Постанова № 51863879, 14.09.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/2270/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Войтович І.І.,

при секретарі: Сердюк О.О.,

за участю:

представника позивача - Крупа Ю.Я.,

представника відповідача - Кротко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскона-Південь"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Херсонського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскона - Південь» (далі - позивач, ТОВ «Аскона -Південь») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 06.07.2015 р. №0002042200, №0002032200.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та зазначив, що відповідачем при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі досліджено первинні документи, що підтверджують придбання товару, невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків та визначення позивачу грошових зобов'язань та застосування санкцій.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов. Вважає прийняті контролюючим органом оскаржувані податкові повідомлення - рішення правомірними та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскона - Південь» зареєстроване Суворовським районним управлінням юстиції у м. Херсоні 24.04.1998 р. за №15562. На податковий облік взято в ДПІ у м. Херсоні як платника податків 28.04.1998 р. №436.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців основним видом діяльності ТОВ «Аскона - Південь» за КВЕД - 2010 є: виробництво сухих будівельних сумішей; виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції; виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик; неспеціалізована оптова торгівля; транспортне оброблення вантажів; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; будівництво житлових і нежитлових будівель.

Також, судом встановлено, що 29.05.2015 р. відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Аскона - Південь» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти декларування податку на прибуток за 2014 р. та податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками ТОВ «Агрофірма «Слов'янка» та ТОВ «Георесурси» за жовтень 2014 р., подальшого використання, реалізації придбаних товарно - матеріальних цінностей (робіт, послуг) та відображення здійснених фінансово господарських операцій у податковій звітності.

За результатами даної перевірки складено акт від 03.06.2015 року №134/21-03-22-04/24962264 (далі - акт). (т.1, а.с. 13-43).

З наведеного вище акта перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, пп.138.1.1 п.138.1 ст. 138, п.138.2 ст. 138, п.138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого ТОВ «Аскона - Південь» занижено податок на прибуток за 2014 р. на загальну суму 60444,00 грн.

Також, перевіркою встановлено порушення ст. 44, п. 198.1 ст. 198, п.198.2 ст. 198, п.198.3 ст. 198, п.198.5 ст. 198, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит за перевіряємий період на загальну суму ПДВ 67160,00 грн., в т.ч. з ТОВ «Агрофірма «Слов'янка» на суму 21600,00 грн. податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (ряд.25 Податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 р.), яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (ряд.25) у жовтні 2014 р.на загальну суму ПДВ 67160,00 грн.

Крім цього, перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Агрофірма «Слов'янка» та ТОВ «Георесурси» за жовтень 2014 р., встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що перевіркою неможливо підтвердити факт придбання товару позивачем у ТОВ «Агрофірма «Слов'янка» та ТОВ «Георесурси» за жовтень 2014 р., з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходженням майна, відсутністю необхідних трудових ресурсів, транспорту та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення господарської діяльності.

На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0002042200 від 06.07.2015 року, яким ТОВ «Аскона - Південь» визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 75555,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 60444,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 15111,00 грн.

- №0002032200 від 06.07.2015 року, яким ТОВ «Аскона - Південь» визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 100 740,00 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 67160,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 33580,00 грн. (т.1, а.с. 11-12).

Не погоджуючись з вищенаведеними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

З огляду на те, що відповідач стверджував про те, що у ТОВ «Аскона - Південь» відсутні документи щодо здійснення господарських операцій з ТОВ «Агрофірма «Слов'янка» та ТОВ «Георесурси», судом досліджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами та встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь- яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що 20.05.2013 р. між ТОВ «Агрофірма «Слов'янка» та ТОВ «Аскона -Південь» було укладено договір купівлі-продажу дерев'яної тари (піддони) №20/05. Відповідно до умов даного договору Продавець зобов'язується відпустити, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору дерев'яну тару (піддони) 800х1200 мм,б/в 2-го ґатунку - темні в кількості та за цінами. Вказаними у специфікаціях та видаткових накладних, що є невід'ємними частинами цього Договору. (т.1, а.с. 49-53).

