Постанова № 51870690, 29.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2015 р. Справа№ 910/15437/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Шевченка Е.О.

при секретарі Петрик М.О.

за участю представників:

від позивача: Лаврін О.В. - представник за довіреністю від 16.06.2015 року;

від відповідачів: 1) Парненко А.А. - представник за довіреністю від 02.12.2014 року;

2) не з'явились;

3) не з'явились;

4) не з'явились;

від третьої особи: не з'явились,

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 року

у справі № 910/15437/14 (суддя Бондаренко Г. П.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

до 1) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Верес Фуд"

4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Верес" (Росія)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Компанія Єрнаміо Консалтинг ЛТД

про стягнення 13112711,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка , Товариства з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Верес Фуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Верес" про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 1-0038/13/11-KLR від 17.05.2013 у розмірі 13 112 711, 06 грн., з яких 12 000 000, 00 грн. прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, 1 002 082, 20 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 110 628, 86 грн. пені за простроченим кредитом та процентам.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 року у справі № 910/15437/14 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач 1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 року апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка прийнято до розгляду колегією суддів, призначено розгляд справи на 26.05.2015 року та зупинено провадження у справі № 910/15437/14, у зв'язку із звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги (вручення документів) до Федерального арбітражного суду Московського округу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2015 року у зв'язку із перебуванням головуючої судді Дідиченко М.А. в період з 26.05.2015 року по 29.05.2015 року у відпустці, призначено іншу дату судового засідання - 23.06.2015 року та зупинено провадження у справі з метою звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду.

Розпорядженням секретаря судової палати Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року, у зв'язку із перебуванням судді Пономаренка Є.Ю. на лікарняному, справу № 910/15437/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Руденко М.А., Ткаченко Б.О.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року, справу № 910/15437/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Руденко М.А., Ткаченко Б.О. та поновлено провадження у справі.

Представники відповідача у судовому засіданні 23.06.2015 року підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні 23.06.2015 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року справу № № 910/15437/14 розгляд справи відкладено до 15.09.2015 року та зупинено провадження у справі, у зв'язку із звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги (вручення документів) до Федерального арбітражного суду Московського округу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 року поновлено провадження у справі.

У судове засідання 15.09.2015 року представник відповідача 2, 3, 4 та представник третьої особи не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача та представник відповідача 1 у судовому засіданні 15.09.2015 року надали пояснення по суті спору, якими підтримали свої правові позиції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 року відкладено розгляд справи до 29.09.2015 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Голови Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 року, у зв'язку із перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, справу № 910/15437/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Руденко М.А., Шевченко Е.О.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року, справу № 910/15437/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Руденко М.А., Шевченко Е.О.

Представник позивача у судовому засіданні 29.09.2015 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 29.09.2015 року підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити. Крім того, відповідач 1 подав докази порушення щодо нього та відповідача 2 справ про банкрутство.

Представники відповідача 2, 3, 4 та третьої особи у судове засідання 29.09.2015 року не з'явилися про поважні причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 17.05.2013 року між позивачем, як кредитором, відповідачем - 1, як позичальником - 1 та відповідачем - 2, як позичальником - 2 було укладено кредитний договір № 1 - 0038/13/11 - KLR (надалі - кредитний договір).

Відповідно до умов кредитного договору, кредитор на умовах, визначених договором, відкриває відновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надає позичальникам кредитні кошти (надалі - кредит) окремими частинами (далі за текстом - вибірки), на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної договором (п. 1.2) граничної суми коштів (надалі за текстом - кредитний ліміт), а позичальники зобов'язуються вчасно погашати кредитору заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених договором.

Умовами пункту 1.2. ст. 1 кредитного договору визначено, що протягом всього періоду дії кредитного договору максимальна заборгованість позичальників не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 12 000 000, 00 грн.

За змістом п. 1.4 ст. 1 кредитного договору, кредитування позичальників за договором здійснюється протягом 3-х років від дати його укладення, до 16 травня 2016 року (включно), що є максимально можливим кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом.

