Постанова № 51863322, 14.09.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 вересня 2015 р. № 820/7526/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративний позов Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління ДФС у Харківській області до Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" інституту сільського господарства північного сходу національної академії аграрних наук Укрїни " про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у Зміївському районі Головного управління ДФС у Харківській області, звернувся до суду із адміністративним позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" інституту сільського господарства північного сходу національної академії аграрних наук Укрїни ", в якому просить суд стягнути з відповідача до бюджету суму податкового оргу у розмірі 61987, 19грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ДП "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України перебуває на податковому обліку в ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області. Станом на час звернення до суду у відповідача мається податковий борг у загальному розмірі 61987, 19 грн., який виник внаслідок несплати у встановлений строк самостійно задекларованої суми податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 6004, 00грн ( податкова декларація № 9128175830 від 19.06.2015 року, уточнюючий розрахунок № 9124049224 від 15.06.2015 року), земельного податку з юридичних осіб у розмірі 41453, 63грн. (податкова декларація № 9063829524 від 09.04.2015 року) та орендної плати з юридичних осіб у розмірі 14529, 56грн. ( податкова декларація № 9018366218 від 19.02.2015 року). У зв'язку з тим, що відповідачем у добровільному порядку суму податкового зобов'язання сплачено не було, а проведені податковим органом дії щодо примусово стягнення суми не призвели до погашення податного боргу, то дана сума підлягає стягненню за рішенням суду.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання 14.09.2015 року не прибув, проте надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у зазначене судове засідання не прибув, підстав неявки не повідомив, заперечень на позов не надав. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку розглядати справу за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження.

Згідно приписів ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області.

В зв'язку з тим, що ДП "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління ДФС у Харківській області в добровільному порядку не було сплачено суму заборгованості у загальному розмірі 61987, 19 грн., а проведені податковим органом дії щодо примусово стягнення суми не призвели до погашення податного боргу, то позивач звернувся до суду із позовом про стягнення суми боргу у примусовому порядку.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, судом враховується, що як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) відповідач в силу ч.1 ст.67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Водночас з цим, відповідач зобов'язаний дотримуватись також і приписів ч.1 ст.68 Конституції України, де вказано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Пунктом 30 статті 2 Бюджетного кодексу України податкові органи визначені як органи стягнення, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Перевіряючи правомірність звернення до суду та наявність підстав для стягнення суми боргу у примусовому порядку, суд дійшов висновку про наступне.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України (далі - ПК України), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до положень п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із п.п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та уточнюючий розрахунок № 9124049224 від 15.06.2015 року, якими підприємством було самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі у загальному розмірі 6004, 00грн.

Також, під час розгляду справи підтверджено, що ДП "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України було подано до податкового органу декларацію із земельного податку з юридичних осіб № 9063829524 від 09.04.2015 року, якими підприємством самостійно було визначено суму податкового зобов`язання у загальному розмірі 41453, 63грн.

Окрім того, відповідачем подано до конролюючого органу податкову декларацію з орендної плати з юридичних осіб № 9018366218 від 19.02.2015 року, за якою підприємством самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі 14529, 56грн.

Таким чином, як вбачається з даних облікової картки платника податків, підприємством визначена сума податкових зобов`язань у загальному розмірі 61987, 19грн.

Положеннями п.11 ст.56 ПК України встановлено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом платника податків.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, відповідачем у встановлені ПК України строки не було самостійно сплачено суму узгодженого податкового зобов'язання у загальному розмірі 61987, 19грн., а відтак вказана сума набула статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з непогашенням платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань у законодавчо встановлені строки, податковою інспекцією 18.12.2014 року було прийнято податкову вимогу №598-25, яка була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та отримана боржником 23.12.2014року, що підтверджується підписом уповноваженого представника по повідомленні про вручення рекомедованого поштового відправлення (а.с. 9).

Як вбачається з наданої податковим органом роздруківки картки особового рахунку, податковий борг відповідача після надіслання (вручення) йому зазначеної податкової вимоги існував не припиняючись.

Відтак, зважаючи на положення п.59.5 ст.59 ПК України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов'язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податковим органом було здійснено заходи по стягненню податкового боргу платника податків, передбачені діючим законодавством, однак вони не призвели до погашення в повному обсязі податкового боргу.

Відповідачем на підставі вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не було надано доказів відсутності суми заборгованості або обов'язку її сплачувати.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою картки особового рахунку, яка за правилами ст.70 КАС України є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку ДП "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України.

Зважаючи на викладене правове регулювання спірних правовідносин та встановлені у справі фактичні обставини, щодо існування у відповідача податкового боргу у сумі 61987, 19 грн., суд вбачає наявність правових підстав для задоволення подання Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківської області.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківської області до Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України про стягнення податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з розрахункових рахунків Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (63421, Харківська область, Зміївський район, с. Бірки, вул. Леніна, буд. 2-а, код 05460404), відкритих у банківських установах, кошти в рахунок погашення податкового боргу у сумі 61987 (шістдесят одна тисяча дев`ятсот вісімдесят сім)грн. 19 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя Горшкова О.О.