Рішення № 51868488, 29.09.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 вересня 2015 р. Справа № 902/915/15

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя Білоус В.В.

Судді Говор Н.Д., Грабик В.В.

ОСОБА_1ОСОБА_2

за участю представників:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з'явився;

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Левицька - ОСОБА_3- згідно довіреності;

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_4- згідно довіреності;

третьої особи: не з'явився.

Місце розгляду справи : приміщення суду, кімн. № 1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом:Приватного підприємства "Агрогруп - БРВ" (66200, Одеська обл., смт.Саврань, вул.Мира, 167; 25015, АДРЕСА_1)

до:Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків НААНУ (22422, Вінницька область, Калинівський район, с. Уладівське, вул. Радянська, 14)

про стягнення 54779,12 грн.

за зустрічним позовом: Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків НААНУ (22422, Вінницька область, Калинівський район, с. Уладівське, вул. Радянська, 14) до Приватного підприємства "Агрогруп - БРВ" (66200, Одеська обл., смт.Саврань, вул.Мира, 167; 25015, АДРЕСА_1) про визнання договору про уступлення права вимоги від 01.12.2014 р., укладеного між Приватним підприємством "Агрогруп - БРВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер - Сервіс" недійсним за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер - Сервіс" (03187, м.Київ, вул. Теремкивська, буд.2-а, оф.-1)

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Агрогруп - БРВ" звернулося в господарський суд Вінницької області з позовом до Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків НААНУ про стягнення 54779,12 грн..

Ухвалою суду від 03.07.2015 р. порушено провадження у справі № 902/915/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 30.07.2015 р..

29.07.2015 р. до Господарського суду Вінницької області надійшла зустрічна позовна заява Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків НААНУ до Приватного підприємства "Агрогруп - БРВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер - Сервіс" про визнання договору про уступлення права вимоги від 01.12.2014 р., укладеного між Приватним підприємством "Агрогруп - БРВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер - Сервіс" недійсним.

Ухвалою суду від 30.07.2015 р. виключено відповідача 2 за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер - Сервіс" з числа відповідачів за зустрічним позовом Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків НААНУ до Приватного підприємства "Агрогруп - БРВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер - Сервіс" про визнання договору про уступлення права вимоги від 01.12.2014 р., укладеного між Приватним підприємством "Агрогруп - БРВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер - Сервіс" недійсним; порушено провадження у справі № 902/915/15 за зустрічним позовом Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків НААНУ до Приватного підприємства "Агрогруп - БРВ" про визнання договору про уступлення права вимоги від 01.12.2014 р., укладеного між Приватним підприємством "Агрогруп - БРВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер - Сервіс" недійсним; прийнято зустрічний позов Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків НААНУ до Приватного підприємства "Агрогруп - БРВ" про визнання договору про уступлення права вимоги від 01.12.2014 р., укладеного між Приватним підприємством "Агрогруп - БРВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер - Сервіс" недійсним для спільного розгляду із первісним позовом Приватного підприємства "Агрогруп - БРВ" до Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків НААНУ про стягнення 54779,12 грн. та призначено для спільного розгляду з первісним; залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер - Сервіс", код ЄДРПОУ 38268472 (03187, м.Київ, вул. Теремкивська, буд.2-а, оф.-1), оскільки рішення у справі може вплинути на його права і обов'язки.

30.07.2015 р. суддею Білоусом В.В. подано заяву про призначення колегії для розгляду справи № 902/915/15.

ОСОБА_5о. керівника апарату господарського суду Вінницької області від 31.07.2015 року за вказаною заявою створено колегію для розгляду даної справи у складі головуючого судді Білоуса В.В., суддів: Говор Н.Д., Грабика В.В..

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 31.07.2015 р. справу № 902/915/15 прийнято судовою колегією до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.09.2015 р..

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) вимог ухвали суду від 31.07.2015 р. про явку в судове засідання повноважного представника не виконав. Копія вказаної ухвали направлена позивачу за первісним позовом (відповідачу за зустрічним позовом) рекомендованим листом на адресу вказану в позовній заяві. Копія ухвали від 31.07.2015 р. вручена позивачу за первісним позовом (відповідачу за зустрічним позовом) 11.08.2015 р., що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Це розцінюється судом як вручення рекомендованого листа із ухвалою відповідачу та, як належне повідомлення останнього про час і місце судового розгляду справи за його участю та небажання відповідача скористатись наданим йому правом надавати свої пояснення в суді.

Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи за його участю.

28.09.2015 р. від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) на електронну пошту суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні проти вазаного клопотання не заперечили.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у його відсутність а тому зазначене вище клопотання підлягає задоволенню. Спір відповідно до положень ст.75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.

08.09.2015 р. від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) до суду надійшла заява № 41 від 02.09.2015 р. про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) на користь позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) 73 116, 11 грн., з яких: 31 263,74 грн. - інфляційних втрат за період з 01.03.2015 р. по 29.07.2015 р., 39 856,56 грн. - пені за період з 01.03.2015 р., 1 995, 81 грн. - 3% річних за період з 01.03.2015 р. по 29.09.2015 р..

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні проти вказаної заяви не заперечив.

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Заява про збільшення позовних вимог № 41 від 02.09.2015 р. не суперечить матеріалам справи та чинному законодавству а тому прийнята судом до розгляду та задовольняється.

Суд розцінює вимоги про стягнення 73 116, 11 грн., з яких: 31 263,74 грн. - інфляційних втрат за період з 01.03.2015 р. по 29.07.2015 р., 39 856,56 грн. - пені за період з 01.03.2015 р., 1 995, 81 грн. - 3% річних за період з 01.03.2015 р. по 29.09.2015 р. як нові позовні вимоги.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні проти первісного позову заперечив та підтримав зустрічний позов в повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні пояснив, що додаткові, інші докази чи клопотання у нього відсутні.

Заслухавши представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), повно, всебічно, обєктивно, в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи № 902/349/15, суд прийшов до висновку, про відмову в задоволенні зустрічного позову та про задоволення позовних вимог первісного позову на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530 ЦК України, в сумі 33 381, 47 грн., з яких: 31 263,74 грн. - інфляційних втрат за період з 01.03.2015 р. по 29.07.2015 р., 121,92 грн. - пені за період з 01.03.2015 р. по 01.03.2015 р., 1 995, 81 грн. - 3% річних за період з 01.03.2015 р. по 29.09.2015 р..

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 20.04.2015 р. у справі № 902/349/15 встановлено наступне.

10.07.2014 року між ТОВ «Інтерагро-Сервіс» (Сторона 1) та Уладово-Люлинецькою дослідно-селекційною станцією інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України ( Сторона 2) укладено договір № б/н.

Відповідно до п. 1.1 договору Сторона 1 зобов'язується виконати збиранню врожаю сільськогосподарських культур 2014 року зернозбиральними комбайнами в межах їх технічних можливостей, а Сторона 2 зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах даного договору.

Згідно п.3.1. договору вартість наданих Стороною 1 послуг складає 350 грн. за один гектар зібраної площі.

Відповідно до п.3.2. договору оплата за надані Стороною 1 послуги здійснюється шляхом перерахування Стороною 2 грошових коштів на розрахунковий рахунок Сторони 1 у відповідності до акта виконаних робіт, не пізніше 01 вересня 2014 року.

Згідно п.3.4. договору у разі порушення терміну оплати, Сторона 2 сплачує Стороні 1 штраф в розмірі 25% вартості виконаних робіт та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

ТОВ «Інтерагро-Сервіс» було повністю виконано свої зобов'язання за договором, по збиранню зернових культур на загальній площі 326 гектар, що стверджується актом виконаних робіт за № 1 від 10.08.2014 року, в якому зазначено, що об'єм виконаних робіт становить 114 101,30 грн.

Натомість відповідачем свої зобов'язання згідно договору не було виконано, кошти сплачені не були.

01.12.2014 року між ТОВ «Інтерагро-Сервіс» (Цедент) та ПП «Агрогруп-БРВ» (Цесіонарій) було укладено договір № б/н про відступлення права вимоги.

Відповідно до п.1.1. договору Цедент передає, а Цесіонарій приймає на себе право затребування боргу і стає Кредитором згідно з витребуванням (стягненням) з Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків НААНУ МФО 380764 код ЄДРПОУ 00497638 коштів за надання послуг по збиранню зернових культур зернозбиральними комбайнами по договору від 10 липня 2014 року «На виконання робіт по збиранню зернових культур» в сумі основного зобов'язання 114101,30 грн. за всіх інших платежів (штрафних санкцій, упущеної вигоди, не отриманих доходів, відсотків за користування кредитом і.т.п.) по даних коштах ( названим у подальшому «Боржник»).