На підтвердження виконання зазначеного договору суду надано наступні докази, а саме: видаткова накладна №244 від 14.10.2014 р. на загальну суму 16200,00 грн. у т.ч. ПДВ 2700,00 грн., товарно - транспортна накладна №1410СА від 14.10.2014 р.,ВН №245 від 14.10.2014 р. на загальну суму 16200,00 грн. у т.ч. ПДВ 2700,00 грн., товарно - транспортна накладна №1410-1СА від 14.10.2014 р., ВН №240 від 07.10.2014 р. на загальну суму 16200,00 грн. у т.ч. ПДВ 2700,00 грн., товарно - транспортна накладна №0710СА від 07.10.2014 р., ВН№242 від 13.10.2014 р. на загальну суму 16200,00 грн. у т.ч. ПДВ 2700,00 грн., товарно - транспортна накладна №1310СА від 13.10.2014 р., ВН№243 від 13.10.2014 р. на загальну суму 16200,00 грн. у т.ч. ПДВ 2700,00 грн., товарно - транспортна накладна №1310-1СА від 13.10.2014 р., ВН№246 від 15.10.2014 р. на загальну суму 16200,00 грн. у т.ч. ПДВ 2700,00 грн., товарно - транспортна накладна №1510СА від 15.10.2014 р., ВН№247 від 15.10.2014 р., товарно - транспортна накладна №1510-1СА від 15.10.2014 р., ВН№249 від 16.10.2014 р. на загальну суму 16200,00 грн. у т.ч. ПДВ 2700,00 грн., товарно - транспортна накладна №1610СА від 16.10.2014 р.; податкові накладні: №4 від 07.10.2014 р. на загальну суму 16200,00 грн. у т.ч. ПДВ 2700,00 грн., №9 від 14.10.2014 р. на загальну суму 16200,00 грн. у т.ч. ПДВ 2700,00 грн., №8 від 14.10.2014 р. на загальну суму 16200,00 грн. у т.ч. ПДВ 2700,00 грн., №6 від 13.10.2014 р. на загальну суму 16200,00 грн. у т.ч. ПДВ 2700,00 грн., №7 від 13.10.2014 р. на загальну суму 16200,00 грн. у т.ч. ПДВ 2700,00 грн., №11 від 15.10.2014 р. на загальну суму 16200,00 грн. у т.ч. ПДВ 2700,00 грн., №10 від 15.10.2014 р. на загальну суму 16200,00 грн. у т.ч. ПДВ 2700,00 грн., №13 від 16.10.2014 р. на загальну суму 16200,00 грн. у т.ч. ПДВ 2700,00 грн., платіжними дорученнями №4162 від 13.10.2014 р. на загальну суму 16200,00 грн. у т.ч. ПДВ 2700,00 грн., №4282 від 17.10.2014 р. на загальну суму 43400,00 грн. у т.ч. ПДВ 7233,33 грн.(т.1, а.с.54 - 77, т.2, а.с. 42).

16.04.2014 р. між ТОВ «Аскона - Південь» та ТОВ «Георесурси» укладено договір поставки №29/14 П. (т.1, а.с. 78-80).

