, яка розташована в м.Дніпропетровськ, вул.Шевченка, 49, 51, не облікована ним на рахунку 10 «Основні засоби субрахунку 103 «Основні засоби – будівлі, споруди» та не відображена на балансі, а тому податковий кредит за лютий 2007р. не було сформовано за рахунок саме операції з придбання або спорудження (будівництва) основних засобів.

Такі доводи відповідача є помилковими з наступних підстав.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 вказаного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява про бюджетне відшкодування, та /або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів) (п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

За змістом абз.3 п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Визначення поняття «капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи» міститься в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за № 288/4509; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Положення «Основні засоби»). Це витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 893/4186; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів відображається за дебетом рахунку 15 «Капітальні інвестиції», а за кредитом цього рахунку - їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).

Водночас рахунок 10 «Основні засоби» призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об'єктів інвестиційної нерухомості.

Враховуючи зазначені норми законодавства, платники податку, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, мають право на таке відшкодування, якщо за даними бухгалтерського та податкового обліку податковий кредит нарахований внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи). Передбачене зазначеною нормою право на отримання бюджетного відшкодування не пов'язане з моментом надходження основних засобів на баланс підприємства та відображенням їх на рахунку 10 «Основні засоби». Таким чином, якщо зазнані підприємством витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу) відображені на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», це підприємство має право на отримання бюджетного відшкодування.

Певна правова позиція зі спірних правовідносин викладена у постанові Верховного Суду України від 20.01.2015р. №21-316а14.

Щодо формування позивачем податкового кредиту за лютий 2007р. за рахунок операції з будівництва (реконструкції) основних фондів (основних засобів), слід зазначити наступне.

Позивачем до суду були надані та судом першої інстанції були досліджені копії первинних документів, які підтверджують факт купівлі будівель, розташованих за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 49, 51, право власності на об’єкт незавершеного будівництва, факт виконання будівельних робіт та їх оплата. Понесені позивачем у вказаних періодах витрати на придбання будівельних матеріалів, робіт, послуг, обладнання, по яких податок на додану вартість включений в податковий кредит, в повному розмірі підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, зокрема податковими накладними, виписками банку, квитанціями. Крім того, позивач згідно проектної документації здійснює спорудження (будівництво) основних фондів, зокрема реконструкцію виробничих приміщень, що перебувають у власності позивача за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 49, 51 (а.с. 69-95 Т2).

Відповідачем не спростовується наявність у позивача на час перевірки таких документів та відсутні посилання на невідповідність їх нормам чинного законодавства тощо.

Таким чином є вірними висновки суду першої інстанції, що позивач сформував податковий кредит у зв'язку з проведенням реконструкції об'єктів нерухомості, а саме: будівель, розташованих за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 49, 51, які в експлуатацію ще не введені і обліковуються на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» та має право на отримання бюджетного відшкодування, хоча обсяги його оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців і менші, ніж заявлена сума такого відшкодування.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Орфей» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення складено 31 серпня 2015року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: І.В. Юрко