Згідно п.1.1. договору з цього договору випливає, що Цесіонарій займає місце Цедента в зобов'язаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору.

Відповідно до п. 5.1. договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом двох років але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) мотивує зустрічну позовну заяву тим, що позивач за первісним позовом (відповідач за застрічним позовом) (ПП «Агрогруп-БРВ») обґрунтовує свої вимоги та право на стягнення боргу наявністю укладеного між ним та ТОВ «Інтерагро-Сервіс» договору про уступлення права вимоги №1 від 01.12.2014 р., згідно якого до нього перейшло право вимоги заборгованості по договору від 10.07.2014 р. про виконання робіт по збиранню зернових культур, укладеного між УЛДСС та ТОВ «Інтерагро-Сервіс», отже, наявність вказаного договору впливає на майнові інтереси УЛДСС на підставі якого у останнього виникають майнові зобов'язання перед ПП «Агрогруп-БРВ». Вказує про те, що як зазначалось вище, договір про уступлення права вимоги був укладений позивачем по первісному позову 01.12.2014 р.. Зазначає про те, що при цьому, як вбачається з наявних в матеріалах справи документах, які були отримані представниками УЛДСС під час ознайомлення з матеріалами справи, тобто 24.07.2015 р., приватне підприємство «Агрогруп-БРВ» було створено 01.01.2015 р., про що свідчить рішення засновника, та 20.01.2015 р. була проведена державна реєстрація та внесено ПП «Агрогруп-БРВ» до єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Вказує про те, що про здійснення державної реєстрації 20.01.2015 р. свідчить відповідна відмітка на статуті ПП «Агрогруп-БРВ» та дата запису в державному реєстрі, що підтверджується Витягом та випискою з ЄДР, які знаходяться в матеріалах справи. Зазначає про те, що відповідно до положень ч.4 ст.87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації та про те, що ч.4 ст.95 ЦК України унормовує, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до ЄДР запису про її припинення, а відтак, цивільної правоздатності ПП «Агрогруп-БРВ» набуло з 20.01.2015 р., тобто з дня внесення до ЄДР. Посилається на те, що відповідно до ч.2 ст.203 ЦК України особа, як вчиняє правочин має мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, на те, що відповідно до положень ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Вказує про те, що порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом, про те, що відповідно до положень п.4.1 Статуту ПП «Агрогруп-БРВ», органом управління підприємством може бути сам засновник або призначений для керівництва підприємством виконавчий директор (директор), про те, що відповідно до п.5 рішення засновника від 01.01.2015 р., директором вищезазначеного підприємства призначений ОСОБА_6 - засновник даного підприємства. Зазначає про те, що ПП «Агрогруп-БРВ» набуло цивільної дієздатності після набуття даним підприємством цивільної правоздатності, тобто після 20.01.2015 р., відтак, вважає, що в момент укладення оспорюваного договору про уступлення права вимоги від 01.12.2014 р., ПП «Агрогруп-БРВ» не мало цивільної правоздатності та цивільної дієздатності. Вказує про те, що так, як при укладенні договору про уступлення права вимоги від 01.12.2014 р. ПП «Агрогруп-БРВ» ще не мало цивільної правоздатності та як наслідок, у неї відсутня цивільна дієздатність, даний правочин в силу норм ч.І ст.215 ЦК України є недійсним та про те, що з огляду на викладене, вважає, що укладенням оспорюваного правочину від 01.12.2014 р. порушено майнові права Уладово-Люлинецької дослідно- селекційної станції, оскільки у останньої виникли майнові зобов'язання перед юридичною особою, яка жодного відношення до УЛДСС не має та в договірних відносинах не перебувала та яка на час укладення оспорюваного правочину не існувала.