При цьому, позичальники зобов'язані погашати заборгованість за усіма вибірками згідно з п.п. 2.3. договору, але в будь-якому випадку не пізніше:

- кінцевого терміну 16 травня 2014 року (включно) для вибірок, що надані протягом першого року кредитування;

- кінцевого терміну 16 травня 2015 року (включно) для вибірок, що надані протягом другого року кредитування;

- кінцевого терміну 16 травня 2016 року (включно) для вибірок, що надані протягом третього року кредитування.

Підпунктом 2.3.1. пункту 2.3. ст. 2 кредитного договору, визначено що кредит надається шляхом перерахування кредитором коштів з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку на поточний рахунок відповідного позичальника, відкритий у кредитора, в сумі, що буде зазначена в заявці на отримання вибірки.

Як зазначено в пп. 2.3.3 п. 2.3. ст. 2 кредитного договору, обов'язок кредитора щодо надання і, відповідно, право позичальника щодо отримання вибірки виникають за умови досягнення між ними згоди щодо умов користування відповідною вибіркою, а саме: суми, розміру процентної ставки та дати погашення заборгованості за вибіркою. Зазначені умови повинні визначатись в межах відповідних граничних умов, визначених договором, а саме: сума вибірки не має перевищувати кредитний ліміт (його вільний (невикористаний) залишок з урахуванням наданих та непогашених вибірок; розмір процентної ставки не повинен бути більшим 100% річних, а погашення заборгованості за вибіркою має бути здійснено позичальником з дотриманням вимог п.п. 2.3.4.- 2.5. договору.

Згідно з пп. 2.3.2. п. 2.3. ст. 2 кредитного договору, сторони домовилися, що заявка, окрім порядку, передбаченого п. п. 2.3.1. договору, може бути надана за допомогою систем дистанційного обслуговування "Клієнт-Банк" з використанням електронного цифрового підпису уповноваженими особами позичальника.

Одержання кредитором від будь-якого з позичальника заявки, надісланої за допомогою системи дистанційного обслуговування "Клієнт-Банк" з електронним цифровим підписом, як зазначено в цьому підпункті договору, є достатнім підтвердженням належного оформлення заявки відповідним позичальником, не потребує додаткового направлення інших документів на паперових носіях та створює для відповідного позичальника права та обов'язки, визначені договором.

Відповідно до п. 2.4. ст. 2 кредитного договору, днем (моментом) надання вибірки вважається день перерахування кредитором коштів з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку на поточний рахунок відповідного позичальника, відкритий у кредитора, в сумі відповідної вибірки.

Положеннями пункту 3.1. ст. 3 кредитного договору визначено, що за користування кредитом позичальники сплачують кредитору проценти у валюті відповідної вибірки, що нараховуються на суму фактичної заборгованості позичальників за кредитом за фактичний строк існування заборгованості за кредитом з періодичністю, визначеною в п. 3.3. договору. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту та не враховується день повного погашення заборгованості за кредитом, використовується річна процентна ставка в розмірі, зазначеному в п. 3.2. договору, та приймається рік, що складається з фактичної кількості календарних днів у відповідному році - 365 або 366 днів.

Згідно з п. 3.2. ст. 3 кредитного договору, за користування кредитом позичальники сплачують проценти за поточною ринковою ставкою, що є фіксованою для кожної окремої вибірки та значення якої встановлюється сторонами у заявці для кожної вибірки, виходячи із поточних процентних ставок на відповідний строк у гривні, що склалися на міжбанківському ринку позикових капіталів на дату надання відповідної вибірки.

Пунктом 4.3. кредитного договору передбачено, що погашення вимог позивача за договором, незалежно від призначення платежу, визначеного позичальником у відповідному розрахунковому документі, здійснюється в наступній черговості: прострочені проценти, прострочені комісії, прострочена заборгованість за кредитом, строкові проценти, строкові комісії, строкова заборгованість за кредитом, неустойка (штраф пеня).

