Постанова № 51870740, 29.09.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2015 р. № 916/3600/15Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: В.В. Лашина

Суддів: О.Л. Воронюка

М.А. Мирошниченка

При секретарі Р.О. Кияшко

За участю представників сторін:

Від ПП "ЄС - Сервіс" - Черновол А.О.

Інші представники учасників провадження в судове засідання не з'явилися.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства „Єс-Сервіс"

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 01.09.2015р.

№ 916/3600/15

За заявою голови ліквідаційної комісії приватного підприємства „Єс-Сервіс"

про банкрутство

ВСТАНОВИЛА:

28 серпня 2015 року голова ліквідаційної комісії приватного підприємства «Єс-Сервіс» (в подальшому за текстом - ПП «Єс-Сервіс») звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство зазначеного підприємства в порядку статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 1.09.2015 заяву ПП «Єс-Сервіс» повернуто на підставі ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство та п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України у зв'язку із ненаданням до заяви про порушення справи про банкрутство доказів затвердження ліквідаційного балансу у встановленому законодавством порядку.

Не погоджуючись з цим судовим рішенням, ПП «Єс-Сервіс» в апеляційній скарзі просить його скасувати та справу передати на розгляд суду першої інстанції, оскільки добровільна процедура ліквідації, передбачена цивільним та господарським законодавством, була дотримана заявником та разом із документами суду було надано відповідні підтверджуючі документи, у тому числі оригінал фінансового звіту (бухгалтерського балансу) станом на 01.07.2015 року, тоді як Закон про банкрутство не містить вимоги що складання такого балансу має передувати зверненню до господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутнього представника скаржника, дослідивши матеріали апеляційного провадження та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню, з огляду на таке.

Частиною першою статті 11 Закону про банкрутство передбачено, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви боржника додаються також: установчі документи боржника - юридичної особи; бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду; копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо); рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника (ч. 3 ст. 11 Закон про банкрутство).

При цьому, згідно до ч. 4 ст. 11 названого Закону боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

Одночасно з цим, статтею 95 Закону про банкрутство встановлені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, зокрема, визначено, що обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Така процедура визначена положеннями статтей 105, 111 Цивільного кодексу України, норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання).

Враховуючи вищезазначені вимоги законодавства, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 95 Закону України про банкрутство є: прийняття учасниками (засновниками) рішення про припинення юридичної особи; здійснення опублікування в спеціальному друкованому засобі масової інформації про припинення юридичної особи; здійснення заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості; проведення інвентаризації та, у випадках установлених законом, оцінка вартості наявного майна боржника; закриття рахунків, відкритих у банківських (фінансових) установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи; забезпечення своєчасного надання органам доходів і зборів та Пенсійному фонду України, фондам соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, а також звітності за останній звітний період.

Згідно із ч. 3 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Отже, саме статтею 95 Закону про банкрутство разом з приписами ч. 3 ст. 111 ЦК України встановлений обов'язок боржника надати у підтвердження обставин, викладених у заяві про порушення справи про банкрутство, проміжний ліквідаційний баланс, що спростовує твердження скаржника про не встановлення законом обов'язку надання проміжного ліквідаційного балансу.

Водночас, законодавством форму проміжного ліквідаційного балансу не визначено.

Виходячи з вимог ч. 3 ст. 111 ЦК України можна дійти висновку про те, що цей баланс являє собою систему показників, що характеризують майнове і фінансове становище підприємства, і відображає величину реальної ліквідаційної маси підприємства (актив), суми пред'явлених і непред'явленим вимог кредиторів, власний капітал підприємства (пасив). Тобто, з якого можна зробити співставлення активів та пасивів підприємства.

З матеріалів заяви про порушення провадження у справі про банкрутство вбачається, що на підтвердження викладених в заяві обставин ПП «Єс-Сервіс» було надано статутні документи; кредитний договір та договір застави; рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 12.12.2012 р. у справі № 333/12 та ухвалу господарського суду м. Києва від 29.08.2013 р. у справі № 910/42 про видачу виконавчого документа; рішення власника від 26.09.2013 р. про припинення та від 17.08.2015 р. про звернення до господарського суду; витяг з Єдиного державного реєстру, з якого видно, що боржник перебуває в стані припинення; копію публікації про припинення ПП «Єс-Сервіс» у «Бюлетені державної реєстрації» за 2013 рік, а також відомості про всі рахунки, відкриті в банках та на яких обліковуються цінні папери.

Одночасно з цим, до заяви ПП «Єс-Сервіс» було надано фінансовий звіт (баланс) станом на 01.07.2015 р., затверджений власником, тобто складений після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами. В ньому містяться відомості про необоротні і оборотні активи, власний капітал, довгострокові зобов'язання.

Окрім цього, до заяви додані: перелік майна ПП «Єс-Сервіс»; його майна, що перебуває в заставі; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, а також перелік кредиторів, вимоги яких визнаються боржником, тобто усі ті документи, що ставлять додатки до проміжного ліквідаційного балансу.

Згідно до ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Пунктом 3 частини 1 статті 63 ГПК України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Таким чином, враховуючи обґрунтування ПП «Єс-Сервіс» обставин, з якими пов'язується звернення до суду для ініціювання процедури банкрутства та надання необхідних документів для вирішення питання саме прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про повернення заяви про порушення справи про банкрутство.

Одночасно з цим, у відповідності до ч. 1, 2, 3 ст. 16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. У разі звернення до господарського суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.

За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: порушення провадження у справі про банкрутство; відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство (ч. 6 ст. 16 Закону про банкрутство).

Згідно до частини 7 названої норми Закону про банкрутство суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема, заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, або за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.

Отже, саме у підготовчому засіданні господарський суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для порушення або відмови у порушенні справи про банкрутство.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Одеської області про повернення заяви ПП «Єс-Сервіс» про порушення справи про банкрутство без розгляду - підлягає скасуванню. При цьому, у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (із змінами і доповненнями згідно із Законами України від 09.04.2015р. № 320-VIII та від 22.05.2015р. № 484-VIII, вступившими в силу від 01.09.2015р.) з ПП «Єс-Сервіс» слід стягнути недоплачену суму судового збору у розмірі 5481 грн. за розгляд апеляційної скарги.

Керуючись статтями 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Єс-Сервіс» задовольнити, а ухвалу господарського суду Одеської області від 01.09.2015 р. № 916/3600/15 про повернення заяви голови ліквідаційної комісії приватного підприємства «Єс-Сервіс» про порушення справи про банкрутство (вх. № 3783/15 від 28.08.2015 р.) без розгляду - скасувати.

Заяву голови ліквідаційної комісії приватного підприємства «Єс-Сервіс» (вх. № 3783/15 від 28.08.2015 р.) з доданими до неї матеріалами направити до господарського суду Одеської області для розгляду.

Стягнути з приватного підприємства «Єс-Сервіс» (м. Одеса, 6 станція Люстдорфської дороги, 1 лінія, буд. № 11, ідентифікаційний код 34738312) в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів - Управління Державної казначейської служби України у м. Одеса, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923; банк отримувача- ГУДКС України в Одеській області; код банку отримувача (МФО) 828011; Рахунок отримувача 31217206782002; Код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у сумі 5481 грн. за розгляд апеляційної скарги.

Наказ доручити видати господарському суду Одеської області.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя О.Л. Воронюк

Суддя М.А. Мирошниченко