20.08.2015 р. від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву в якому він зазначає про те, що відповідач за первісним позовом обґрунтовує свої вимоги тим що Договір «Про уступлення права вимоги» було укладено 01.12.2014 року між ПП «Агрогруп БРВ» та ТОВ «Інтер-Сервіс» а державна реєстрація ПП «Агрогруп БРВ» була здійснена лише 20.01.2015 року відтак на думку відповідача ПП «Агрогруп БРВ» на час укладення спірного договору не набуло відповідних законних прав на укладення вказаного правочину оскільки відсутній склад дієздатності. Вказує про те, між ПП «Агрогруп БРВ» та ТОВ «Інтерагро-Сервіс» було укладено Договір «Про уступлення права вимоги» датою укладення сторони помилково визначили 01.12.2014 року, у відповідності до додаткової угоди підписаної одразу між сторонами механічну помилку було виправлено та визначено вірну дату підписання вказаного договору котрою є 01.02.2015 року. Зазначає про те, що першою процесуальною дією після створення ПП «Агрогруп-БРВ» по відношенню до відповідача було направлення претензії з додатками 11.02.2015 року про що свідчить поштовий чек за № 1064 та опис вкладення, другою процесуальною дією позивача по відношенню до відповідача стало направлення позову до суду, так 13.03.2015 року було направлено позовну заяву до суду про що свідчить поштовий чек № 1450а також квитанція за № 10-5 установи банку ПАТ «Мегабанк» (про здійснення сплати судового збору), наступною процесуальною дією було порушення провадження по справі Ухвалою від 19 березня 2015 року по справі 902/349/15 Господарського суду Вінницької області, та як наслідок винесення рішення котрим позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Зазначає про те, що всі процесуальні дії було вчинено починаючи з лютого 2015 року що свідчить про помилковість (механічну описку) в написанні дати укладення договору та про дійсність укладення даної угоди у відповідності до додаткової угоди саме в лютому 2015 року. Вказує про те, що на думку відповідача договір було підписано 01.12.2014 року і механічну помилку відповідач не враховує, однак у відповідності до нормативно правових актів на котрі відповідач посилається цивільна дієздатність у юридичної особи виникає з моменту державної реєстрації такі норми визначені у положеннях ЦК України Закону України «Про державну реєстрації юридичних та фізичних осіб підприємців» та ряду інших нормативно - правових актів котрі застосовуються в даній сфері правовідносин, відтак присвоєння МФО, відкриття рахунку в установі банку та ряду інших необхідних дій можливе лише після проведення державної реєстрації. Вказує про те, що в тексті договору у графі місцезнаходження та реквізити сторін зазначені розрахунковий рахунок в установі банку, код ЄДРПОУ ПП «Агрогруп-БРВ» та інша інформація котра в силу своєї специфіки може бути отримана лише після проведення державної реєстрації підприємства. Зазначає про те, що відтак існують додаткові не заперечні докази того що у договорі було допущено машинальну описку у даті підписання котрою є лютий 2015 року оскільки станом на 01.12.2014 року не було взагалі відомо розрахункових рахунків та код ЄДРПОУ ПП «Агрогруп-БРВ» оскільки останні у відповідності до Виписки та Договору за № 438 від 04 лютого 2015 року стали відомі та доступні лише в лютому 2015 року.

Представником відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні 29.09.2015 р. заявлено усне клопотання про зміну підстав зустрічного позову в якому в якому хоче замінити підставу зустрічного позову з підстави, що ПП «Агрогруп-БРВ» набуло цивільної дієздатності після набуття даним підприємством цивільної правоздатності, тобто після 20.01.2015 р., відтак, в момент укладення оспорюваного договору про уступлення права вимоги від 01.12.2014 р., ПП «Агрогруп-БРВ» не мало цивільної правоздатності та цивільної дієздатності на іншу підставу, а саме, що договір уступки вимоги від підписаний неповноважною особою з боку ТОВ "Інтер - Сервіс".

Вказане клопотання представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) мотивоване тим, що згідно витягу з ЄДР повноважною особою для підписання договору з боку ТОВ "Інтер - Сервіс" мала бути ОСОБА_2 а не ОСОБА_7, тобто договір підписаний неповноважною особою.

В зв'язку із цим представником відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні 29.09.2015 р. також було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату для підготування письмової заяви про зміну підстав зустрічного позову.

Згідност.22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Всупереч ст.22 ГПК України представником відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) заявлено заяву про зміну підстав зустрічного позову після початку судом розгляду справи по суті та представником відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) не надано суду доказів того, хто мав повноваження підписувати договір уступки з боку ТОВ "Інтер - Сервіс" станом на 01.02.2015 р..

Окрім того, згідно ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Згідно п.3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не надав суду доказів того, що 3-тя особа - ТОВ "Інтер - Сервіс" не схвалює підписання договору уступки вимог ОСОБА_7.

З огляду на викладене, беручи до уваги також те, що строк розгляду справи передбачений ч.1 ст.69 ГПК України закінчується 30.09.2015 р. суд дійшов висновку про те, що усна заява представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про зміну підстав зустрічного позову та про відкладення розгляду справи на іншу дату підлягають відхиленню.

З огляду на те, що доводи відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) викладені в зустрічній позовній заяві спростовуються поясненнями позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) викладеними у відзиві на зустрічну позовну заяву, копією додаткової угоди від 01.02.2015 р., змістом позовної заяви у справі № 902/349/15 із яких вбачається, що в даті договору уступлення права вимоги - 01.12.2014 р. допущена описка і фактично договір уступлення права вимоги укладений між ТОВ «Інтерагро-Сервіс» (Цедент) та ПП «Агрогруп-БРВ» (Цесіонарій) 01.02.2015 р., тобто після державної реєстрації Приватного підприємства "Агрогруп - БРВ" як юридичної особи - 20.01.2015 р., що стверджується витягом з ЄДР.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що зустрічна позовна заява Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків НААНУ до Приватного підприємства "Агрогруп - БРВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер - Сервіс" про визнання договору про уступлення права вимоги від 01.12.2014 р., укладеного між Приватним підприємством "Агрогруп - БРВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер - Сервіс" недійсним, з підстав викладених в ній задоволенню не підлягає.

Разом з тим, рішенням господарського суду Вінницької області від 20.04.2015 р. у справі № 902/349/15 за позовом Приватного підприємства "Агрогруп-БРВ" до Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків НААНУ про стягнення 181456,55 грн. задоволено позовні вимоги позивача та вирішено стягнути з Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України на користь Приватного підприємства "Агрогруп-БРВ" 114 101,30 грн. заборгованості, 28525,32 грн. штрафу, 15911,15 грн. пені; 21222,81 грн. інфляційних втрат; 1695,97 грн. 3% річних, 3629,13 грн. витрат зі сплати судового збору.

Позовні вимоги позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у справі № 902/915/15, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, а саме про стягнення 73 116, 11 грн., з яких: 31 263,74 грн. - інфляційних втрат за період з 01.03.2015 р. по 29.07.2015 р., 39 856,56 грн. - пені за період з 01.03.2015 р. по 29.09.2015 р., 1 995, 81 грн. - 3% річних за період з 01.03.2015 р. по 29.09.2015 р. є похідними від позовних вимог у справі № 902/349/15, оскільки у справі № 902/349/15 розглядалися позовні вимоги про стягнення з Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків НААНУ суми основного боргу а також інфляційних втрат, пені та 3% річних за інший період.

Згідно ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Окрім того, на підставі ст.43 ГПК України, господарський суд розцінює рішення господарського суду від 20.04.2015 р. в справі № 902/349/15, як належний доказ в господарській справі, яким стверджується факт правонаступництва зобов'язань відповідно до договору про уступлення права вимоги від 01.02.2015 р. та основна заборгованість Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків НААНУ перед Приватним підприємством "Агрогруп-БРВ".

Разом з тим, при перевірці розрахунку позовних вимог первісного позову судом встановлено наступне.

У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.І ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.3.2. договору б/н від 10.07.2014 р. оплата за надані Стороною 1 послуги здійснюється шляхом перерахування Стороною 2 грошових коштів на розрахунковий рахунок Сторони 1 у відповідності до акта виконаних робіт, не пізніше 01 вересня 2014 року.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не надав суду доказів погашення основної заборгованості в сумі 114 101,30 грн..

Відтак, прострочення в оплаті виникло у відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) з 02.09.2014 р. і заборгованість не погашена станом на день розгляду справи.

Відповідно до вимог ч.6 ст.232 ГК України позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) мав право нараховувати суму пені за період прострочення з 02.09.2014 р. по 01.03.2015 р., а фактично нарахував за період з 01.03.2015 р. по 29.09.2015 р. в сумі 39 856,56 грн., що свідчить про нарахування пені в межах строку передбаченого ч.6 ст.232 ГК України тільки за 01.03.2015 р. в сумі 121,92 грн. а за період з 02.03.2015 р. по 29.09.2015 р. в сумі 39 734, 64 грн. з порушенням шестимісячного строку передбаченого вказаною нормою закону.

