Постанова № 51863782, 27.08.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1973/15-а11 год. 20 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представника позивача - Харченка М.Г.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні (далі - УПФУ в місті Херсоні, позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з нього на свою користь заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 - 1 квартал 2013 року в сумі 9776,75 грн.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, обґрунтовує їх тим, що відповідач, будучи суб'єктом господарювання - фізичною особою-підприємцем та, відповідно, платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, єдиний внесок не сплачував, у зв'язку з чим за ним обліковується борг у вказаній сумі.

Відповідач позов не визнав, заперечення на позов мотивує тим, що на теперішній час він вже не є фізичною особою-підприємцем, підприємницькою діяльністю не займається, позовні вимоги вважає безпідставними, в їх задоволенні просить відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. За змістом п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону до платників єдиного внеску належать фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа-підприємець 14 червня 2006 року.

29 липня 2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про державну реєстрацію припинення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 підприємницької діяльності за власним рішенням.

В 2013 році ОСОБА_2 звертався до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до УПФУ в місті Херсоні, в якому оскаржував вимогу про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування від 05.04.13 № 551, посилаючись на те, що у Пенсійного фонду відсутнє право на виставлення щодо нього такої вимоги. Постановою від 6 вересня 2013 року у справі № 821/2450/13-а суд відмовив у скасуванні вимоги, дійшовши висновку, що ОСОБА_2 як фізична особа-підприємець зобов'язаний нараховувати та сплачувати до Пенсійного фонду суми єдиного внеску. Постанова набрала законної сили 24 вересня 2013 року.

За позовом у справі, що розглядається, УПФУ у м. Херсоні просить стягнути з ОСОБА_2 недоїмку зі сплати єдиного внеску у сумі 9776,75 грн. за вимогою від 23 травня 2013 року № 551 за період з 1 січня 2011 року по 31 березня 2013 року, тобто період, протягом якого ОСОБА_2 був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Зазначену вимогу відповідач отримав 25 травня 2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

За правилами, встановленими частиною 4 статті 25 Закону № 2464-VI вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Доказів оскарження вимоги відповідачем суду не надано, тому суд вважає визначену у ній суму недоїмки узгодженою.

Припинення ОСОБА_2 підприємницької діяльності не звільняє його від обов'язку сплати боргу.

Згідно з ч. 1 ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Таким чином, у разі припинення підприємницької діяльності суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, її зобов'язання, пов'язані з цією діяльністю, не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою.

За приписами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доказів виконання зобов'язання щодо сплати боргу з єдиного внеску у сумі, заявленій до стягнення, відповідачем до суду не надано, доводи позивача щодо наявності такого боргу відповідачем не спростовані.

Приймаючи до уваги викладені обставини, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 - І квартал 2013 року в сумі 9776,75 грн. (дев'ять тисяч сімсот сімдесят шість гривень сімдесят п'ять копійок) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні (код ЄДРПОУ 37960171, розрахунковий рахунок № 37197104002123, відкритий в ГУДК в Херсонській області, МФО 852010).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01 вересня 2015 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 10.1