На виконання даного договору суду надано наступні докази, а саме: податкові накладні №4157 від 01.10.2014 р. на загальну суму 55 454,00 грн. у т.ч. ПДВ 9257,50 грн., №4170 від 02.10.2014 р. на загальну суму 23233,00 грн. у т.ч. ПДВ 3872,17 р., №4225 від 02.10.2014 р. на загальну суму 4582,00 грн. у т.ч. ПДВ 763,75 грн., №4235 від 03.10.2014 р. на загальну суму 3982,00грн. у т.ч. ПДВ 663,67 грн., №4222 від 03.10.2014 р. на загальну суму 35000,00 грн. у т.ч. ПДВ 5833,33 грн., №4313 від 06.10.2014 р. на загальну суму 35843,50 грн. у т.ч. ПДВ 5 973,92 грн., №4224 від 07.10.2014 р. на загальну суму 45147,50 грн. у т.ч. ПДВ 7529,08 грн., №4312 від 18.10.2014 р. на загальну суму 3937,50 грн. у т.ч. ПДВ 656,25 грн., №4343 від 20.10.2014 р. на загальну суму 31062,50 грн. у т.ч. ПДВ 5177,08 грн., № 4367 від 23.10.2014 р. на загальну суму 35000,00 грн. у т.ч. ПДВ 5833,33 грн.; видаткова накладна №4375 від 28.10.2014 р. на загальну суму 7560,00 грн. у т.ч. ПДВ 1260,00 грн., товарно - транспортні накладні від 28.10.2014 р., видаткова накладна №4372 від 27.10.2014 р. на загальну суму 7560,00 грн. у т.ч. ПДВ1260,00 грн., товарно - транспортні накладні від 27.10.2014 р., видаткова накладна №4356 від 25.10.2014 р. на загальну суму 9961,00 грн. у т.ч. ПДВ 1660,71грн., товарно -транспортні накладні від 25.10.2014 р., видаткова накладна №4347 від 23.10.2014 р. на загальну суму 8606,50 грн. у т.ч. ПДВ 1434,42 грн., товарно - транспортні накладні від 23.10.2014 р., видаткова накладна №4334 від 21.10.2014 р. на загальну суму 10451,00 грн. у т.ч. ПДВ 1741,83 грн., товарно - транспортні накладні від 21.10.2014 р., видаткова накладна №4328 від 20.10.2014 р. на загальну суму 10423,00 грн. у т.ч. ПДВ 1737,17 грн., товарно - транспортні накладні від 20.10.2014 р., видаткова накладна №4317 від 18.10.2014 р. на загальну суму 5463,50 грн. у т.ч. ПДВ 910,58 грн., товарно - транспортні накладні від 18.10.2014 р., видаткова накладна №4246 від 08.10.2014 р. на загальну суму 21290,50 грн. у т.ч. ПДВ 3548,42 грн., товарно - транспортні накладні від 08.10.2014 р., видаткова накладна №4236 від 07.10.2014 р. на загальну суму 22358,00 у т.ч. ПДВ 3726,33 грн., товарно - транспортні накладні від 07.10.2014 р., реєстр перевезення піску будівельного 07.10.2014 р.,видаткова накладна №4222 від 06.10.2014 р. на загальну суму 35843,50 грн. у т.ч. ПДВ 5973,92 грн., товарно - транспортні накладні від 06.10.2014 р., видаткова накладна №4213 від 03.10.2014 р. на загальну суму 43564,50 грн. у т.ч. ПДВ 7260,75 грн., товарно - транспортні накладні від 03.10.2014 р., видаткова накладна №4171 від 02.10.2014 р. на загальну суму 23233,00 грн. у т.ч. ПДВ 3872,17 грн., товарно - транспортні накладні від 02.10.2014 р., видаткова накладна №4158 від 01.10.2014 р. на загальну суму 55545,00 грн. у т.ч. ПДВ 9257,50 грн., товарно- транспортні накладні від 01.10.2014 р., оборотна сальдова відомість по рахунку 631 за жовтень 2014р.; платіжними дорученнями №3925 від 02.10.2014 р. на загальну суму 55000,00 грн. у т.ч. ПДВ 9166,67 грн., №3893 від 01.10.2014 р. на загальну суму 35000,00 грн. у т.ч. ПДВ 5833,33 грн., №3964 від 03.10.2014 р. на загальну суму 35000,00 грн. у т.ч. ПДВ 5833,33 грн., №3988 від 06.10.2014 р. на загальну суму 35000,00 грн. у т.ч. ПДВ 5833,33 грн., №4027 від 07.10.2014 р. на загальну суму 50000,00 грн. у т.ч. ПДВ 8333,33 грн., №4321 від 20.10.2014 р. на загальну суму 35000,00 грн. у т.ч. ПДВ 5833,33 грн., №4436 від 23.10.2014 р. на загальну суму 35000,00 грн. у т.ч. ПДВ 5833,33 грн.; оборотна - сальдова відомість по рахунку 6442 за жовтень 2014 р. (т.1, а.с. 81 - 192; т.2, а.с. 1- 9, 40-41, 43-45).

Перевезення придбаних товарів здійснювалося ПрАТ «Круз», ПП «Транс - Експрес», ПП «Автопрокат «Рона - Авто», що підтверджується наданими суду договорами між ТОВ «Аксона - Південь» та зазначеними підприємствами, а саме: договір про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №012/ОС від 07.04.2014 р., актами надання послуг, актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), договір №4/10 про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 04.10.2013 р., договір про надання транспортних послуг від 01.09.2010 р., (т.2, а.с. 9 - 38).

На підтвердження використання придбаної продукції у власній господарській діяльності суду надано накладні вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 01.10.2014 р., від 06.10.2014 р., від 13.10.2014 р.,від 20.10.2014 р., від 27.10.2014 р. (т.2, а.с. 46-79).

Щодо висновків відповідача про те, що були виписані товарно - транспортні накладні, які оформлені не належним чином, а саме відсутня будь - яка інформація, стосовно вантажно розвантажувальних операцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, для всіх учасників транспортного процесу встановлено єдиний (за формою) юридичний документ - товарно - транспортна накладна, який призначений для списання товарно - матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також, для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, товарно - транспортна накладна підтверджує факт укладання договору перевезення, а не факт реалізації товару. Таким чином товарно - транспортна накладна не може слугувати первинним документом на підтвердження господарської операції з постачання овару, оскільки відображає відомостей про таку господарську операцію, а лише відображає відомості про господарську операцію перевезення.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 р. сама пособі наявність або відсутність бухгалтерського документу, або помилки у його оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних слідує, що мали місце фактичний рух активів або заміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника з приводу його господарської діяльності. Отже, за наявністю документів, що підтверджують фактичне отримання товарів та його використання у господарській діяльності, відсутність товарно - транспортної накладної (недоліки їх змісту) не може бути єдиної підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності господарської операції з придбання товару. (ухвала Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012 р. №К/9991/16335/12).

