Постанова № 51863095, 27.08.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 серпня 2015 р. № 820/7517/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Голяк С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова №0001341501 від 18.06.2015 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800,0 гривень до ФОП ОСОБА_3.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржуване в даній справі рішення відповідача є цілком законним та обґрунтованим, відповідає чинному податковому законодавству України, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області 18.06.2015 року на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 09.01.2015 року ХА №00035 винесено рішення № 0001341501 про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 6800,0 грн. згідно з абзацом 9 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за реалізацію алкогольних напоїв особі, що не досягла 18 років.

Підставою для застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронного органу про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, що складені та направлені на адресу відповідача Комінтернівським районним відділом Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській.

З наданих до суду вказаних матеріалів адміністративного порушення встановлено, що працівниками сектору кримінальної міліції у справах дітей Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 09.01.2013 року було виявлено та задукоментовано факт порушення правила торгівлі в частині продажу особі, яка не досягла 18 років, а саме: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає: АДРЕСА_1 однієї пляшки пива «Балтика», об'ємом 0,5 літрів та однієї пляшки «Бірмікс» вишневий, об'ємом 0,5 літрів.

Вказана дія вчинена реалізатором торгового павільйону, розташованого на зупинці «Салют», за адресою: АДРЕСА_2. Відносно реалізатора даного магазину - ОСОБА_6 складено адміністративний протокол за ч. 2 ст. 156 КУпАП, який направлено для розгляду та прийняття рішення до адміністративної комісії Комінтернівської районної державної адміністрації Харківської області (за місцем мешкання правопорушника).

Також встановлено, що господарську діяльність в зазначеному магазині здійснює Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, (ідентифікаційний код - НОМЕР_2).

В своїх письмових запереченнях відповідач вказує на те, що підприємницька діяльність сприяла скоєнню правопорушення відносно неповнолітнього та стала умовою втягнення дитини у пияцтво. Контролюючий орган зазначає, що безвідповідальне ставлення до контролю за діяльністю найманого працівника стало наслідком порушення п.2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

До матеріалів справи представником відповідача надано копію свідоцтва про народження ОСОБА_5, яка підтверджує, що вказана особа не досягла 18-ти річного віку на час придбання алкогольних напоїв в магазині позивача. Також, представник позивача в судовому засіданні не заперечував факт продажу алкогольного напою безпосередньо ОСОБА_5.

На підставі вказаного правопорушення співробітниками Комінтернівського районного відділу Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП від 09.01.2015 року серії ХА №00035.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до абз.9 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Згідно ч.4, 5 ст.15-3 цього ж Закону, продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.03 № 790 затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Пунктом 5 вищезгаданого Порядку передбачено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших норма і цивільно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Статтею 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"' від 19.12.1995 № 481/95-ВР (Закон № 481/95-ВР) передбачено заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Відповідно до ст. 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів. Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, який видав ліцензію, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Частиною 1 ст. 15-3 Закону № 481/95-ВР передбачено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Ч. З ст. 153 Закону № 481/95-ВР продавцю надано право вимагати у покупця, який купує алкогольні напої або тютюнові вироби, документ, що засвідчує його вік. у разі виникнення у продавця сумнівів щодо досягнення покупцем 18-річного віку. За порушення вимог цієї статті згідно з абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Отже, керуючись нормами чинного законодавства, на підставі матеріалів перевірки Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, керівником Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій до позивача за порушення вимог ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що відповідає вимогам ч. 3. ст.2 КАС України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 19.09.2013 року N 590-VII, який набув чинності 23.10.2013 року, внесені зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Таким чином, відповідно до відхиленої вимоги, суд вважає за необхідне стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 решту суми судового збору в розмірі 1639.80 грн. на користь Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішення - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_2) суму судового збору в розмірі 1639.80 грн. (одна тисяча шістсот тридцять дев'ять гривень 80 копійок) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова Харківській області, код: 37999628, МФО банку: 851011, назва банку: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31217206784011, призначення платежу: Судовий збір).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 01 вересня 2015 року.

Суддя Д.В. Бездітко