Постанова № 51863947, 25.09.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/2742/15-а09 год. 03 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Попель І.О.

представників відповідача Оперчук О.О., Середи О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення суми бюджетного відшкодування,

встановив:

Міське комунальне підприємство «Херсонтеплоненерго» (позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, (далі - ДПІ, відповідач - 1), Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області (далі - УДК, відповідач - 2), в якій просило визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 1980114 грн. 17 коп., стягнути суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за декларацією листопада 2014 року 1980114 грн. 17 коп. та пеню у розмірі 326149 грн. (пеня розрахована за період з 06.03.15 по 19.08.15).

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, суду пояснили, що вказана сума бюджетної заборгованості виникла за рахунок несвоєчасного відшкодування податку на додану вартість по декларації листопада 2014 року. Заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в банку є підтвердженою перевіркою ДПІ у м. Херсоні, проте ДПІ у м. Херсоні не надає до органів державного казначейства в Херсонській області висновок про бюджетне відшкодування, що є протиправним.

Представник відповідача-1 ДПІ у м. Херсоні прибула в судове засідання, проти позову заперечує, пояснивши, що висновок для відшкодування спірної суми надавався до Управління Державної казначейської служби у м. Херсоні. Щодо стягнення пені зазначає, що пеня нараховується при фактичному здійсненні відшкодування податку на додану вартість, тому така вимога є передчасною. Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник відповідача-2 Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області у судовому засідання пояснив, що згідно діючого законодавства відшкодування податку на додану вартість з бюджету провадиться на підставі висновку податкової інспекції і в функції УДК не входить контроль за своєчасним внесенням платежів до бюджету у тому числі і ПДВ. Але за наявності висновку ДПІ про відшкодування ПДВ або рішення суду із цього приводу, УДК буде здійснено такі виплати відповідно до вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.

Міське комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго» надало до ДПІ у м. Херсоні декларацію по податку на додану вартість із заявленою сумою бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в банку за листопад 2014 року, до якої подано відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 4592069 грн., з них на рахунок банку 2000000 грн., у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів 2592069 грн.

Документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку проведена державною податковою інспекцією, згідно довідки від 13.02.15 № 26/21-03-15-02/31653320 не встановлено порушень при відображенні МКП «Херсонтеплоенерго» бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у сумі 4592069 грн. за декларацією листопада 2014 року.

Висновок про суми відшкодування ПДВ на суму 1980114 грн. 17 коп. був наданий ДПІ у м. Херсоні реєстром висновків від 30.04.15 № 2529-20, але в подальшому до Управління Державної казначейської служби у м. Херсоні був доведений лист Державної фіскальної служби України від 06.05.15 № 11157/5/99-99-15-01-01-16 про повернення висновків без виконання. Управління Державної казначейської служби листом від 13.05.15 № 06-29/487 повернуло ДПІ у м. Херсоні без виконання висновки щодо бюджетного відшкодування ПДВ, в тому числі реєстр № 2529-20.

Таким чином, висновок із зазначенням суми, що підлягають відшкодуванню з бюджету, відсутній у органу Державної казначейської служби протягом 5-ти днів після закінчення перевірки, грошові кошти не перераховано на банківський рахунок позивача, тому позивач просить стягнути заборгованість в примусовому порядку.

Крім того, позивач просить стягнути пеню, яка передбачена п. 200.23 ст. 200 ПКУ, загальний розмір якої складає 326149 грн. 21 коп. (пеня нарахована за період з 06.03.15 по 19.08.15 виходячи з 30 % річних згідно облікової ставки НБУ. )

Згідно 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 ПК України. Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 цієї статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з пунктом 200.11 ПК за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 ПК вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

З аналізу даних норм слідує, що процес підтвердження заявлених сум бюджетного відшкодування закінчується висновком контролюючого органу, на підставі якого орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснює перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 ПК суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Пеня обчислюється за формулою : сума пені = (сума несвоєчасно відшкодованого ПДВ х облікову ставку НБУ х 120% х кількість днів прострочки відшкодування) / 365днів).

Відповідно до п. 200.17 ст.200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Згідно до ч.1 ст.25 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно з пп.6 п.16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. №845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

У справі, що розглядається, судом встановлено, що ДПІ за результатами перевірки визнала право МКП «Херсонтеплоенерго» на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2014 року, проте не подала у визначений законодавством строк до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Перший висновок був поданий з порушенням терміну, вдруге висновок взагалі не подавався. Суд не досліджує причин, за яких повертався висновок № 2529-20, оскільки ПКУ не передбачено підстав для повернення таких висновків.

Враховуючи, що довідкою ДПІ у м. Херсоні від 13.02.15 № 26/21-03-15-02/31653320 підтверджено обґрунтованість заявленої до бюджетного відшкодування за декларацією листопада 2014 року суми , що є предметом спору, 1980114 грн. 17 коп., позовна вимога про стягнення з Державного бюджету даної суми бюджетного відшкодування ПДВ підлягає задоволенню.

Щодо стягнення пені у відповідності до п. 200.23 ст. 200 ПКУ то суд вважає дану позовну вимогу такою, що також підлягає задоволенню. Позивачем правильно визначений період нарахування пені, вірно застосовано облікову ставку НБУ за період нарахування пені, на рівні 30 % облікової ставки НБУ. Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені. Податковим кодексом України не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості з ПДВ, здійснюється лише після фактичного отримання платником податків суми такої заборгованості. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 03.06.14, реєстраційний номер в ЄДРСР 39783830, практика Верховного суду є обов'язковою для застосування відповідно до ст. 244-2 КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Що стосується вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у м. Херсоні головного управління ДФС у Херсонській області щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 1980114 грн. 17 коп., то суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки висновок про відшкодування надається органами ДФС не позивачу, а органу казначейської служби, тому позовні вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту порушеного права, визначеного законом.

З огляду на викладене, позов задовольняється частково.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (на час подання позову) передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Позивач сплатив при поданні позову 487 грн. 20 коп. судового збору. Оскільки позивач заявив майнові та немайнові вимоги, кожна з них повинна бути оплачена судовим збором окремо. Позивач сплатив при поданні позову 487 грн. 20 коп. судового збору що складає 10 % від максимального розміру судового збору. Позивач не оплатив немайнову вимогу судовим збором в розмірі 73 грн. 08 коп., тому суд повертає не 487 грн.20 коп., а тільки 414 грн. 12 коп. (виходячи з розрахунку 487 гр. 20 коп. - 73 грн. 08 коп.)

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду. Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Задовольнити позов міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" частково.

Стягнути з Державного бюджету на користь міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1980114 грн. 17 коп. та пеню в сумі 326149 грн. 21 коп.

В решті вимог відмовити.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 31653320) витрати по сплаті судового збору в сумі 414 грн. (чотириста чотирнадцять гривень) 12 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01 жовтня 2015 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.4