Постанова № 51870662, 22.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2015 р. справа№ 910/19127/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - Власюк К.П.

відповідача-1 - Нестеришин Т.С.

відповідача-2 - не з'явились

третьої особи - не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп»

на рішення Господарського суду м. Києва від 03.06.2015 р.

у справі № 910/19127/14 (судді - Любченко М.О., Паламар П.І., Яковенко А.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ДХЛ Логістика (Україна)»

2. Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг»

про стягнення 160 319,79 грн

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДХЛ Логістика (Україна)» (далі - відповідач-1) про стягнення 84 101,80 грн, з яких: витрати на ремонт автомобіля у розмірі 38 671,85 грн, вартість послуг експерта у розмірі 750,00 грн, вартість витраченого пального та додаткові витрати у розмірі 1 258,73 грн, 3% річних у розмірі 625,25 грн, індекс інфляції у розмірі 4 759,63 грн та 38 036,34 грн пені.

19.01.2015 р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та просив стягнути з відповідача витрати на ремонт автомобіля в сумі 38 671,85 грн, вартість послуг експерта в розмірі 750,00 грн, вартість витраченого пального та додаткових витрат в сумі 1 258,73 грн, пеню в розмірі 42 672,62 грн та інфляційні втрати в розмірі 5 679,96 грн.

05.05.2015 р. від позивача вдруге надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно якої останній просив суд стягнути з відповідача витрати на деталі та ремонт пошкодженого автомобіля в сумі 70 183,82 грн, вартість послуг експерта в розмірі 750,00 грн, вартість витраченого пального та додаткових витрат в сумі 1 258,73 грн, інфляційні втрати в сумі 14 873,77 грн та пеню в розмірі 61 385,69 грн.

08.05.2015 р. позивач знову продав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача витрати на деталі та ремонт пошкодженого автомобіля в сумі 70 183,82 грн., вартість послуг експерта в розмірі 750,00 грн, вартість витраченого пального та додаткових витрат в сумі 1 258,73 грн, інфляційні втрати в сумі 14 911,54 грн та пеню в розмірі 73 215,70 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.11.2014 р. до участі у справі було залучено Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «ІНГО Україна» в якості відповідача-2 та Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/19127/14 від 03.06.2015 р. позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна)» на користь ТОВ «Рентал Груп» витрати на деталі та ремонт пошкодженого автомобіля в сумі 12 023,58 грн, вартість витраченого пального та додаткових витрат в сумі 1 042,95 грн, вартість послуг експерта в розмірі 750,00 грн, інфляційні втрати в сумі 7 913,37 грн, пеню в розмірі 1 271,61 грн; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/19127/14 від 03.06.2015 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення про повне задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що місцевий суд безпідставно не взяв до уваги звіт № 986 від 07.04.2014 р. Також, місцевим судом не було взято до уваги, що згідно висновку експертів за результатами проведення комплексної комісійної судової транспортно-трасологічної та автотоварознавчої експертизи № 1550/15-54/4762/15-52 від 17.03.2015 р. вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Pаgero Sport, державний номер НОМЕР_1, завданого ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна) під час експлуатації транспортного засобу з урахуванням середньо ринкової вартості деталей і робіт, складає 58 160,24 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/19127/14, а розгляд справи призначено на 10.09.2015 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 р. розгляд справи відкладено до 22.09.2015 р.

В засідання суду, призначене на 22.09.2015 р., представники відповідача-2 та третьої особи вдруге не з'явився, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Неявка в судове засідання представників відповідача-2 та третьої особи не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду. Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

31.01.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп» (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДХЛ Логістика (Україна)» (далі - орендар) було укладено договір оренди № Х11 (далі - договір).

Відповідно до п. 2.2 договору орендодавець зобов'язується надати орендарю у тимчасове володіння та користування транспортний засіб, марка та модель якого визначається у підписаних сторонами додатках до договору, за обумовлену плату на визначений строк, а орендар зобов'язується прийняти автомобіль за актом прийому-передачі, користуватись автомобілем, своєчасно повернути транспортний засіб та сплатити орендодавцю орендну плату.

