Постанова № 51863522, 24.09.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 р. № 820/8409/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цибульник Г.В.,

представника позивача - Розсоненко І.І.,

представника відповідача - Климчук С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "IP COM" до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "IP COM" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.04.2015 року № 0001781501, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "ІР СОМ" з податку на додану вартість на суму 310813,50 грн., з них за основним платежем - 207209,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафними) 103604,50 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.04.2015 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень в розмірі 76669,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки № 787/20-30-15-01-10 від 05.03.2015.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та надав письмові заперечення, в яких зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесені податкові повідомлення-рішення є законними. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Фахівцями державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "ІР СОМ", код 32338465, за січень 2015 року.

Результати перевірки оформлені актом № 787/20-30-15-01-10 від 05.03.2015, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по декларації січня 2015 року в сумі 283877,10 грн.

На підставі висновків акту перевірки, контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 06.04.2015 № 0001721501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 76669 грн за січень 2015 року; № 0001781501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 310813,50 грн., з яких: основний платіж - 207209 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 103604,50 грн.

Листом від 20.04.2015 року за вих. № 468 позивач звернувся до Головного управління ДФС у Харківській області зі скаргою на податкові повідомлення-рішення від 06.04.2015 № 0001721501, № 0001781501.

Рішенням про результати розгляду скарги від 16.06.2015 № 1591/10/20-40-10-04-14 податкові повідомлення-рішення від 06.04.2015 № 0001721501, № 0001781501 залишені без змін, а скарга ТОВ "ІР СОМ" - без задоволення.

Листом від 26.06.2015 за вих. № 579 позивач звернувся до Державної фіскальної служби України із скаргою на податкові повідомлення-рішення від 06.04.2015 № 0001721501, № 0001781501.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 12.08.2015 за вих. № 1682316/99-99-10-01-01-25, податкові повідомлення-рішення від 06.04.2015 № 0001721501, № 0001781501 залишені без змін, а скарга ТОВ "ІР СОМ" - без задоволення.

З висновками контролюючого органу, на підставі яких винесені податкові повідомлення-рішення від 06.04.2015 № 0001721501, № 0001781501, суд не погоджується з наступних підстав.

З приводу виявленого відповідачем порушення судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ПП "ІР СОМ" подано до відповідача декларацію з ПДВ від 19.02.2015 за січень 2015 року та додаток 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" до неї.

З декларації з ПДВ за січень 2015року та додатку 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" вбачається, що до складу податкового кредиту січня 2015 року позивачем включено податкові накладні за період листопад - грудень 2014 року.

Як пояснив представник позивача під час судового розгляду справи, виписані накладні у листопаді-грудні 2014 року отримано позивачем після граничного строку подання декларацій з ПДВ відповідно за листопад-грудень 2014 року.

Суд зазначає, що ст.58 Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

Таким чином, на час складання податкових накладних, виписаних у грудні 2014 року позивач керувався нормами чинного законодавства, які діяли саме в цей період.

Також, судом встановлено, що у відповідності до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, позивачем 27.02.2015 подано та отримано відповідачем уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень, листопад та грудень 2014 року.

Тобто, позивач ще до проведення відповідачем перевірки самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, та надіслав уточнюючий розрахунок до податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Крім того, 11.03.2015 року позивачем у відповідності із п.50.1 ст.50 ПКУ подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2015 року.

Тобто, помилки позивачем виявлені самостійно ще до того, як він дізнався про проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку за січень 2015 року та отримав акт перевірки.

Пунктом 198.2 ст. 198 Кодексу (у редакції, що діяла з 08.11.2014 по 31.12.2014) передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до 198.3 Кодексу визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Водночас, згідно п.198.6 ст.198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Аналіз вищенаведених норм, вказує на те, що платник податків має право на включення сплачених (нарахованих) сум податку на додану вартість у разі настання першої із подій, встановлених п.п. 198.2 ст.198 Кодексу, заборона на включення до складу податкового кредиту стосується лише тих сум, які не підтверджені податковим накладними.

З 1 січня 2015 року згідно Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року №71-VII (надалі - Закон) внесено зміни до пункту 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим втратила чинність редакція цієї норми, яка закріплювала, що якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Так, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України в редакції, яка набрала чинності з 01.01.2015 року, закріплено, що не відноситься до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) з у зв'язку із придбання товарів /послуг, не підтверджених зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст.201 цього Кодексу.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що будь-яких інших обмежень (прямої заборони) щодо віднесення платником податку до складу податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у інших періодах, ніж звітний, Податковий кодекс України не містить.

Більш того, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України в редакції, яка набрала чинності з 01.01.2015 року, закріплено, що суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:

- ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної;

- для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Таким чином , згідно норм законодавства, яке набрало чинності з 01.01.2015 року, у разі порушення строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних дозволяє платнику податку включити протягом 180 днів з дати складання податкових накладних сплачені (нараховані) суми ПДВ.

Як встановлено судом вище та матеріалами справи підтверджено, податкові накладні, виписані у листопаді-грудні 2014 року отримано позивачем після граничного подання декларацій з ПДВ відповідно за листопад-грудень 2014 року.

Таким чином, суд погоджується із тим, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту січня 2015 року суми ПДВ, нараховані (сплачені) за податковими накладними за датою їх отримання у січні 2015 року.

Суд зазначає, що формування позивачем податкового кредиту січня 2015 року відбувалось вже за правилами, встановленими Податковим кодексом України, починаючи з 01.01.2015 року.

Згідно п.198.6 ст.198 Кодексу визначено, що підставою для віднесення до складу податкового кредиту сплачені (нараховані) суми ПДВ за податковими накладними має бути реєстрація таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та оформлення таких податкових накладних відповідно до приписів, встановлених ст. 201 Податкового кодексу України.

Так, формуючи податковий кредит січня 2015 року за податковими накладними, з періодом виписки іншим, ніж січень 2015 року, позивачем не порушено жодних приписів норм Податкового кодексу України, яким визначено правила віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ.

Таким чином, висновок відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту по декларації січня 2015 року в сумі 283877,10 грн. за рахунок включення податкових накладних, з періодом виписки, інший ніж січень 2015 року, є незаконними та таким, що не відповідає п.198.2, п.198.6 ст.198 Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне скасувати податкові повідомлення - рішення від 06.04.2015 № 0001721501, № 0001781501.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "IP COM" до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 06.04.2015 № 0001721501, № 0001781501.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "IP COM" (61085, м. Харків, вул. Поздовжня, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 32338465) судовий збір у розмірі 4872 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 29 вересня 2015 року.

Суддя Р.В. Мельников