Ухвала суду № 51883249, 23.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23.09.2015Справа № 910/19268/14

За скаргою ОСОБА_1

на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління

юстиції у м. Києві

У справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА» (SABIEDRIBA AR IEROBEZOTU ATBILDIBU «DPA»)

до 1) ОСОБА_1

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА КИЇВ»

3) Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві

про розірвання договору купівлі-продажу частини частки (корпоративних прав), визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання права власності та зобов'язання скасувати державну реєстрацію

Суддя І.О. Андреїшина

Представники учасників судового процесу:

від стягувача: не з'явився

від боржника-1: не з'явився

від боржника-2: не з'явився

від боржника-3: не з'явився

від ВДВС: не з'явився

Обставини справи:

06.08.2015 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла скарга на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, згідно з якою скаржник просить визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони його відчуження в межах виконавчого провадження № 47753326, винесену 22.07.2015 р. державним виконавцем ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Поліщуком А.М.

Згідно з резолюцією Заступника Голови Господарського суду м. Києва від 06.08.2015 р. вищевказана скарга у справі № 910/19268/14 передана на розгляд судді Андреїшиній І.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2015 прийнято до свого провадження справу № 910/19268/14 для розгляду скарги ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, розгляд скарги ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві призначити на 26.08.2015 р. зобов'язано учасників судового процессу надати певні документи.

Через відділ діловодства суду 20.08.2015 від ВДВС надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги, у зв'язку з відпусткою державного виконавця Поліщук А.М.

У судовому засіданні 26.08.2015 представники сторін поставили вирішення даного клопотання на розсуд суду.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Також ВДВС не виконано вимог ухвал суду у даній справі, оскільки він міг подати витребувані судом документи через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва, як він це зробив, подавши клопотання про відкладення розгляду цієї справи.

У судовому засіданні 26.08.2015 представник стягувача повідомив, що наразі не може представити суду засвідчені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження.

Представники боржників та ВДВС у дане судове засідання 26.08.2015 не з'явилися, вимог ухвали не виконали, боржники-2 та 3 про причини неявки не повідомили, проте, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2015 відкладено розгляд скарги до 16.09.2015, у зв'язку з неявкою уповноважених представників боржників-2 та 3, ВДВС у призначене судове засідання та не виконанням ними вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 16.09.2015 представник скаржника подав клопотання про відкладення розгляду скарги для надання йому можливості представити суду матеріали виконавчого провадження.

Представник стягувача заперечив проти задоволення даного клопотання.

Представники боржників та ВДВС у дане судове засідання 16.09.2015 не з'явилися, вимог ухвали не виконали, боржники-2 та 3 про причини неявки не повідомили, проте, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі, у зв'язку з неявкою уповноважених представників боржників-2 та 3, ВДВС у призначене судове засідання та не виконанням ними та боржником вимог ухвали суду, керуючись ст. 77 ГПК України, ухвалою від 16.09.2015 р. розгляд скарги відклав на 23.09.2015 р. та зобов'язав учасників судового процесу надати суду певні документи.

У судове засідання 23.09.2015 р. представники учасників судового процесу не з'явились, про причини нявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, вимог ухвали суду від 16.09.2015 р. не виконали.

Відповідно до ч. 2 статті 1212 ГПК України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду скарги на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників вищезазначених учасників судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДПА» (SABIEDRIBA AR IEROBEZOTU ATBILDIBU «DPA») звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача - ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу частини частки (корпоративних прав), визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання права власності та зобов'язання скасувати державну реєстрацію.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2014 по справі №910/19268/14 позов задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2014 по справі № 910/19268/14 скасовано в частині відмови у визнанні права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА» (SABIEDRIBA AR IEROBEZOTU ATBILDIBU «DPA») на частину частки (корпоративних прав) у розмірі 49 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА КИЇВ», яке існувало до 28 серпня 2012 року, у цій частині прийнято нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА» (SABIEDRIBA AR IEROBEZOTU ATBILDIBU «DPA») на частину частки (корпоративних прав) у розмірі 49 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА КИЇВ», яке існувало до 28 серпня 2012 року, в іншій частині рішення залишено без змін.

30.03.2015 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду № 910/19268/14 від 04.03.2015 видано накази.

24.06.2015. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла скарга на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2015 призначено розгляд скарги ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві на 08.07.2015.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.07.2015 р. у справі № 910/19268/14 (суддя Гулевець О.В.) відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 по справі № 910/19268/14 на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.

06.08.2015 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла скарга на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, згідно з якою скаржник просить визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони його відчуження в межах виконавчого провадження № 47753326, винесену 22.07.2015 р. державним виконавцем ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Поліщуком А.М.