У додатку № 1 до сторони погодили, що об'єктом оренди є автомобіль марки Mitsubishi Pagero Sport, державний номер НОМЕР_1.

За умовами вказаного додатку транспортний засіб надається у користування орендаря з 03.02.2014 р. та до 07.02.2014 р. Тариф за 4 доби оренди транспортного засобу становить 3 941,96 грн, в тому числі, податок на додану вартість в розмірі 656,99 грн.

Згідно з п. 3.4 договору в момент надання транспортного засобу орендарю сторони підписують акт приймання-передачі транспортного засобу.

Як передбачено п. 3.3 договору, транспортний засіб фактично надається орендарю на дату надання, що вказується в акті приймання-передачі транспортного засобу.

Так, 03.02.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп» було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «ДХЛ Логістика (Україна)» було прийнято транспортний засіб Mitsubishi Pagero Sport, державний номер НОМЕР_1, що підтверджується підписаним між сторонами актом прийому-передачі транспортного засобу. Також у вказаному акті зазначено, що разом з автомобілем орендарю передані: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, технічна документація, надана постачальником, сервісна книжка, комплект ключів, поліс страхування ОСАГО, автонабір, запасне колесо. Автомобіль передано з бензином у кількості 70 л.

Крім того, у акті приймання-передачі сторонами підтверджено, що на момент передачі автомобіля останній не мав жодних пошкоджень.

Відповідно до п. 6.3.9 договору після закінчення строку оренди орендар зобов'язаний повернути той же транспортний засіб і в такому ж стані, в якому його отримав в користування з урахуванням нормального зносу, який визначається в додатку № 2 до договору.

Згідно з п. 8.1 договору оренди з моменту передачі транспортного засобу орендарю він несе повну відповідальність за ризики, яким може бути підданий транспортний засіб, на умовах, встановлених даним договором.

З метою запобігання настанню негативних наслідків в результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу орендодавець укладає відповідний договір страхування, на весь період дії договору, в тому числі, за таким страховим ризиком - пошкодження транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та інші пошкодження, що стались в процесі руху, пошкодження або знищення його частин, деталей, приладдя (п. 8.2.1 договору).

Відповідно до п. 8.3 укладеного між сторонами договору, у разі настання страхового випадку орендар зобов'язаний одразу з моменту, коли йому стало відомо про настання події, яке може кваліфікуватись як страховий випадок, заявити про це орендодавцю телефоном, факсом, або на його юридичну адресу, шляхом подання заяви.

Як передбачено п. 8.4.1 договору, до страхових випадків не належать і орендар самостійно несе повну відповідальність перед орендодавцем у випадку несвоєчасного повідомлення орендарем орендодавця про настання страхового випадку.

Пунктом 14.3 договору визначено, що ремонт всіх пошкоджень, що стались внаслідок недбалого ставлення орендаря до транспортного засобу, здійснюється за його рахунок.

Згідно з п. 9.2 договору кожен транспортний засіб повинен бути повернений з таким обсягом пального, з яким транспортний засіб передавався орендарю, обсяг пального при передачі та при прийманні транспортного засобу зазначається у актах приймання-передачі (повернення) транспортного засобу.

На виконання умов укладеного договору, 07.02.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «ДХЛ Логістика (Україна)» було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп» автомобіль Mitsubishi Pagero Sport, державний номер НОМЕР_1, що підтверджується актом приймання-передачі.

У вказаному акті зазначено, що разом з транспортним засобом орендар передав, а орендодавець прийняв свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, технічну документацію, надану постачальником, сервісну книжку, комплект ключів, поліс страхування ОСАГО, автонабір, запасне колесо. Автомобіль передано у м. Харків з бензином у кількості 35 л.

Одночасно, в акті було зафіксовано, що при прийнятті об'єкта оренди виявлено пошкодження транспортного засобу, а саме: лопнута накладка кришки багажника.

Таким чином, відповідачем було виконано умови укладеного договору в частині повернення після закінчення строку оренди транспортного засобу Mitsubishi Pagero Sport, державний номер НОМЕР_1.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідачем, на думку позивача, всупереч умовами укладеного договору оренди № Х11 від 31.01.2014 р., було повернуто транспортний засіб з меншою кількістю пального та пошкодженнями, що свідчить про наявність підстав для стягнення з орендаря витрат на деталі та ремонт пошкодженого автомобіля в сумі 70 183,82 грн, вартості послуг експерта в розмірі 750,00 грн, вартості витраченого пального та додаткових витрат в сумі 1 258,73 грн.

Як передбачено ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди.

Отже, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користуванням майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором ( ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У зв'язку з тим, що під час повернення транспортного засобу були виявлені пошкодження, позивачем на оплату їх ремонту було виставлено відповідачу-1 рахунок № 7-00000203 від 07.02.2014 р., складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Арт», згідно якого ремонт накладки кришки багажника автомобіля Mitsubishi Pagero Sport, державний номер НОМЕР_1 коштував 10 255,00 грн.

У відповідь, 25.03.2014 р листом № 56 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДХЛ Логістика (Україна)» відмовилось сплатити вищевказані витрати з огляду на невідповідність видатків, що зазначені в рахунку станції технічного обслуговування, тим пошкодженням, які завдані транспортному засобу.

Враховуючи те, що під час розгляду справи між сторонами виник спір щодо дійсної вартості відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Pagero Sport, державний номер НОМЕР_1 місцевим господарським судом було призначено судову експертизу.

За результатами проведення судової експертизи експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було складено висновок комплексної комісійної судової транспортно-трасологічної та автотоварознавчої експертизи № 1550/15-54/4762/15-52 від 17.03.2015 р.

У вказаному висновку експертами зазначено, що при безпосередньому огляді автомобіля встановлено, що він має механічні пошкодження у задній лівій частині, а саме: нижня пластмасова накладка задніх дверцят в лівій частині має вертикально орієнтовану криволінійну тріщину на висоті 71-94 см.

Також, експертами встановлено, що вартість відновлювального ремонту, а саме тріснутої накладки багажника автомобіля Mitsubishi Pegero Sport, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням середньо-ринкової вартості деталей становить 12 023,58 грн. При цьому, вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Pаgero Sport, державний номер НОМЕР_1, завданого ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна) під час експлуатації транспортного засобу з урахуванням середньо ринкової вартості деталей і робіт, складає 58 160,24 грн.

Таким чином, враховуючи обсяг відповідальності та обов'язки орендаря за договором оренди № Х11 від 31.01.2014 р., у даному випадку на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДХЛ Логістика (Україна)» покладено обов'язок оплатити ремонт саме тих пошкоджень, які були завдані під час користування транспортним засобом, тобто у період 03.02.2014 р. по 07.02.2014 р.

Крім того, як зазначалось вище, під час повернення автомобіля Mitsubishi Pagero Sport, державний номер НОМЕР_1, було виявлено лише одне пошкодження, а саме тріснута накладка багажника, що свідчить про відсутність підстав для стягнення з орендаря вартості всіх подальших пошкоджень.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп» про стягнення витрат на деталі та ремонт пошкодженого автомобіля підлягають задоволенню частково на суму 12 023,58 грн.

Доводи скаржника про те, що місцевий суд безпідставно не взяв до уваги звіт № 986 від 07.04.2014 р., колегія вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

Так, 01.04.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп» було укладено договір з ОСОБА_7 для уточнення вартості ремонту пошкодження автомобіля Mitsubishi Pagero Sport, відповідно до п. 1.1 якого останній зобов'язався надати послуги з оцінки транспортного засобу.

У звіті № 986 від 07.04.2014 р. ОСОБА_7 (сертифікат № 14612/13 від 19.04.2013 р. суб'єкта оціночної діяльності) зазначено, що вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу становить 38 671,85 грн.