Відтак, позовні вимоги первісного позову щодо стягнення пені є обґрунтованими і підлягають задоволенню тільки в сумі 121,92 грн. за період прострочення з 01.03.2015 р. по 01.03.2015 р., а в сумі 39 734, 64 грн. за період з 02.03.2015 р. по 29.09.2015 р. задоволенню не підлягають.

Зміст п.3.4. договору від 10.07.2014 р. щодо нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов'язання не містить в собі даних про продовження строку нарахування пені - 6 місяців встановленого в ч.6 ст.232 ГК України.

Суд не бере до уваги доводи позивача за первісним позовом (відповідача за первісним позовом) які полягають в тому, що строк позовної давності для позовних вимог щодо пені не пропущений, оскільки згідно змісту ст. 256 ЦК України і ч.6 ст.232 ГК України позовна давність і строк для обчислення пені є різними категоріями.

В даному випадку суд дійшов висновку про те, що позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) нарахував пеню в сумі 39 734, 64 грн. за період з 02.03.2015 р. по 29.09.2015 р. поза межами строку встановленого ч.6 ст.232 ГК України і в зв'язку з цим суд відмовляє в задоволенні частини цих позовних вимог, а не в зв'язку з пропуском їх строку позовної давності.

Окрім того, прийняття судом 20.04.2015 р. рішення про стягнення боргу в сумі 114 101,30 грн. у справі № 902/349/15 не є обставиною яка перериває строк нарахування пені.

В зв'язку із відмовою в зустрічному позові, судові витрати на судовий збір за подання зустрічного позову в сумі 1 218 грн. підлягають покладенню на відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), а судові витрати на судовий збір за подання первісного позову в сумі 1827 грн., на підставі ст. 49 ГПК України,покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А саме: на відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) 46 % або 840,42 грн. та на позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) 54 % або 986,58 грн..

Керуючись викладеним, ст.4-3, 4-5, 22, 28, 32, 33, 35, 36, 43, ч.2 ст.49,ст.75, 82 - 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

2. В задоволенні первісного позову щодо позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 39 734, 64 грн. за період з 02.03.2015 р. по 29.09.2015 р. відмовити.

3. Первісний позов задоволити в сумі 33 381, 47 грн., з яких: 31 263,74 грн. - інфляційних втрат за період з 01.03.2015 р. по 29.07.2015 р., 121,92 грн. - пені за період з 01.03.2015 р. по 01.03.2015 р., 1 995, 81 грн. - 3% річних за період з 01.03.2015 р. по 29.09.2015 р..

4. Судові витрати на судовий збір за подання зустрічного позову в сумі 1 218 грн. покласти на відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), а судові витрати на судовий збір за подання первісного позову в сумі 1827 грн. покласти на сторони пропорційно розміру задоволених первісних позовних вимог, а саме: на відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) 46 % або 840,42 грн. та на позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) 54 % або 986,58 грн..

5. Стягнути з Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків НААНУ, код ЄДРПОУ 00497638 (22422, Вінницька область, Калинівський район, с. Уладівське, вул. Радянська, 14)на користь Приватного підприємства "Агрогруп - БРВ", код ЄДРПОУ 39591762 (66200, Одеська обл., смт.Саврань, вул.Мира, 167) 31 263,74 грн. - інфляційних втрат за період з 01.03.2015 р. по 29.07.2015 р., 121,92 грн. - пені за період з 01.03.2015 р. по 01.03.2015 р., 1 995, 81 грн. - 3% річних за період з 01.03.2015 р. по 29.09.2015 р., 840,42 грн.- судових витрат на судовий збір.

6. Копію даного рішення направити позивачеві за первісним позовом (відповідачеві за зустрічним позовом) рекомендованим листом або вручити його повноважному представнику під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 29.09.2015 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 05 жовтня 2015 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Головуючий суддя Білоус В.В.

Судді Говор Н.Д.

ОСОБА_8

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу (66200, Одеська обл., смт.Саврань, вул.Мира, 167; 25015, АДРЕСА_1)