Ухвала суду № 51870591, 01.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"01" жовтня 2015 р. Справа №910/25206/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Сотнікова С.В.

Остапенка О.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної організації «Українське агентство з авторських та суміжних прав» на рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2015 у справі № 910/25205/14 (суддя Прокопенко Л.В.)

за позовом Державної організації «Українське агентство з авторських та суміжних прав» , що виступає на захист майнових прав суб'єкта авторського права Performing Right Society Limited

до товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «Студія «1+1» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ТРК «Студія «1+1»)

третя особа іноземне підприємство «1+1 Продакшн»

про стягнення 146 160,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.08.2015 у справі № 910/25205/14 в задоволені позову відмовлено (т. 2, а.с. 183-191).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Державна організація «Українське агентство з авторських та суміжних прав» звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення і прийняти постанову, якою позовну заяву Державної організації «Українське агентство з авторських та суміжних прав», поданої в інтересах Performing Right Society Limited до товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «Студія «1+1» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу та проаналізувавши норми чинного господарського процесуального законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги наведені в статті 94 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною 3 якої до скарги, зокрема, додаються докази сплати судового збору і надіслання копії скарги іншій стороні у справі.

Однією з умов прийняття апеляційної скарги є її відповідність ст. 94 ГПК України, якою передбачено, зокрема, обов'язкове приєднання до апеляційної скарги доказів сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (із змінами та доповненнями), що набрав чинності 01.11.2011 (надалі за текстом - Закон № 3674).

Відповідно до ст. 4 Закону № 3674 судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Перевіривши апеляційну скаргу Державної організації «Українське агентство з авторських та суміжних прав», суд апеляційної інстанції встановив факт сплати скаржником судового збору у меншому розмірі, ніж встановлено діючим законодавством.

Так, при поданні до господарського суду міста Києва позовної заяви майнового характеру про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав у сумі 146 160,00 грн Державна організація «Українське агентство з авторських та суміжних прав», посилаючись на п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону, зазначила про звільнення від сплати судового збору.

З цього приводу, слід зазначити наступне.

Згідно з приписами пункту 7 статті 5 Закону № 3674 від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

У відповідності до частини першої статті 47 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (надалі за текстом - Закон № 3792) суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління.

Організації колективного управління створюються суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав та мають статус юридичної особи згідно із законом (частина друга статті 47 Закону № 3792).

В силу приписів частини п'ятої статті 47 Закону № 3792 суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть також доручати управління своїми майновими правами на колективній основі відповідним державним організаціям, установчі документи яких передбачають здійснення таких функцій.

Отже, стаття 47 Закону № 3792 передбачає діяльність як організацій колективного управління, які створюються суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав (частина друга статті 47 Закону № 3792), так і відповідних державних організацій, які повноважні на управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав (частина п'ята статті 47 Закону № 3792).

У відповідності до пункту «г» частини першої статті 49 Закону організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема такі функції: вчиняти дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів.

Згідно з рішенням Конституційного Суду від 28.11.2011 № 12-рп/2013 «У справі за конституційним зверненням асоціації «Дім авторів музики в Україні» щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у взаємозв'язку з положеннями пункту «г» частини першої статті 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (надалі за текстом - Рішення) в аспекті конституційного звернення положення пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями пункту «г» частини першої статті 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 року № 3792-XII з наступними змінами необхідно розуміти так, що організації колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, утворені відповідно до частини другої статті 47 Закону України «Про авторське право і суміжні права», не належать до тих платників судового збору, які звільняються від його сплати у разі звернення до суду із заявами щодо захисту прав та інтересів інших осіб у випадках, передбачених законодавством.

В даному випадку, Державна організація «Українське агентство з авторських та суміжних прав» при зверненні до суду з позовною заявою про захист порушених майнових авторських прав, переданих їй в управління, не звільнена від сплати судового збору, тому мала сплатити до Державного бюджету України судовий збір у відповідності до п.п. 2.1. ч. 2 ст. 4 Закону № 3674 (в редакції, яка діяла на час подання позову), а саме 2 % ціни позову, тобто 2 923,20 грн.

При зверненні до суду апеляційної інстанції скаржник до апеляційної скарги додав платіжне доручення № 208 від 19.08.2015 про сплату судового збору у сумі 1 461,60 грн, в той час як сплаті підлягали грошові кошти у сумі 3 215,52 грн (тобто 110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви), що відповідає п.п. 2.4. ч. 2 ст. 4 Закону № 3674 (в редакції, що діє на час подання апеляційної скарги).

Таким чином, скаржником в порушення ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги не додані належні докази сплати судового збору у встановленому діючим законодавством розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

За даних обставин апеляційна скарга не приймається судом до розгляду і повертається скаржнику у зв'язку з тим, що до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі і підстави для звільнення останнього від сплати судового збору чи відстрочення від такої сплати - відсутні.

При цьому, клопотання скаржника про поновлення строку на подання апеляційної скарги апеляційним господарським судом по суті не розглядається та не вирішується, оскільки апеляційна скарга повертається скаржнику без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 86, 94, пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної організації «Українське агентство з авторських та суміжних прав» на рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2015 у справі № 910/25205/14 з доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді С.В. Сотніков

О.М. Остапенко