Постанова № 51867040, 16.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 вересня 2015 року № 826/9375/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Державної фінансової інспекції в м. Києві

до

третя особа

Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо"

TOB “БМК-15”

про

зобов'язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна фінансова інспекція в м. Києві звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" про зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору TOB “БМК-15”.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з виявленням за результатами ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності відповідача за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 07.11.2014 № 09-30/3192, низки порушень та недоліків, листом від 09.12.2014 № 26-09-14-14/13994 відповідачу було направлено вимогу про усунення до 07.01.2015 виявлених ревізією порушень та недоліків, яка відповідачем виконана не була.

В судовому засіданні 02.07.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, 25.06.2015 через канцелярію суду надав письмові пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позовних вимог заперечила та надала письмові заперечення, в яких просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов представник третьої особи обґрунтовує тим, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю правильність обчислення яких перевіряє суд, який розглядає такий позов.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 06.10.2014 по 31.10.2014, Державною фінансовою інспекцією в м. Києві, відповідно до ухвал Дніпровського районного суду міста Києва від 26.09.2014 та від 23.10.2014 та постанови СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві від 24.09.2014 та на підставі направлень на проведення позапланової ревізії від 10.10.2014 №4145, від 07.10.2014 № 4132 та від 03.10.2014 № 4127, проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 07.11.2014 № 09-30/3192.

На підставі висновків акта Державною фінансовою інспекцією в м. Києві направлено на адресу відповідача вимогу від 09.12.2014 № 26-09-14-14/13994 про усунення порушень виявлених ревізією, зокрема, в пункті 2 вимоги зазначено, що ревізією встановлено, що «в порушення вимог п.3.3.12, п.3.3.9 ДБН Д. 1.1-1-2000, затвердженого Держбудом України від 27.08.2000 №174 (ДБН Д.1.1-1-2000) та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 16.07.1999 № 996-XIV підрядною організацією завищено обсяги фактично виконаних ремонтно-будівельних робіт в загальній сумі 471170,29 грн. (з ПДВ). Стягнути з підрядної організації ТОВ «БМК-15» на суму 471170,29 грн. (з ПДВ), шляхом проведення претензійно-позовної роботи.».

Державна фінансова інспекція в м. Києві, у зв'язку з невиконанням Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" вимог пункту 2 листа - вимоги від 09.12.2014 № 26-09-14-14/13994, звернулась з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (надалі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення, Держфінінспекція відповідно), визначено, що Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (пункт 7 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція має право в установленому порядку, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 15); порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 18); при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт 21).

Положенням установлено, що Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб і, у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону № 2939-ХІІ, якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, пунктом 7 передбачено право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно з пунктом 10 статті10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна фінансова інспекція в м. Києві у вимозі від 09.12.2014 № 26-09-14-14/13994 зобов’язала Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» стягнути з підрядної організації ТОВ «БМК-15» кошти в сумі 471170,29 грн. (з ПДВ), шляхом проведення претензійно-позовної роботи.

В той же час, відповідно до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В постановах Верховного Суду України від 18.09.2014 справа №21-332а14, від 15.04.2014 справа №21-40а14, від 20.05.2014 справа №21-93а14 колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшли висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для підконтрольного об'єкта.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, Державною фінансовою інспекцією в м. Києві пред'явлено вимогу про усунення порушень виявлених під час ревізії, яка вказує на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення (повернення коштів).

В той час, як збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов.

Таким чином, судом було встановлено, що позивач повинен самостійно забезпечувати відшкодування збитків, завданих державі чи об'єкту контролю шляхом подання позову до суду.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов