Постанова № 51864067, 07.09.2015, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/115/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2015 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіДанилюк У.Т. при секретаріГорячій Д.Л. за участі:представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.10.2013 року №0000772203/2397, №0000762203/2396.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що відсутність або некоректне заповнення реквізитів у документах не має наслідком визнання їх нечинними та не свідчать про їх неналежність. Наявність податкових, видаткових накладних, сплата коштів є безумовним підтвердженням поставки товарів від контрагента. Наявність товарно-транспортної накладної підтверджує транспортування товару. Податковим органом безпідставно не було взято до уваги ряд документів, які підтверджують реальність господарських відносин.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача заперечив стосовно задоволення позовних вимог, відмітивши правомірність оскаржуваних рішень.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що в період з 19.09.2013 р. по 25.09.2013 р. посадовою особою податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "Хмельницький Облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" з питань підтвердження господарських відносин із ТОВ "Арніка" за вересень 2011 р., їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 01.10.2013 р. №3910/22-7/31100492, в якому встановлено наступні порушення:

1. п.п.138.1.1 п. 138.1, п.138.2 ст. 138, п.138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого ДП "Хмельницький Облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 46281 грн.;

2. п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками вересня 2011 р. на 40245 грн.

На підставі вказано акту відповідачем 17.10.2013 р. прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000762203/2396, яким ДП "Хмельницький Облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності на загальну суму 46281 грн. за основним платежем;

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000772203/2397, яким ДП "Хмельницький Облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт. послуг) на загальну суму 60368 грн., із яких - за основним платежем - 40245 грн. та за штрафними санкціями - 20123 грн.

Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, базуються на проведенні безтоварних операцій між позивачем із ТОВ "Арніка".

Так, податковим органом враховано, що на видаткових накладних, виписаних ТОВ "Арніка", неможливо ідентифікувати посаду та прізвище особи, яка отримувала товар. На оригіналах видаткових накладних відсутні номер та дата довіреності.

Згідно книги реєстрації довіреностей довіреності на отримання ТМЦ (бітуму) від контрагента не виписувались.

При цьому, відповідно до п.5 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та облік нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України №281/171/578/155 (далі - Інструкція №281) визначено перелік документів при прийманні нафтопродуктів. Приймання здійснюється згідно акту приймання-передачі нафтопродуктів за формою №5-НП (який не складався, а наданий акт вимогам Інструкції не відповідає).

В акті прийому-передачі відсутнє місце складання, зазначено лише кількісні показники нафтопродуктів в тоннах. Для перевірки не надано документи від ТОВ "Арніка", в яких зазначались би показники питомої ваги, температурного режиму та на підставі яких ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" може провдити оприбуткування нафтопродуктів по регістрах бухгалтерського обліку.

Для перевірки не надано товарну книгу кількісного руху нафтопродуктів форми 31-НП по філії "Ярмолинецькиц райавтодор", згідно якої від ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" отримано ТМЦ. Згідно такої книги (яка ведеться з порушеннями та не відповідає Інструкції №281) отримано бітум з м.Лисичанськ у кількості 28 тон.

Крім того, надана для перевірки товарно-транспортна накладна також не відповідає вимогам Інструкції №281. Також до перевірки не надано сертифікат відповідності на отриманий товар.

Звіт про рух матеріалів за вересень 2011 року по матеріально-відповідльній особі майстра, прораба ОСОБА_3 відображає в кількісному та сумарному виразі поступлення та витрачення бітуму, зокрема - для Ізяславського та Хмельницького райавтодору, однак при цьому не надано довіреності на отримання ТМЦ, в накладній на відпуск зазначено лише кількісні показники нафтопродуктів. До перевірки не надано товарно-транспортних накладних на внутрішнє переміщення ТМЦ та шляхових листів.

Перевіркою встановлено перерахування від ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь постачальника ТОВ "Арніка" без мети реального настання правових наслідків.

Таким чином, перевіркою зроблено висновок, що операції між контрагентами не має реального товарного характеру.

Судом встановлено, що між ТОВ "Арніка" (постачальник) та ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (покупець) було укладено договір поставки №170-8 від 15.10.2008 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцю сіль технічну, світлі та темні нафтопродукти, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його вартість.

Згідно з п.2.1 Договору ціна, кількість (партія) та найменування товару вказуються у рахунку, виставленого постачальником на підставі заявки покупця та погоджуються сторонами договору у накладних.

Постачальник зобов'язується забезпечити якість товару у відповідності ГОСТ та ТУ, та підтвердити паспортом якості, виданим заводом-виробником. При передачі товару постачальник на вимогу покупця надає сертифікати якості. (п.3.1 Договору).

Постачальник здійснює поставку товару за замовленням покупця залізничним транспортом, на адресу станції (місця) призначення покупця, яка зазначається в заявці.

На підтвердження реальності виконання умов договору позивачем було надано заявку для ТОВ "Арніка" на доставку бітуму в кількості 28 тон на філію "Ярмолинецький АБЗ" від 01.09.2011 року, податкову накладну №1 від 01.09.2011 року, видаткову накладну №124 від 01.09.2011 року, акт прийому передачі від 01.09.2011 року, товарно-транспортну накладну форми 1-ТН (пункт навантаження Лисичанськ, пункт розвантаження смт.Ярмолинці), товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 01. 09. 2011 року (бітум дорожній - 28 тон), акт звіряння взаємних розрахунків між позивачем та ТОВ "Арніка" за період 2013 рік; сертифікат відповідності на бітум, паспорт на бітум; договір на перевезення вантажу №А 01/02-11 (укладений між ТОВ "Арніка" та перевізником - ПП "Кондор"), ухвалу господарського суду Хмельницької області від 10.06.2013 року по справі №924/480/13, згідно якої затверджено мирову угоду між позивачем та ТОВ "Арніка" про погашення заборгованості.

На підтвердження використання отриманого товару у господарській діяльності позивачем надано довіреність від 19.09.2011 року на отримання бітуму (для Ярмолинецького райавтодору" від позивача - Хмельницького ОАД) та журнал реєстрації такої довіреності, звіти про рух матеріалів у майстра, прораба; акти переробки приготування асфальтобетонної суміші, акти переробки матеріалів (в асфальтобетонну суміш), накладні на відпуск ТМЦ за вересень 2011 року; договір по наданню послуг з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення Хмельницької області загальною довжиною 7171,5 км. від 25.01.2011 року (укладений між позивачем та замовником - Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області), акти приймання виконаних будівельних робіт (по наданню послуг з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг - складені між позивачем та Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області; між філією "Ярмолинецький РАД" позивача та Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області, Ярмолинецькою селищною радою), товарно-транспортні накладні на перевезення асфальтобетону.

Суд враховує, що відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 138.8.1 ст.138 ПК України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Відповідно до пп. 139.1.9 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з підп. "а" п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд вважає, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про придбання та використання ним товарів у межах господарської діяльності.

Наявна в матеріалах справи податкова накладна відповідає вимогам п.201.1 ст.201 ПК України, будь-яких заперечень з приводу правильності її оформлення посадовими особами відповідача висунуто не було.

При цьому наявними в справі доказами не підтверджуються висновки податкового органу щодо нездійснення господарських операцій позивача з контрагентом, викладені в акті перевірки.

Суд звертає увагу на те, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись господарські операції.

При цьому відсутність окремих документів (довіреностей на отримання ТМЦ, товарно-транспортних накладних на внутрішнє переміщення ТМЦ та шляхових листів), або помилки у їх оформленні не можуть слугувати підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач надав достатньо належних доказів, які свідчать про придбання та використання ним товару у межах спірних правовідносин.

Незначні недоліки в оформленні видаткової накладної (відсутність прізвища та посади особи, яка отримала ТМЦ) не впливають на суть здійснених господарських операцій, дають можливість їх ідентифікувати, тому не можуть втратити статусу первинного документа.

Стосовно доводів податкового органу, що в ході проведення перевірки позивачем не надано акту приймання-передачі нафтопродуктів за формою №5-НП, товарну книгу кількісного руху нафтопродуктів форми 31-НП, товарно-транспортну накладну - відповідно до Інструкції №281, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 Інструкції №281 її вимоги є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Згідно довідки з ЄДРПОУ №678285 видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є допоміжне обслуговування наземного транспорту, будівництво доріг та автострад, тощо, однак серед них немає закупівлі, транспортування, зберігання і реалізації нафти і нафтопродуктів на території України.

Таким чином, дія вказаної Інструкції не поширюється на позивача, оскільки ним здійснювалась закупівля бітуму лише для забезпечення власних потреб - господарської діяльності підприємства.

Крім того, зазначена Інструкція підлягає застосуванню у правовідносинах стосовно організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів, тобто має конкретну сферу застосування і не поширюється на податкові правовідносини.

Отже, судом встановлена реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, подальше використання придбаних товарів у власній господарській діяльності (виготовлення асфальтобетону), що підтверджується належно оформленими первинними документами.

При цьому відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Арніка".

Суд звертає увагу на те, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами.

Однак в даному випадку вказані в акті перевірки висновки є суто суб'єктивною думкою посадових осіб податкового органу та ґрунтуються на припущеннях.

Також суд звертає увагу на те, що реальність правовідносин між позивачем та ТОВ "Арнікою" за попередні періоди (квітень, серпень 2011 року) уже була предметом судового розгляду, за результатами яких підтверджено здійснення господарських відносин (справи №2270/3625/12, №2270/6524/12).

Отже, оскільки матеріалами справи встановлено фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Арніка", а також встановлено факт використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, тому податковим органом безпідставно донараховані йому грошові зобов'язання спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А суд, згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм законодавства та враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення належить визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з платіжним дорученням №22 від 16.01.2014 року позивачем сплачено 2213 грн. судового збору, тому такі витрати слід присудити на його користь.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.10.2013 року №0000772203/2397, № 0000762203/2396.

Присудити на користь Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" судовий збір в розмірі 2213 (дві тисячі двісті тринадцять) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 11 вересня 2015 року

Суддя/підпис/У.Т. Данилюк"Згідно з оригіналом" Суддя У.Т. Данилюк