Крім того, з метою забезпечення належного та своєчасного виконання позичальниками взятих на себе зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів та на виконання вимог пункту 1.5. ст. 1 кредитного договору позивачем укладено наступні договори, зокрема:

- договір поруки № 1-0090/13/11-Р від 17 травня 2013 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Верес Фуд», як поручителем відповідачів - 1, 2 за кредитним договором (надалі - договір поруки - 1);

- договір поруки № 1 -0089/13/11-Р від 17 травня 2013 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Верес», як поручителем відповідачів - 1, 2 за кредитним договором (надалі - договір поруки - 2);

- договір поруки б/н від 30 грудня 2013 роки з Компанією Єрнаміо Консалтинг ЛТД, як поручителем відповідачів - 1, 2 за кредитним договором (надалі - договір поруки - 3).

Відповідно до п.п. 1.1.1. п. 1.1. ст. 1 договору поруки - 1 та договору поруки - 2, п. 1.1.9. договору поруки - 3 поручитель поручається перед кредитором за належне та своєчасне виконання відповідачами - 1, 2 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки і пені, штрафу у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

До того ж, згідно з умовами договорів поруки - 1, 2, 3 у разі порушення позичальниками забезпечених порукою згідно з договором зобов'язань за кредитним договором, поручителі та позичальники відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а кредитор, відповідно, має право звернутись з вимогою про повне або часткове виконання будь-якого із забезпечених порукою зобов'язань як до боржників та поручителя разом, так і до будь-кого з них окремо.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу - 1 кредитні кошти згідно із заявами:

- заявка від 24.07.2013 - сума вибірки 100 000,00 грн., процентна ставка - 24% річних, дата погашення вибірки 19 квітня 2014 року, що підтверджується копією меморіального ордеру № 504103 від 24.07.2013, наявною у справі;

- заявка від 20.08.2013 - сума вибірки 5 000 000, 00 грн., процентна ставка - 24% річних, дата погашення вибірки 16 травня 2014 року, що підтверджується копію меморіального ордеру № 381084 від 20.08.2013, наявною в матеріалах справи;

- заявка від 22.08.2013 - сума вибірки 6 900 000, 00 грн., процентна ставка - 24 % річних, дата погашення вибірки 16 травня 2014 року, що підтверджується копією меморіального ордеру № 437404 від 22.08.2013, наявною в матеріалах справи.

Погашення заборгованості, як це передбачено пп. 2.3.4. п. 2.3. ст. 2 кредитного договору, позичальники здійснюють за кожною наданою вибіркою в дату, зазначену в акцептованій кредитором заявці, в межах 270 календарних днів (включаючи дату її надання), але в будь-якому випадку погашення заборгованості має відбутися не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту який визначений згідно з п.1.4. договору.

Умовами кредитного договору, зокрема п. 7.2. ст. 7 передбачено, що при настанні випадку порушення зобов'язань кредитор на свій розсуд має право: вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та/або комісій, можливої неустойки (штрафу, пені) відшкодування збитків тощо протягом 7 (семи) робочих днів від дати відправлення кредитором відповідного письмового повідомлення.

За твердженням позивача, відповідачами - 1, 2 не було виконано умови щодо погашення кредитних коштів згідно вказаних вище заявок, щодо погашення 100 000,00 грн. до 19.04.2014, 5 000 000,00 грн. - до 16.05.2014, 6 900 000,00 грн. - до 16.05.2014.

В наслідок невиконання позичальниками своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 02 червня 2014 року, за розрахунком позивача, у відповідачів - 1, 2 утворилась заборгованість у розмірі 13 112 711, 06 грн., яка складається з:

- прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 12 000 000, 00 грн.;

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 1 002 082, 20 грн.;

- сума пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за простроченим кредитом та

процентами - 110 628, 86 грн.

Керуючись наданим правом та у зв'язку з порушенням умов кредитного договору позивач направив відповідачам вимоги про усунення порушення за виx. № 3049/3.1. від 10.06.2014, за виx. № 3048/3.1. від 10.06.2014, за виx. № 3047/3.1. від 10.06.2014, за виx. № 3051/3.1. від 10.06.2014, за виx. № 3052/3.1. від 10.06.2014, за виx. № 3050/3.1. від 10.06.2014, за вих. № 3040/3.1. від 10.06.2014 та за вих. № 5388/3.1 від 08.08.2014 з вимогою у семиденний термін погасити всю заборгованість за кредитним договором.

Пунктами 1.3. договорів поруки - 1, 2, 3 визначено, що по закінченні 3 робочих днів від дати отримання поручителем письмової вимоги кредитора щодо виконання забезпечених порукою зобов'язань (відповідної частини) поручитель доручає кредитору в порядку договірного списання списати кошти з будь - яких поточних рахунків, які відкриті, так і тих, що будуть відкриті у кредитора в сумі, яка дорівнює сумі заборгованості боржників перед кредитором, включаючи можливу неустойку, а у випадку недостатності коштів для повного виконання зобов'язань поручителя за договором - кошти в наявній (доступній) сумі.

За змістом підпунктів 3.4.1 п. 3.4. ст. 3 договорів поруки - 1, 2, 3 у разі невиконання поручителем забезпеченого порукою зобов'язання (його частини) протягом трьох робочих днів від дати отримання письмової вимоги кредитора щодо виконання відповідного зобов'язання (його частини) за боржників кредитор має право, застосувати передбачене договором (п. 1.3.) договірне списання коштів з відповідних рахунків поручителя в рахунок повернення кредиту, сплати процентів, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) за основним зобов'язанням або стягнути відповідну заборгованість з поручителя та/або позичальників як солідарних боржників в примусовому порядку згідно з чинним законодавством України, в тому числі шляхом звернення стягнення на належне їм майно.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач 1 зазначає, що третьою особою, як поручителем за кредитним договором на виконання взятих на неї зобов'язань за договором поруки - 3 було погашено заборгованість відповідачів - 1, 2 за кредитним договором шляхом списання коштів з рахунку № 26002400233109 в ПАТ "Банк Форум" загальною сумою 13 879 050, 91 грн., з яких 12 000 000, 00 грн. - основний борг, 1 404 493, 16 грн. - заборгованість за простроченими процентами станом на 23.07.2014, 474 557, 75 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату процентів станом на 23.07.2014.

На підтвердження оплати заборгованості за кредитним договором відповідачем - 1 надано копію листа третьої особи адресованого позивачу від 28.11.2014 (який отримано позивачем 08.12.2014 вх. № 6614), згідно якого третя особа, як поручитель за кредитним договором надала згоду позивачу на списання зі свого поточного рахунку № 26002400233109 відкритого в ПАТ "Банк Форум", грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в необхідному розмірі згідно вимог 13 879 050, 00 грн.

Водночас, доказів проведення списання коштів з рахунку третьої особи в рахунок погашення заборгованості відповідачів - 1, 2 за кредитним договором матеріали справи не містять, сторони суду не надали.

Крім того, згідно матеріалів справи, з 16.06.2014 розпочато, за рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 49 від 16.06.2014, процедуру ліквідації позивача в порядку визначеному Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Питання запровадження, здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Статтею 1 вказаного Закону унормовано, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до пункту 6 статті 2 Закону тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з пунктом 16 статті 2 Закону ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Статтею 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" та "Голос України". Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Згідно із ст.44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Відповідно до ст.46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду. З дня призначення уповноваженої особи Фонду: 1) припиняються всі повноваження органів управління банку. Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється; 2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; 3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; 4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку; 5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю; 6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону; 7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається. Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

З наведеного вбачається, що вказаними спеціальними нормами встановлений окремий порядок здійснення ліквідації банку та проведення розрахунків з кредиторами банку, який унеможливлює задоволення вимог кредиторів банку поза межами ліквідаційної процедури та поза встановленою черговістю.

Отже, вказані положення законодавства унеможливлюють індивідуальне задоволення вимог кредитора позачергово, зокрема шляхом списання коштів з рахунків кредиторів.