Однак, вищевказаний звіт не може бути належним доказом дійсної вартості відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Pagero Sport, державний номер НОМЕР_1, оскільки фактично у цьому звіті зазначено, що суб'єктом оціночної діяльності визначено вартість матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, тоді як в матеріалах справи відсутні докази того, що пошкодження, а саме лопнута накладка кришки багажника, було завдано саме внаслідок ДТП.

До того ж, з калькуляції № 0470 від 14.04.2014 р., доданої до звіту, вбачається, що до вартості відновлювального ремонту також включено ціну облицювання ручки кришки багажника в сумі 1 380,17 грн, емблеми «Mitsubishi» в розмірі 359,57 грн, емблеми задньої - 332,15 грн та напису «Моdell», пошкодження яких під час повернення автомобіля встановлено не було.

За неналежне виконання п. 9.2 укладеного договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача-1 вартість послуг експерта в розмірі 750,00 грн та вартість витраченого пального і додаткових витрат в сумі 1 258,73 грн.

Так, відповідно до п. 9.2 договору кожен транспортний засіб повинен бути повернутий з таким обсягом пального, з яким транспортний засіб передавався орендарю, обсяг пального при передачі та при прийманні транспортного засобу зазначається у актах приймання-передачі (повернення) транспортного засобу.

У випадку, якщо транспортний засіб повернуто з меншою кількістю бензину, орендодавець має право вимагати пропорційного відшкодування вартості пального згідно з тарифами орендодавця (п. 9.3 договору).

На оплату додаткових витрат, позивачем було виставлено рахунок-фактуру № С-00000127 від 10.02.2014 р. на суму 1 258,73 грн, згідно якого вартість пального становить 629,37 грн (без податку на додану вартість), робота в позачерговий час - 239,76 грн (без податку на додану вартість) та тариф за повернення в місті - 179,82 грн (без податку на додану вартість).

В акті приймання-передачі від 03.02.2014 р. сторонами було зафіксовано, що автомобіль Mitsubishi Pagero Sport, державний номер НОМЕР_1, передається відповідачу з пальним (бензин) у кількості 70 л, тоді як за актом приймання-передачі (повернення) від 07.02.2014 р. повернуто транспортний засіб з пальним у кількості 35 л.

Відповідно до наказу № 13-РТГ від 01.07.2011 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп» затверджено тариф на 1 літр пального при поверненні клієнтом авто з неповним баком пального в сумі 1,8 євро за літр.

При цьому, у додатку № 1 до договору сторонами було погоджено, що один євро еквівалентний 11,594 грн.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідач-1 вартості пального у розмірі 1 258,73 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Разом з тим, вимоги позивача про стягнення з відповідача додаткових витрат за повернення автомобіля в місті в сумі 179,82 грн колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки умовами укладеного між сторонами договору оренди не передбачено обов'язку орендаря сплачувати певну суму грошових коштів у разі повернення автомобіля в місті.

Стосовно вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп» про стягнення з відповідача вартість послуг експерта в сумі 750,00 грн, колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.3 договору в разі нанесення будь-якого збитку транспортному засобу або обладнанню (комплектуючим), встановленим на ньому, що не є наслідком страхового випадку, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю вартість завданої шкоди протягом 3-х банківських днів з моменту надання орендарю оцінки орендодавцем. У разі проведення незалежної експертизи, всі витрати на її проведення несе орендар.

З метою уточнення вартості ремонту пошкодження автомобіля Mitsubishi Pagero Sport, 01.04.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп» було укладено договір з ОСОБА_7, відповідно до п. 1.1 якого останній зобов'язався надати послуги з оцінки транспортного засобу. На виконання зазначеного договору ОСОБА_7 (сертифікат №14612/13 від 19.04.2013р. суб'єкта оціночної діяльності) було складено звіт № 986 від 07.04.2014 р.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп» було оплачено вартість наведеного вище дослідження в сумі 750,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3528 від 10.04.2014 р.