Щодо висновків ДПІ у м. Херсоні про невідповідність кількості придбаних у жовтні 2014 р. піддонів (4800 шт.) у ТОВ «АФ «Слов'янка» та піску (3,7 т.) у ТОВ «Георесурс» їх кількості, яка була використана у цьому ж місяці у виробництві позивача власної продукції, на підставі чого відповідач ставить під сумнів взагалі сам факт придбання цих товарів від зазначених контрагентів, суд вважає такі доводи неправомірними з огляду на наступне.

Відповідно до накладних - вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів у жовтні 2014 р., за якими загальна кількість піддонів, що були використані у виробництві готової продукції, становить 9829 шт. Зазначені обставини обґрунтовуються позивачем тим, що у жовтні 2014 р. ТОВ «АФ «Слов'янка» був не єдиним постачальником піддонів (зокрема, постачальниками піддонів також є ПП «Паритет - СП», ФОП - ОСОБА_3

Щодо кількості придбаного та в подальшому використаного у жовтні 2014 року позивачем піску, суд зазначає.

ТОВ «Аскона -Південь» у жовтні 2014 року був придбаний будівельний пісок для використання його у своїй господарській (виробничій) діяльності не тільки у контрагента - ТОВ «Георесурси», а й у інших постачальників, зокрема, у ТОВ «Компанія «Аквабуд ЛТД» та ПВКФ «Славута». Придбаний будівельний пісок було включено до складу наступної продукції, яку виробляє ТОВ «Аскона - південь» під торгівельною маркою «ANSERGLOB»: суміш кладочна ВСМ 12Ю, суміш штукатурна «Короїд» та ін.

Як зазначалося вище, відповідно до податкових накладних та видаткових накладних позивачем було придбано у жовтні 2014 р. у постачальника - контрагента ТОВ «Георесурси» пісок загальною вагою у 3,7 т. Також, відповідно до накладних вимог на відпуск матеріалів, ТОВ «Аскона - Південь» у жовтні 2014 р. було відпущено у виробництво піску піску вагою 4,9 т., тобто у виробництві було використано як пісок, придбаний у ТОВ «Георесурси», так і пісок від інших контрагентів - постачальників.

Отже, придбаний пісок і дерев'яні піддони використовувалися позивачем у власному виробництві в залежності від потреб виробництва та споживчого попиту у жовтні 2014 р. на готову продукцію.

Суд зазначає, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання послуг та використання іх у власній господарській діяльності.

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції та подальшої її реалізації, суд вважає висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом безпідставним.

Щодо встановлення контролюючим органом порушень порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, пп.138.1.1 п.138.1 ст. 138, п.138.2 ст. 138, п.138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого ТОВ «Аскона - Південь» занижено податок на прибуток за 2014 р. на загальну суму 60444,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За правилами статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 135.2. статті 135 Податкового кодексу України встановлюється, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з пунктом 137.1. Податкового кодексу України, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Відповідно до пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій позивача щодо формування валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Вітана»

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на підставі наявних належно оформлених первинних документів податкового обліку позивач правомірно включив до складу валових витрат у перевіряємому періоді витрати по взаємовідносинам з ТОВ «Агрофірма «Слов'янка» та ТОВ «Георесурси», у зв'язку з чим висновки акту перевірки про порушення позивачем пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, пп.138.1.1 п.138.1 ст. 138, п.138.2 ст. 138, п.138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо встановлення контролюючим органом порушень ст. 44, п. 198.1 ст. 198, п.198.2 ст. 198, п.198.3 ст. 198, п.198.5 ст. 198, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит за перевіряємий період на загальну суму ПДВ 67160,00 грн., в т.ч. з ТОВ «Агрофірма «Слов'янка» на суму 21600,00 грн. податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (ряд.25 Податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 р.), яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (ряд.25) у жовтні 2014 р.на загальну суму ПДВ 67160,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

В пункті 198.3 статті 198 ПКУ зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Враховуючи, те що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції, суд вважає висновок відповідача щодо порушень ст. 44, п. 198.1 ст. 198, п.198.2 ст. 198, п.198.3 ст. 198, п.198.5 ст. 198, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), безпідставним.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення від 06.07.2015 р. №0002042200, №0002032200, прийнято відповідачем безпідставно, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області №0002032200 від 06.07.2015 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Аскона-Південь" визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 100740,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 67160,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 33580,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області №0002042200 від 06.07.2015 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Аскона-Південь" визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 75555,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 60444,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 15111,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскона-Південь" ( код ЄДРПОУ 24962264) судовий збір в сумі 352, 59 грн. (Триста п'ятдесят дві гривні 59 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 вересня 2015 р.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.3.3