В обґрунтування поданої скарги, заявник посилається на недотримання державним виконавцем вимог статей 52, 57, 62 Закону України «Про виконавче провадження» та повним виконанням рішення у справі № 910/19168/14, зокрема, сплатою 25 963,00 грн. та 12 372,00 грн. за наказами Господарського суду м. Києва від 30.03.2015 р. у справі № 910/19268/14 р. Також скаржник пояснив, що 03.09.2015 р. подав до ВДВС письмову заяву, в які просив винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 47753326 відносно ОСОБА_1 у зв'язку з виконанням рішення суду у справі № 910/19268/14 та зняти арешт з майна боржника - ОСОБА_1, накладеного постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Поліщуком А.М. ВП № 47753326 від 22.07.2015 р.

Розглянувши подану скаржником скаргу на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Олександрійського районного управління юстиції Кіровоградської області Білик І.Ю., господарський суд дійшов висновку про її необгрунтованість, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадової особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до частини 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (ст. 19. Закону України «Про виконавче провадження»).

За приписами статті 20 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій.

Державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та вкладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

За приписами ч. 2. ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна.

У відповідності до ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Згідно з п. 4.2. та 4.2.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, опис та арешт майна боржника здійснюються в такій послідовності: після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт. В акті опису та арешту майна боржника повинні бути вказані: а) назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); б) якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються державним виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису; в) якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування; г) прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач); ґ) відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; д) якщо державний виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження; е) зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна (ч. 6 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з п. 4.2.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті.

Відповідно до п. 4.2.4. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, якщо опис і арешт майна здійснюються за участю боржника або його представника, акт опису та арешту майна складається в двох примірниках. Перший залишається в провадженні державного виконавця, а другий видається боржнику під розписку на першому примірнику, що залишається у державного виконавця.

Господарський суд зауважує, що скаржником не надано в обґрунтування скарги копії опису арештованого майна, з якого б вбачалося на яке саме майно накладено арешт, та чи дотримано процедури арешту й опису за вищевказаними умовами Інструкції. Також скаржник не надав жодного доказу у підтвердження того, що він мав певні заперечення чи зауваження при описі й арешті майна.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше ніж через п'ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту (ч. 7 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

У відповідності до ч. 9 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього державний виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку. Під час прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника арешт поширюється на усі поточні рахунки боржника, у тому числі ті, що будуть відкриті боржником після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна.

Згідно зі ч. 1 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

У відповідності до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Дослідивши матеріали справи та надані скаржником документи, господарський суд дійшов висновку про необгрунтованість доводів скаржника, оскільки ним не надано жодного належного доказу у підтвердження виконання ним рішення у справі № 910/19168/14, зокрема, доказів сплати 25 963,00 грн. та 12 372,00 грн. за наказами Господарського суду м. Києва від 30.03.2015 р. у справі № 910/19268/14 р.

Крім того, господарський суд зауважує, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 47753326 від 22.07.2015 р., винесена державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Поліщуком А.М. на підставі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» в межах суми 12 372,00 грн. за наказом Господарського суду м. Києва від 30.03.2015 р. у справі № 910/19268/14 р., що спростовує доводи скаржника щодо незазначення суми, в межах якої накладено арешт на майно.

Також з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 11.08.2015 р. винесена державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Поліщуком А.М. постанова ВП № 47753326 про стягнення виконавчого збору в розмірі 1 273,25 грн. на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в запропонований боржнику строк для самостійного виконання рішення - 15.07.2015 р., рішення виконано боржником не було.

10.09.2015 р. державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Поліщуком А.М., керуючись ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова ВП № 47753326 про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Господарський суд заважує, що скаржник не надав суду жодних належних доказів у підтвердження виконання ним в строк (до 15.07.2015 р.), встановлений для добровільного виконання рішення у справі № 910/19168/14, зокрема, доказів сплати 12 372,00 грн. за наказм Господарського суду м. Києва від 30.03.2015 р. у справі № 910/19268/14 р., а також доказів сплати виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій за постановами від 11.08.2015 р. та 10.09.2015 р.

Враховуючи вищенаведене, у господарського суду відсутні правові підстави для визнання неправомірною та скасування постанови про арешт майна боржника - ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження в межах виконавчого провадження № 47753326, винесену 22.07.2015 р. державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Поліщуком А.М.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.

2. Примірники даної ухвали направити учасникам судового процесу та органу державної виконавчої служби.

Суддя І.О. Андреїшина

Інформацію щодо руху справи можна отримати в інформаційному центрі Господарського суду міста Києва за тел. 284-18-98 та на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua

Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.

Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:

1. Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.

2. Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної Заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в Заявці.