Таким чином, ПАТ «Банк Форум» не мав можливості реалізувати передбачене договором поруки право на списання коштів поручителя (третьої особи) в рахунок погашення заборгованості позичальника під час ліквідації банку з огляду на встановлене законом обмеження на виконання банком зазначеної операції у період ліквідації банку.

Щодо твердження відповідача 1 про поєднання божника та кредитора в одній особі, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 606 ЦК України зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Зазначена підстава припинення цивільно-правового зобов'язання відноситься до групи підстав, що не належать до правочинів і не залежать від волі сторін.

Отже, поєднання (збіг) боржника і кредитора в одній особі наявне в разі, коли до сторони, яка є боржником, переходить відповідно до будь-якої зазначеної в законі підстави зобов'язання іншої особи, за яким ця особа є кредитором щодо боржника, і навпаки. Поєднання боржника і кредитора в одній особі може відбуватись для юридичних осіб - при реорганізації шляхом злиття або приєднання юридичних осіб, пов'язаних між собою взаємним зобов'язанням; для фізичних осіб - при спадковому правонаступництві в разі переходу майна кредитора до боржника і навпаки. Отже, при такому поєднанні боржника і кредитора (двох суб'єктів) один із цих суб'єктів повинен зникнути, у зв'язку з цим і припиняється правовідношення.

Ураховуючи наведене, можна дійти висновку, що стаття 606 ЦК України повинна застосовуватися судом до спірних правовідносин у разі, коли до сторони, яка є боржником, переходить зобов'язання іншої особи відповідно до будь-якої підстави, зазначеної в законі, та якщо при цьому один із суб'єктів правовідношення у зв'язку з обставинами, зазначеними в законі, зникає і з двох самостійних суб'єктів залишається (утворюється) один, в якому поєднується боржник і кредитор. Саме в такому разі підстава припинення цивільно-правового зобов'язання не залежатиме від волі сторін.

Таким чином, в даному випадку зобов'язання відповідачів за кредитним договором, не можуть припинятись на підставі статті 606 ЦК України, оскільки в спірних правовідносинах наявні два самостійні суб'єкти правовідношення, злиття боржника та кредитора в одну юридичну особу не відбулося.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Залученими до матеріалів справи доказами підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином та в повному обсязі, та надання відповідачам - 1, 2 обумовлених кредитних коштів.

Доказів належного виконання відповідачами - 1, 2 своїх зобов'язань за кредитним договором, щодо сплати процентів за користування кредитом за період з 03.03.2014 по 30.05.2014 та повернення суми кредиту матеріали справи не містять. Невиконання зобов'язань за кредитним договором призвело до заборгованості відповідачів - 1, 2 перед позивачем у розмірі 12 000 000, 00 грн. заборгованості по поверненню кредиту та 1 002 082, 20 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, вимоги позивача про стягнення із відповідачів 1 та 2 заборгованості по кредиту - 12 000 000, 00 грн., заборгованості по простроченим процентам - 1 002 082, 20 грн. нарахованих за період з 03.03.2014 по 30.05.2014 є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідачів пеню за простроченим кредитом та процентами у сумі 110 628, 86 грн.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.2 ст. 8 кредитного договору, передбачено, що за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за цим договором, позичальники сплачують кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня сплачується окремо від процентів, комісій та штрафу, що підлягають сплаті відповідно до договору.

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені за прострочення повернення кредиту та сплати процентів за кредитним договором за період прострочення по сплаті тіла кредиту з 23.04.2014 по 01.06.2014 та за період прострочення по сплаті процентів з 03.03.2014 по 01.06.2014, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про його обгрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону, в тому числі положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та умовам кредитного договору, оскільки обраховані позивачем розміри пені не перевищують дозволені до стягнення згідно з указаним законом.

Водночас, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції про солідарне стягнення із відповідачів заборгованості по поверненню кредиту, сплаті процентів та пені враховуючи наступне.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

За змістом пункту 1.1 договорів поруки поручитель та боржник відповідають перед банком як солідарні боржники.

При цьому умовами договорів поруки не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою.

Норми закону, якими регулюються правовідносини поруки, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого.

В даній справі, встановлено, що кожен з поручителів окремо поручився відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарний боржник. Ураховуючи викладене, а також те, що ні нормами закону, ні умовами договорів поруки не встановлено солідарної відповідальності поручителів, підстави для солідарного стягнення з поручителів кредитної заборгованості згідно з вимогами частини третьої статті 554 ЦК України відсутні.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд України у постанові від 24.06.2015 року.

Враховуючи викладене, рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 року в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає змінні, а сума заборгованості підлягає стягненню солідарно з відповідачів 1, 2 і відповідача 3, а також окремо із відповідачів 1, 2 і відповідача 4.

Також, при здійсненні розподілу витрат по сплаті судового збору судом першої інстанції не обгрунтовано стягнуто судовий збір у повному обсязі із відповідача 1, оскільки в даному випадку винною особу у виникненні спору є не тільки відповідач 1.

Враховано, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено, про що, зокрема зазначено і у п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", колегія суддів приходить до висновку, що судовий збір за подання позовної заяви покладається на відповідачів порівну.

Беручи до уваги викладене апеляційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 49 ГПК України, враховуючи, що даний спір виник з вини відповідачів, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 року задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 року у справі № 910/1437/14 змінити.

3. Позовні вимоги задовольнити повністю.

4. Стягнути солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (19610, Черкаська область, Черкаський район, село Софіївка, вул. Шевченка, буд. 39; ідентифікаційний код 03793419), Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСЬАГРОПРОДУКТ" (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Київська, буд. 11; ідентифікаційний код 03119517) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРЕС ФУД" (03680, м. Київ, вул. Академіка Вернадського, буд. 34/1; ідентифікаційний код 37675088) в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження" на користь Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" (02100, м. Київ, бул. Верховної Ради, 7; ідентифікаційний код 21574573) заборгованість по кредиту - 12 000 000 грн. 00 коп., заборгованість по простроченим процентам - 1 002 грн. 20 коп., пеню у сумі 110 628 грн. 86 коп.

5. Стягнути солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (19610, Черкаська область, Черкаський район, село Софіївка, вул. Шевченка, буд. 39; ідентифікаційний код 03793419), Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСЬАГРОПРОДУКТ" (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Київська, буд. 11; ідентифікаційний код 03119517) та Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНИЯ ВЕРЕС" (Росія, 127238, м. Москва, Дмитровське шосе, 7; основний державний реєстраційний номер: 1067746405760) в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження" на користь Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" (02100, м. Київ, бул. Верховної Ради, 7; ідентифікаційний код 21574573) заборгованість по кредиту - 12 000 000 грн. 00 коп., заборгованість по простроченим процентам - 1 002 грн. 20 коп., пеню у сумі 110 628 грн. 86 коп.

6. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (19610, Черкаська область, Черкаський район, село Софіївка, вул. Шевченка, буд. 39; ідентифікаційний код 03793419) на користь Державного бюджету України (отримувач платежу: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, р/р 31215206783001) витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 18 270 грн. 00 коп.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСЬАГРОПРОДУКТ" (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Київська, буд. 11; ідентифікаційний код 03119517) на користь Державного бюджету України (отримувач платежу: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, р/р 31215206783001) витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 18 270 грн. 00 коп.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНИЯ ВЕРЕС" (Росія, 127238, м. Москва, Дмитровське шосе, 7; основний державний реєстраційний номер: 1067746405760) на користь Державного бюджету України (отримувач платежу: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, р/р 31215206783001) витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 18 270 грн. 00 коп.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРЕС ФУД" (03680, м. Київ, вул. Академіка Вернадського, буд. 34/1; ідентифікаційний код 37675088) на користь Державного бюджету України (отримувач платежу: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, р/р 31215206783001) витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 18 270 грн. 00 коп.

10. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

11. Матеріали справи № 910/15437/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді М.А. Руденко

Е.О. Шевченко