Таким чином, враховуючи умови укладеного договору, судова колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, позовна вимога про стягнення з відповідача-1 витрат на проведення експертизи в сумі 750,00 грн, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За неналежне виконання умов договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача-1 пеню у сумі 73 215,70 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За умовами п. 7.6 договору, в разі невиконання чи неповного виконання орендарем зобов'язань по сплаті орендної плати або інших платежів, останній зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,5 % в день або не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 7.7 договору, в разі невиконання чи неповного виконання орендарем зобов'язань по сплаті завданих збитків, орендар зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,5 % в день або не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Як передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статті 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 2 ст. 343 ГК України обмежують граничний розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ.

Отже, розмір пені не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Таку ж правову позицію підтримує і Верховний Суд України (постанова ВСУ від 24.10.2011р. у справі № 25/187).

Встановлено, що за порушення відповідачем-1 строків сплати вартості відновлювального ремонту та сплати додаткових витрат позивачем нараховано пеню на загальну суму 73 215,70 грн.

При цьому, нарахування пені, всупереч приписам ст. 232 ГК України, було здійснено позивачем понад 6 місяців.

Крім того, позивачем було необґрунтовано нараховано пеню з 24.03.2014 р., в той час як строк внесення відповідних платежів визначено у договорі як три банківські дні з моменту отримання відповідного рахунку, який в свою чергу було отримано відповідачем-1 лише 21.03.2014 р., тобто, право на нарахування пені у позивача виникло лише з 27.03.2015 р.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з перерахунком, здійсненим місцевим судом, відповідно до якого обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного договору є пеня за період з 27.03.2014 р. по 27.09.2014 р у сумі 1271,61 грн.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 14 911,54 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановлено, що при розрахунку інфляційних втрат позивачем також було допущено помилки стосовно визначення початкової дати нарахування.

Колегія суддів погоджується з перерахунком, здійсненим місцевим судом, відповідно до якого позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 7 913,37 грн.

Стосовно позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», колегія зазначає наступне.

Встановлено, що автомобіль Mitsubishi Pagero Sport, державний номер НОМЕР_1, було застраховано на підставі договору № 250569763.13 від 12.06.2013 р. страхування (АВТОКАСКО), укладеного з Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна».

За умовами вказаного договору страховим випадком є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу внаслідок: дорожньо-транспортної пригоди, пожежі, стихійного лиха, тощо. Обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування за умовами означеного правочину виникає після подання страхувальником відповідної заяви про настання страхового випадку та за умови надання всіх передбачених п. 10 договору № 250569763.13 від 12.06.2013 р. документів.

Разом з тим, під час повернення орендарем автомобіля орендодавцю, сторонами було встановлено, що останній містить пошкодження, а саме лопнута накладка кришки багажника. При цьому, акт приймання-передачі (повернення) від 07.02.2014 р. було підписано представниками обох сторін, без зауважень та заперечень.

Однак, враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДХЛ Логістика (Україна)» не зверталось до орендодавця чи страховика з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку, тому обов'язок страховика відшкодувати вартість відновлювального ремонту транспортного засобу не виник, оскільки фактично не відбулось події, що була б визнана страховим випадком.

За таких обставин, враховуючи обсяг відповідальності та обов'язки орендаря за договором № Х11 від 31.01.2014 р., саме на ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна)» лежить обов'язок відшкодувати вартість відновлювального ремонту пошкоджень автомобіля Mitsubishi Pagero Sport, державний номер НОМЕР_1, що були завдані у період оренди за укладеним договором.

Стосовно доводів скаржника про те, що місцевим судом, при винесенні рішення було допущено помилку в назві позивача, зокрема, замість назви Товариство з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп» було вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «Рентал групп», колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись до Господарського суду м. Києва з клопотанням про виправлення вищевказаної описки.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 03.06.2015 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 03.06.2015 р. у справі № 910/19127/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/19127/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам та третій особі.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко